Людство виробило два способи узгодження дій виробників і споживачів благ:
• адміністративний, який передбачає пряме, або безпосереднє, керівництво господарством із єдиного центра. Виробники діють за прямими командами із центру, який вказує їм що і скільки виробляти, куди і за якими цінами постачати;
• ринковий, який передбачає, що саме споживачі "голосуючи" грошима за ті чи інші товари, визначають, що, скільки і як слід виробляти. Ці ринкові сигнали слугують економічними стимулами і санкціями для виробників.
Отже, за основною формою власності та способом координації дій учасників господарського життя виділяються два основних типи економічних систем:
• 1) адміністративні, або неринкові, що існують у вигляді:
– а) традиційної економіки;
– б) командної, або централізованої, економіки;
• 2) децентралізовані, або ринкові, що мають вид:
– а) вільного, або чистого, ринку;
– б) змішаної економіки.
Традиційна, або патріархальна, економіка була властива первісним суспільствам, а тепер збереглася певною мірою у слаборозвинених країнах. В основі вирішення питань: що, як і для кого робити — лежать традиції, які передаються від покоління до покоління. її позитивна риса — стабільність, негативна — вона відкидає все нове, а тому неефективна. Для неї характерними є збереження натурально-общинних форм господарювання, замкнутість, відсталість форм і методів виробництва, дотримання культових цінностей та кастового поділу людей, бідність населення.
Командна, або централізована, тоталітарна, економіка — це економічна система, у якій держава є власником більшості економічних ресурсів і організовує виробництво за єдиним планом. Ця економічна система працює за принципом: купується тільки те, що виробляється.
Характерні риси командної економіки:
• монополія державної власності, яка забезпечує державному апарату абсолютну владу в економіці й суспільстві. Власність громадян обмежена зазвичай особистим майном та невеликим підсобним господарством;
• жорстка централізація у розподілі ресурсів і результатів виробництва. Держава самочинно вирішує, що, як і для кого виробляти, встановлюючи тотальний регламент і контроль;
• вирішальне значення адміністративних методів управління, головна мета підприємств — виконання плану "ціною" будь-яких витрат;
• відсутність стимулів до сумлінної праці і дбайливого господарювання;
• істотне обмеження або недопущення взагалі вільного підприємництва;
• неефективність, а отже, і нежиттєздатність такої економіки.
Видатний теоретик лібералізму Фрідріх Гайєк ще у 40-і рр. XX ст. застерігав, що претензії соціалістичної теорії на "небачений розквіт планомірно організованої економіки" є лише "згубна самовпевненість" і "шлях до рабства". Тільки приватно-конкурентний лад, за його переконанням, — "єдиний, де людина залежить від самої себе, а не від милості сильних світу сього".
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія. Політекономія» автора Сірко А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічна система суспільства та її типи“ на сторінці 3. Приємного читання.
