Сучасна економічна наука досягла такого рівня розвитку, що в змозі вивчати економічне життя суспільства у різних його аспектах (площинах). У ході свого розвитку вона настільки збагатилася, що нині представлена цілою системою економічних наук, у якій виділяються дві великі складові: 1) теоретична економічна наука та 2) конкретні, або прикладні, економічні науки. Теоретична економічна наука вивчає економічне життя суспільства на різних рівнях, а тому в навчальному процесі вона представлена відповідними, відносно самостійними розділами (частинами), такими як: економічна теорія (політична економія), мікроекономіка, макроекономіка, мезоекономіка та мегаекономіка (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Структура теоретичної економічної науки
Економічна теорія (політична економія) — це загальна економічна теорія, яка на основі системного і глибинного дослідження явищ і процесів суспільного економічного життя обґрунтовує сутність і розкриває зміст (повноту форм проявів) економічних термінів, пізнає об'єктивні закони, які управляють виробництвом, розподілом, обміном і споживанням життєвих благ, вивчає основи господарського мислення і поведінки людини. По своїй суті, це філософія економіки.
Мікроекономіка (від грецьк. mikros — малий) — це галузь економічної науки, що досліджує закономірності поведінки та способи прийняття рішень окремими господарюючими суб'єктами (домогосподарствами і фірмами) у ролі споживачів і виробників, покупців і продавців, а також функціонування різних типів ринкових структур. Вона оперує такими поняттями, як попит, пропозиція, корисність, ціна, заробітна плата, прибуток, конкуренція тощо.
Мезоекономіка (від грецьк. mesos — середній) — це галузь науки, що вивчає проблеми функціонування і розвитку ринків (наприклад, ринку праці, ринку зерна), регіонів, галузей, міжгалузевих комплексів у національній економіці (агропромислового, паливно-енергетичного, вільних економічних зон тощо).
Макроекономіка (від грецьк. makros — великий) — це галузь економічної науки, що вивчає економіку країни в цілому, піднімаючи такі життєво важливі для суспільства проблеми, як зростання і циклічні коливання економіки, зайнятість і безробіття, загальний рівень цін і рівень життя населення, валютний курс національної грошової одиниці тощо. У макроекономічному аналізі усі економічні суб'єкти постають лише в укрупненому (агрегатному) виді: приватний сектор, державний сектор, сектор домогосподарств і закордон.
Мегаекономіка (від грецьк. megas — великий), або міжнародна (глобальна) економіка, — це галузь науки, що вивчає закономірності функціонування світової економіки як результату взаємодії усіх національних господарств.
Усі названі вище наукові підходи до пізнання економіки тісно взаємопов'язані і доповнюють один одного. Інколи навіть важко провести чітке розмежування між ними. Це свідчить про те, що економіка функціонує й розвивається як певна цілісність, як динамічна система, розумово осягнути яку стає дедалі важче, а тому потрібні зусилля багатьох науковців.
Окрім суто теоретичних, існує система конкретних, або прикладних, економічних наук (рис. 1.2).
Рис. 1.2. Система економічних наук
У системі економічних наук економічна теорія виконує певні функції, основні з яких:
• пізнавальна;
• методологічна;
• практична;
• прогностична;
• освітньо-виховна.
Пізнавальна, або евристична, цінність економічної теорії як науки полягає у тому, що вона вчить нас аналізувати явища і процеси економічного життя, встановлювати взаємозв'язки між ними, визначати роль та місце різних економічних суб'єктів в цілісній господарській системі. Без цього наші знання б обмежувались простим нагромадженням фактів і не виходили за вузькі рамки буденної свідомості. З названою функцією тісно пов'язані й інші.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія. Політекономія» автора Сірко А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Функції економічної теорії. Економічна наука та економічна політика“ на сторінці 1. Приємного читання.
