Уся попередня історія, й особливо XX століття, характеризувалася нестримним прагненням людства забезпечити економічний і техніко-технологічний прогрес. Успіх вимірювався зростанням національного продукту, бо саме з ним найбільше пов'язувався добробут населення. Одначе цей прогрес був в основному однобічним — він забезпечувався за рахунок нещадної експлуатації та виснаження природного середовища. По суті, такі тісно взаємопов'язані сфери людського життя, як економіка, природне середовище та соціальні інститути, функціонували ізольовано одна від одної, завдаючи шкоди природній основі життєдіяльності суспільства та людини. Унаслідок цього тепер перед людством постали широкомасштабні екологічні проблеми, а також проблеми фізичного виживання більшості населення планети через голод, недоїдання та численні хвороби, проблеми деградації моралі, наростання регіональних та міжетнічних конфліктів, міжнародного тероризму.
Екологічні проблеми — це проблеми існування та розвитку суспільства, пов'язані із впливом людини на природу та зворотним впливом змінюваної природи на людину.
Справа в тому, що значні зміни під впливом людини природного середовища, досягаючи певного рівня, стають незворотними (непоправними) і тоді це середовище втрачає здатність до саморегулювання (самовідновлення), а це загрожує життю людини і суспільства в цілому. І таких негативних екологічних наслідків людської діяльності уже доволі багато (рис. 22.2).
Рис. 22.2. Види екологічних проблем
Головна умова належного усвідомлення та вирішення глобальних проблем, у тому числі й екологічних, — це підхід до них як до єдиного цілого, у якому тісно взаємопов'язані економічні, політичні, соціальні, культурні, психологічні, технологічні та екологічні процеси.
Тому сучасні науковці і практики все частіше звертаються до концепції ноосфери, сформульованої В.І. Вернадським на початку XX ст. Ноосфера (від грецьк. — розум) — це новий еволюційний стан біосфери , за якого розумна діяльність людини стає вирішальним фактором її розвитку. Вернадський стверджував, що епоха стихійного розвитку людства закінчується і змінюється епохою управління розвитком, при якому біосфера переходить у стан ноосфери, а людина стає "основною геологоутворюючою силою планети". Своєю концепцією учений доводив необхідність обов'язкового узгодження економічного, екологічного та людського (особистісного) розвитку, аби ніколи не погіршувалися якість і безпека життя людей, стан природи, щоб людство дійсно прогресувало. Він щиро вірив у силу наукового знання, а тому не сумнівався, що суперечність між технократичним і екологічним підходами людини до біосфери буде таки вирішена на користь останнього. Наше майбутнє, казав він, "у наших руках і ми його не випустимо!".
Геніальні ідеї В. Вернадського лягли в основу популярної нині концепції сталого розвитку. Під сталим розвитком розуміється такий розвиток економіки та суспільства в цілому, який не шкодить навколишньому середовищу, або не підриває природних основ існування та розвитку людини і соціуму. Виходячи з цього, дана концепція стверджує, що, з одного боку, західна модель суспільства загального споживання не може вважатися взірцем для всього людства, а з іншого, — вкрай неефективною щодо використання природних ресурсів є практика країн з плановою економікою. Концепція наголошує також на важливості подолання економічної відсталості країн, що розвиваються, оскільки бідність є активним каталізатором загострення екологічних проблем. А й справді, бідні країни заробляють валюту головно за рахунок експорту природних ресурсів.
Завдяки концепції сталого розвитку помітно посилилася значимість екологічного фактора у прийнятті рішень як на національному, так і на глобальному рівнях. Так, понад 150 країн створили національні комісії для розроблення комплексного підходу до сталого розвитку своїх економік.
Шляхи вирішення екологічних проблем на національному рівні:
• удосконалення природоохоронного законодавства;
• удосконалення технологій виробництва;
обмеження екологічно шкідливих виробництв;
• заборона продажу екологічно шкідливих виробів;
• підтримка наукових досліджень і розробок екологічного характеру;
• збільшення інвестицій в екологію;
• підтримка громадських екологічних організацій та дій;
• екологічна освіта тощо.
Шляхи вирішення екологічних проблем на світовому рівні:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія. Політекономія» автора Сірко А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глобальна екологічна проблема“ на сторінці 1. Приємного читання.
