Необхідною умовою забезпечення злагодженої співпраці усіх господарюючих суб'єктів (зокрема підприємців) та персональної відповідальності за заподіяну шкоду іншим учасникам господарської діяльності є регламентація державою організаційно-правових форм господарювання.
Організаційно-правова форма господарювання — це форма здійснення господарської діяльності з відповідною правовою основою, яка визначає характер відносин між засновниками (учасниками), режим майнової відповідальності по зобов'язаннях підприємства, порядок створення, реорганізації, ліквідації, управління, розподілу одержаних прибутків, можливі джерела фінансування тощо.
Господарське законодавство поділяє суб'єктів підприємництва на два види: фізичні та юридичні особи.
Під підприємцями-фізичними особами розуміються громадяни, котрі не обмежені законом у правоздатності, можуть реалізувати себе як підприємці і мають для цього певний капітал. Фізичні особи — підприємці зобов'язані зареєструватися в місцевому органі влади й стати на облік у податковому і статистичному органі. Для окремих видів підприємницької діяльності вимагається спеціальний дозвіл (ліцензія) (медичні послуги, адвокатська діяльність тощо). Основним принципом реєстрації для фізичних осіб-підприємців у розвинених країнах є заявочний принцип.
Українське законодавство забороняє займатися підприємницькою діяльністю громадянам, котрі мають непогашену судимість, та державним службовцям. Заборона за законом суміщення однією особою посади державного службовця та підприємницької діяльності пояснюється загрозою виникнення внутрішнього конфлікту інтересів, тобто неможливістю сумлінного виконання нею службових обов'язків, спокусою принесення їх у жертву своїм корисливим інтересам. їм дозволено займатися за сумісництвом науковою, викладацькою, творчою діяльністю та медичною практикою.
Під юридичними особами розуміються організації, створені і зареєстровані у встановленому законом порядку. Атрибути (ознаки) юридичної особи:
• певний юридичний статус (офіційне найменування та адреса);
• статут;
• банківські рахунки;
• печатка;
• ідентифікаційний код;
• самостійний баланс;
• товарний знак (у промисловості).
Юридичні особи функціонують у вигляді фірм, або компаній, а також організацій, установ, закладів. Фірма — це певна підприємницька структура, що діє на правах юридичної особи. Назва фірми може відбивати ім'я або прізвище її власника, виробничу спрямованість фірми або мати просто символічне значення, вона вказує також на форму власності та організаційно-правову форму функціонування фірми.
Фірма може мати у своєму складі філії й представництва. Філії — це територіально відособлені підрозділи фірм, що здійснюють усі чи частину функцій своїх фірм. Представництва виконують чисто юридичні дії своїх фірм на певній території (представляють їхні інтереси). Філії і представництва не є юридичними особами.
Фірм існує багато і всі вони вирізняються за певними ознаками. Тому прийнято їх класифікувати (групувати) за певними ознаками (табл. 8.1).
Таблиця 8.1. Класифікація фірм (підприємств)
| Характер діяльності | Промислові, сільськогосподарські, торговельні, транспортні, будівельні, банківські, страхові, консалтингові, аудиторські, лізингові, туристичні тощо. У свою чергу промислові поділяються за видами діяльності на взуттєві, текстильні тощо, торговельні — на оптові, роздрібні, експортні, імпортні тощо. |
| За розміром (основного капіталу, чисельністю працівників, оборотом тощо) | Великі, середні, малі. |
| За формою власності | Приватні, державні, комунальні |
| За національністю | Вітчизняні, іноземні |
| За метою діяльності | Комерційні й некомерційні (біржі, благодійні фонди тощо) |
| За формою організації | одноосібні; фермерські; кооперативні; товариства (на паях); акціонерні товариства (приватні і публічні); державні, у тому числі казенні (неакціоновані); комунальні тощо |
Фірми можуть утворюватися різними способами, але вони зобов'язані реєструватися в державі задля дотримування єдиних "правил гри", тобто у відповідності з нормами законодавства сплачувати податки та інші обов'язкові платежі, дотримуватись вимог щодо санітарії, екології, техніки безпеки, подавати статистичну звітність тощо. Наймаючи працівників, вони повинні укладати з ними трудові договори (контракти) і забезпечувати оплату їхньої праці не нижче встановленого законом мінімуму, забезпечувати їм інші соціальні гарантії. Вони повинні дотримуватися добросовісної конкуренції і відшкодовувати заподіяні збитки згідно із законодавством. Якщо ж вони будуть не в змозі розрахуватися за своїми боргами і господарський суд не виявить можливостей їхнього фінансового оздоровлення (санації), то їх оголосять банкрутами й продадуть на аукціоні ("з молотка").
Найбільш поширені у світі організаційно-правові форми підприємств:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія. Політекономія» автора Сірко А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Суб'єкти підприємництва та правові форми організації підприємств“ на сторінці 1. Приємного читання.
