Теорія суспільного вибору

Економічна теорія. Політекономія

Дослідження нагальних проблем державного регулювання економіки переконало учених у тому, що економічна теорія годиться для пояснень реальних процесів не лише в економіці, а й у політичній сфері. Тепер політика трактується як особлива різновидність ринку, де є свої товари, а відповідно і продавці та покупці. Так появилася на світ теорія суспільного вибору.

Теорія суспільного вибору — це економічний аналіз процесів прийняття політичних рішень.

Цей новий напрям економічних досліджень виник у середині XX ст. Його поява була зумовлена значним розширенням економічних функцій держави, зокрема збільшенням масштабів так званого державного сектора економіки та зростанням чисельності державного управлінського апарату.

Теорія суспільного вибору аналізує широке коло питань політичного життя країни, зокрема механізм прийняття рішень політиками (парламентом, урядом) стосовно виробництва суспільних благ, оподаткування, процедури ухвалення колективних рішень, лобізму тощо.

Ми маємо задатися питанням: якщо держава існує задля того, щоб забезпечувати своїх громадян суспільними (публічними) благами, то яким же чином вона визначає які саме блага потрібні її громадянам і, головне, скільки тих благ необхідно їм надати. Щоб відповісти на ці питання, ми повинні облишити свої ілюзії і стати реалістами щодо механізму прийняття політичних рішень.

Люди часто помиляються, коли думають, що держава як така завжди піклується про суспільні потреби. Насправді політики, які приходять до влади, як і всі живі люди, керуються насамперед власними егоїстичними (корисливими) міркуваннями.

Американські економісти Дж. Б'юккенен і Г. Таллок проаналізували процес прийняття політичних рішень, застосувавши інструментарій мікроекономічного аналізу — співставлення граничних витрат і граничних вигод. Інститути держави (органи влади) вони уявили як своєрідний ринок. Політики і виборці торгуються на цьому ринку так само, як і на звичайному ринку товарів і послуг. У ролі товарів на цьому ринку виступають голоси виборців та передвиборні обіцянки претендентів на державну владу. Наприклад, кандидат у народні депутати ладен обіцяти подолання безробіття і бідності, пристойні усім зарплати та пенсії, аби тільки виборці віддали йому на виборах свої голоси. Це обмін голосів та обіцянок. Якщо продавці звичайних товарів прагнуть одержати максимум прибутку, то політики воліють одержати максимум голосів.

Коли людина іде в крамницю, то вона, безумовно, поступає як раціональний суб'єкт: дорожить своїми грошима, ними вона голосує (купує) за потрібний їй товар, оцінивши попередньо його корисність для себе. А от коли люди як громадяни ідуть на вибори, щоб разом обрати найбільш достойних представляти державу і від їхнього імені приймати доленосні рішення, то чи можуть вони зробити раціональний колективний вибір, чи відбиватимуть результати загального голосування дійсні суспільні потреби? Іншими словами, питання у тому, чи досконала демократія, чи може вона гарантувати ефективність функціонування інституту держави.

Політичні вибори — це ще й механізм отримання інформації про те, яким саме суспільним благам виборці (суспільство) надають переваги. Голосуючи за своїх кандидатів і їхні обіцянки, виборці тим самим заявляють про величину суспільної потреби у тих чи інших благах.

Якою ж є процедура демократичних виборів, або, що те саме, прийняття колективних рішень?

У демократичних країнах діють такі правила ухвалення колективних рішень (чи то виборів депутатів, президента країни, голови уряду, мера міста, чи то ухвалення законопроекту, постанови комісії тощо):

• правило простої більшості голосів — перемагає той варіант, який набрав 50% +1 голос;

• правило відносної більшості голосів — перемагає та альтернатива, яка набрала більше голосів, аніж будь-яка інша;

• правило одностайності — перемагає те рішення, за яке проголосували усі, хто брав участь у голосуванні.

Демократія має дві організаційні форми:

• 1) пряма демократія — політична система, за якої кожен громадянин безпосередньо голосує за те чи інше рішення (на референдумі, на виборах депутатів і президента тощо);

• 2) представницька демократія — політична система, за якої громадяни обирають представників до виборних органів влади, а ті, у свою чергу, голосують за ті чи інші рішення (обирають уряд, ухвалюють закони, програми уряду тощо).

Хоча представницька демократія є складною, а проте, вона є найбільш поширеною формою волевиявлення громадян, оскільки за великої кількості виборців пряма демократія стає занадто дорогою. Голосування ж проводиться у більшості випадків за правилом простої більшості.

Цінність теорії суспільного вибору полягає у тому, що вона дозволяє нам більше дізнатися про недосконалість демократичних процедур прийняття політичних рішень, у яких ми періодично беремо участь. Інший американський економіст К. Ерроу в результаті свого дослідження прийшов до парадоксального висновку: попри демократичність правила голосування простою більшістю та раціональність мислення індивідів, прийняття раціонального (оптимального) колективного рішення неможливе! Колективний вибір завжди є задовільним, тобто виборці задовольняються тим, що їм пропонують. Цей результат дослідження Ерроу отримав назву "теореми неможливості".

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія. Політекономія» автора Сірко А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Теорія суспільного вибору“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Економічна теорія як наука

  • Функції економічної теорії. Економічна наука та економічна політика

  • Методи пізнання економічних явищ і процесів

  • Зародження, основні етапи та напрями розвитку фундаментальної економічної науки

  • Марксизм

  • Неокласицизм

  • Неолібералізм

  • Частина перша. Загальні основи економічного розвитку суспільства

  • Виробництво та його основні ресурси (фактори)

  • Межа виробничих можливостей та проблема економічного вибору

  • Результат та ефективність виробництва

  • Розділ 3. Суспільні відносини власності та економічні системи

  • Структура відносин власності

  • Економічна система суспільства та її типи

  • Перехідна економіка

  • Розділ 4. Суспільний поділ праці та обмін

  • Форми організації суспільного виробництва та обміну

  • Товар як економічна категорія

  • Розділ 5. Гроші та грошовий обіг

  • Система грошового обігу та її типи

  • Грошова маса та закон грошового обігу

  • Грошові реформи

  • Частина друга. Ринкова економіка та її суб'єкти

  • Система ринків та їхня інфраструктура

  • Розділ 7. Ринковий механізм функціонування економіки

  • Ринкова пропозиція та її фактори

  • Закон попиту і пропозиції — основний закон ринку. Механізми ціноутворення

  • Економічна конкуренція, її значення, види та методи

  • Конкуренція і монополія

  • Розділ. 8. Підприємництво та види підприємств

  • Суб'єкти підприємництва та правові форми організації підприємств

  • Форми об'єднань корпоративних підприємств

  • Взаємодія великого та малого бізнесу

  • Розділ. 9. Капітал, витрати та прибуток підприємства

  • Капітал підприємства, його джерела та структура

  • Оборот та амортизація капіталу

  • Витрати підприємства, їх економічна природа та види

  • Доходи та прибуток фірми

  • Економічна ефективність діяльності фірми там основні показники

  • Розділ 10. Ринок праці та заробітна плата

  • Економічна природа заробітної плати

  • Організаційні форми та системи заробітної плати

  • Номінальна і реальна заробітна плата. Диференціація рівнів заробітної плати між країнами

  • Розділ. 11. Ринок капіталу

  • Форми кредиту

  • Ринок цінних паперів, його функції та інструменти

  • Фондова біржа та її роль в економіці

  • Страховий ринок

  • Розділ. 12. Ринок землі та специфіка аграрного виробництва

  • Ринок землі: історія та сучасність

  • Рента та ціна землі

  • Проблеми розвитку аграрних господарств: ціни та доходи

  • Частина третя. Національна економіка та роль держави

  • Національний продукт та проблеми його виміру. Система національного рахівництва

  • Валовий внутрішній продукт. Національний дохід. Національне багатство

  • Ефективність національної економіки та її показники

  • Тіньова економіка

  • Розділ 14. Економічне зростання та цикли ділової активності

  • Економічне зростання: фактори та типи

  • Виробнича функція як інструмент факторного аналізу росту економіки

  • Циклічні коливання економіки, їхня природа та види

  • Розділ. 15. Безробіття та інфляція

  • Види безробіття, його показники та наслідки

  • Інфляція, її види, причини та наслідки

  • Взаємозв'язок безробіття та інфляції

  • Розділ. 16. Роль держави в ринковій економіці

  • "Провали" ринку та принципи втручання держави в ринкову економіку

  • Цілі та інструментарій державного регулювання економіки

  • Теорія суспільного вибору
  • Розділ 17. Фінансова система, податки та державний борг

  • Податки як інструмент регулювання національної економіки

  • Державний бюджет та його дефіцит. Державний борг

  • Розділ. 18. Кредитно-банківська система

  • Банківська система. Функції та операції банків

  • Банківський механізм емісії кредитних грошей

  • Політика дешевих і дорогих грошей

  • Розділ. 19. Розподіл доходів серед населення

  • Структура та показники доходів населення

  • Проблема нерівності доходів та її показники

  • Соціальна політика держави. Соціальні гарантії

  • Дилема державного регулювання доходів: ефективність чи справедливість?

  • Частина четверта. Світове господарство

  • Основні теорії міжнародної торгівлі

  • Зовнішньоторговельна політика держави: протекціонізм чи вільна торгівля?

  • Міжнародний кредит

  • Міжнародна міграція капіталу та праці

  • Міжнародна економічна інтеграція

  • Розділ. 21. Міжнародні валютні розрахунки

  • Валюта та ринок валют. Валютний курс та його роль в економіці

  • Світові системи валютних курсів

  • Фактори, що визначають валютний курс. Державне валютне регулювання

  • Розділ 22. Економічні аспекти глобальних проблем людства

  • Глобальна проблема народонаселення

  • Глобальна проблема продовольства та ресурсів

  • Глобальна екологічна проблема

  • Післямова

  • Словник економічних термінів

  • Рекомендована література