Повертаючись до Центрального банку, зазначимо, що грошово-кредитне регулювання ефективне лише у взаємодії з іншими видами державного регулювання економіки. Адже національну економіку можуть розладнати не тільки непрофесійні дії Центрального банку, але й прорахунки і помилки з боку уряду щодо перерозподілу ВВП у вигляді податків і бюджетних видатків. Тому на правлячі політичні еліти покладається велика відповідальність за професійну і злагоджену діяльність Центрального банку й уряду. Рішення та дії Центрального банку мають узгоджуватися з рішеннями й діями уряду, але при цьому діяльність ЦБ захищається законом від волюнтаризму урядовців. Іншими словами, монетарна політика має бути завжди виваженою і водночас гнучкою, адекватною реальній економічній ситуації.
Об'єктивним фактором, що зумовлює необхідність проведення гнучкої монетарної політики, є циклічний характер розвитку ринкової економіки. Певна річ, в періоди економічних рецесій і депресій економіка може обходитися меншою кількістю грошей, аніж в періоди піднесення, коли зростають зайнятість і виробництво товарів.
Головними завданнями Центрального банку як регулятора є забезпечення 1) стабільності національної грошової одиниці та 2) зростання реального обсягу ВВП і повної зайнятості (рис. 18.1).
Рис. 18.1. Головні завдання Центрального банку
Завдання монетарної політики ЦБ досягаються, головним чином, шляхом регулювання кількості грошей в обігу. Таке регулювання грошової пропозиції здійснюється за допомогою певних інструментів.
Основні інструменти монетарного регулювання економіки:
• операції на відкритому ринку;
• зміни облікової ставки;
• зміни норми резервування.
Операції на відкритому ринку — це купівля-продаж центральним банком державних цінних паперів, головним чином, облігацій (боргових зобов'язань державної скарбниці).
Купуючи державні цінні папери у комерційних банків, центральний банк тим самим надає останнім додаткові кошти і можливості більшого кредитування клієнтів. Коли ж центральний банк поступає навпаки, тобто продає державні цінні папери, то таким чином він зменшує кількість грошей в економіці і стримує кредитну експансію комерційних банків, а, отже, зменшує інвестиційний та споживчий попит з боку фірм і домогосподарств.
В країнах з розвиненою ринковою економікою операції на відкритому ринку є найбільш поширеним і гнучким інструментом грошово-кредитного регулювання. Це пояснюється, у першу чергу, високою довірою до держави, її зобов'язань, а також фінансовою міццю держави, наявністю розвиненої інфраструктури фондового ринку.
Облікова, або дисконтна, ставка — це процентна ставка, за якою центральний банк кредитує комерційні банки.
Термін "облікова ставка", або "дисконтна ставка", виник давно, ще коли основною формою кредитування банків був облік (і переоблік) векселів, тобто кредити надавалися під заставу векселів зі знижкою від їх вартості (з дисконтом). Тепер Центральний банк зазвичай кредитує їх під заставу державних облігацій та інших цінностей (банківських металів, коштів в іноземній валюті). Такі кредити надаються, як правило, великим банкам, що опинилися перед загрозою банкрутства та нехватки ліквідності.
Змінюючи облікову процентну ставку, Центральний банк певним чином впливає на грошову масу в економіці. Підвищуючи її, він "збиває" попит на кредитні ресурси і тим самим скорочує купівельну спроможність фірм та домогосподарств; знижуючи її, він, навпаки, сприяє збільшенню попиту на кредитні ресурси, а відповідно й економічної активності господарюючих суб'єктів.
Проте в економічно розвинених країнах облікова процентна ставка є менш популярним інструментом регуляторної політики, оскільки Центральному банку важко спрогнозувати обсяг позики, яким у нього скористаються комерційні банки. Тим паче, що тамтешні комерційні банки більше покладаються на роботу з клієнтами, на створення більш привабливих умов для зберігання приватних заощаджень, коштів фірм, пенсійних і страхових фондів тощо.
Норма резервування — це вимога Центрального банку до комерційних банків щодо резервування певної частки їхніх депозитів.
Змінюючи норму резервування, Центральний банк також відповідним чином регулює кількість грошей в економіці. Підвищення цієї норми призводить до зменшення надлишкових резервів комерційних банків і обсягів кредитувань клієнтів. У разі ж зниження цієї норми кредитна активність комерційних банків посилюється.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія. Політекономія» автора Сірко А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Політика дешевих і дорогих грошей“ на сторінці 1. Приємного читання.
