Основні теорії міжнародної торгівлі

Економічна теорія. Політекономія

Найдавнішою формою міжнародних економічних зв'язків є торгівля. Вона представляє собою обмін товарами та послугами між різними країнами. Ті операції, які для країни-продавця є експортом (вивозом), для країни-покупця вважаються імпортом (ввозом).

Міжнародна торгівля має велике практичне значення для кожної країни. Товарний експорт сприяє нарощуванню обсягів виробництва в країні, а відтак, і збільшенню зайнятості, доходів, у тому числі і валютних доходів, податкових відрахувань до державного бюджету тощо. У свою чергу, завдяки імпорту країна отримує ті товари і послуги, які вона або зовсім не виробляє, або виробляє мало, або ж їх виробництво обходиться їй дорожче, ніж в інших країнах. Окрім того, експорт, особливо в країни з розвиненою ринковою економікою, зобов'язує виробника виготовляти конкурентоспроможну продукцію, тобто більш якісну і з меншими витратами (а якщо йдеться про технічно складну продукцію, наприклад автомобілі, то і з меншими витратами на її післяпродажне обслуговування). Так само імпорт товарів призводить до посилення конкуренції на внутрішньому ринку з усіма її наслідками.

Постійна участь країни у світовій торгівлі стає можливою завдяки міжнародному поділу праці, тобто спеціалізації на виробництві певної продукції. Втягуючись у зовнішню торгівлю, країна відповідно змінює галузеву структуру своєї економіки, прив'язуючи її до потреб світового господарства. її економіка стає відкритою, а водночас і чутливою (вразливою) до змін кон'юнктури світового ринку. Тому постає проблема визначення доцільної міри (ступеня) участі країни у міжнародному поділі праці та торгівлі.

Таким показником відкритості національної економіки для зовнішнього ринку слугує експортна квота.

Експортна квота показує частку експорту у національному продукті. Що вища вона, то більша відкритість національної економіки, більша залежність її від світового ринку.

Інтенсивний розвиток міжнародної торгівлі поставив проблему і перед економічною наукою. Основна суть цієї проблеми полягає в обґрунтуванні тих економічних вигод, які може мати країна, включаючись у систему міжнародного поділу праці, або, інакше кажучи, відкриваючись для світового ринку. Питання необхідності та ефективності участі країни у міжнародній торгівлі — одна з фундаментальних наукових проблем.

Першими спробували підняти це питання ще у середні віки меркантилісти, але їхні уявлення на той час були тривіальними. Відштовхуючись від тодішніх сурових реалій, вони трактували всяку торгівлю як нерівноцінний обмін, у якому обов'язково одна сторона виграє, а інша програє, тобто як "гру з нульовою сумою" (сума виграшу і програшу дорівнює нулю). Так, активний прибічник цих поглядів міністр фінансів в уряді французького короля Ж.-Б. Кольбер стверджував: "Торгівля — це вічна і мирна війна розуму між усіма націями". І так вважало не одне покоління економістів, які звеличували роль грошей із благородних металів та зовнішньої торгівлі як способу збагачення ними країни. То ж їхні пропозиції для уряду зводилися до необхідності жорсткого обмеження імпорту та заохочення експорту товарів. Притік грошей в країну, вважали вони, збільшує попит на товари і цим задає стимули для розвитку національного виробництва.

Однак подальше налагодження регулярних торговельних зв'язків між країнами ставило під сумнів теорію меркантилістів. Ставало очевидним, що регулярна торгівля таки є "грою з плюсом", тобто взаємовигідною справою і для країни-експортера, і для країни-імпортера. На цю обставину звернули увагу французькі фізіократи. І вони мали рацію, адже постійний товарообмін між країнами позитивно впливає на виробництво і добробут населення в кожній із них, а це означає, що фундаментальні закони ринку, які спонукають людей і народи ефективно господарювати, діють і в масштабах світового господарства.

Найбільш значущими для розуміння основ міжнародної торгівлі є теорії англійських класиків А. Сміта та Д. Рікардо. Ці видатні теоретики вільного ринку залишили нам у спадок ідеї про те, що чудодійні конкурентні сили ринку відкривають широкі перспективи отримання економічної вигоди, як для окремих підприємливих людей, так і для цілих народів, завдяки пошуку варіантів мінімізації витрат виробництва. Образно кажучи, ринок винагороджує сміливців, тих, хто торує свій шлях і перемагає.

Теорія абсолютних переваг, запропонована А. Смітом, доводить, що на світовий ринок виходять лише ті країни, яким спроможні виробляти певний товар з витратами, меншими ніж в інших країнах. їхні абсолютні переваги на ринку визначаються величиною прямих (явних) витрат виробництва, тобто задаються природними умовами та/або досягнутою технологією виробництва. Так, арабські країни Близького Сходу природа наділила абсолютною перевагою щодо видобутку та експорту нафти, Бразилію — щодо вирощування кави, Франція славиться своїми шампанськими винами, Греція та Іспанія — оливковою олією. Переваги таких країн на міжнародному ринку цілком очевидні — виробляючи продукцію дешевше і краще за інших, вони більше продають і мають більші прибутки.

Але як бути тим країнам, які з різних причин — природно-кліматичних, історичних та інших — не мають жодних абсолютних переваг?

Теорія відносних (порівняльних) переваг, висунута Д Рікардо, переконує у тому, що участь у міжнародній торгівлі є вигідною практично для всіх країн світу, але за умови, якщо кожна з них вибере для себе правильний напрям спеціалізації національного виробництва, добившись таким чином відносних переваг у витратах виробництва. Відносні переваги міжнародної спеціалізації та обміну проявляються тоді, коли порівнювати країни не за явними, а за альтернативними (неявними, прихованими) витратами виробництва. Альтернативні витрати — це ціна найбільшої жертви, вимірювана кількістю продукції, яку доводиться втрачати при переході на виробництво іншої продукції.

Для пояснення суті відносних переваг міжнародної спеціалізації скористаємося тим прикладом, який використав сам Рікардо. Припустимо, дві країни — Англія і Португалія виробляють два однакових товари — сукно і вино. Португалія, яка розташована південніше, має абсолютні переваги перед своєю конкуренткою Англією у виробництві обох цих товарів: на виробництво 1 м сукна португальці витрачають три робочих дні, англійці — чотири; на виготовлення 1 л вина відповідно — один день і два дні (табл. 20.1).

Таблиця 20.1. Витрати виробництва на одиницю продукції (у людино-днях)

КраїнаСукно (1 м)Вино (1 л)
Португалія31
Англія42

То ж, якщо орієнтуватися лише на прямі витрати виробництва, то португальцям немає ніякого інтересу до того, що виробляє їх північна сусідка. Та коли порівняти альтернативні витрати у кожній з цих країн (співставити витрати на виробництво сукна і вина), то виявиться, що в Португалії це співвідношення складе 3:1, а в Англії — 4:2, тобто виробництво сукна обходиться дешевше для Англії (2 < 3). Якщо ж порівняти між собою витрати на виробництво вина і сукна, то відносні переваги будуть на боці Португалії (1/3 < 1/2).

З цього аналізу напрошується висновок: попри те, що Португалія володіє абсолютними перевагами у виробництві як сукна, так і вина, їй усе-таки економічно вигідніше відмовитися від виробництва сукна, звузивши свою спеціалізацію до виробництва вина. Тоді, сконцентрувавши виробничі ресурси на останньому, Португалія змогла б значно збільшити обсяги виробництва вина. Звичайно, це б сприяло підвищенню ефективності виробництва вина за рахунок впровадження прогресивних технологій, підвищення майстерності виноробів тощо. Аналогічно, Англії доцільно зосередитися на виробництві лише сукна, відмовившись від винного виробництва. В підсумку, між цими країнами встановлюються тісні економічні зв'язки: португальці, експортуючи в Англію вино, купують у неї сукно; у свою чергу, англійці експортують у Португалію сукно та імпортують звідти вино. При цьому кожна з цих країн матиме економічну вигоду — зменшення витрат, або економію виробничих ресурсів.

Таким чином, спеціалізуючись на виробництві менш ресурсномісткої продукції та нарощуючи завдяки цьому її обсяги, країни мають змогу експортувати цю продукцію та отримувати в кінцевому підсумку за тих же витрат більший загальний обсяг продукції. Тому міжнародний поділ праці представляє собою могутню рушійну силу, яка рухає народи назустріч один одному, змушує їх вести взаємовигідну торгівлю. Більше того, ця економічна сила змушує країни постійно вдосконалювати своє виробництво, його галузеву структуру, дбати про те, щоб національна економіка ставала ще більш ефективною.

Теорія відносних переваг Д. Рікардо отримала широке визнання серед науковців. Численними емпіричними перевірками підтверджено, що міжнародна торгівля дійсно розвивається на основі економічних стимулів, об'єктивно закладених у відносних перевагах спеціалізації виробництва. То ж дана теорія по праву увійшла в золотий фонд економічної науки.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія. Політекономія» автора Сірко А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні теорії міжнародної торгівлі“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Економічна теорія як наука

  • Функції економічної теорії. Економічна наука та економічна політика

  • Методи пізнання економічних явищ і процесів

  • Зародження, основні етапи та напрями розвитку фундаментальної економічної науки

  • Марксизм

  • Неокласицизм

  • Неолібералізм

  • Частина перша. Загальні основи економічного розвитку суспільства

  • Виробництво та його основні ресурси (фактори)

  • Межа виробничих можливостей та проблема економічного вибору

  • Результат та ефективність виробництва

  • Розділ 3. Суспільні відносини власності та економічні системи

  • Структура відносин власності

  • Економічна система суспільства та її типи

  • Перехідна економіка

  • Розділ 4. Суспільний поділ праці та обмін

  • Форми організації суспільного виробництва та обміну

  • Товар як економічна категорія

  • Розділ 5. Гроші та грошовий обіг

  • Система грошового обігу та її типи

  • Грошова маса та закон грошового обігу

  • Грошові реформи

  • Частина друга. Ринкова економіка та її суб'єкти

  • Система ринків та їхня інфраструктура

  • Розділ 7. Ринковий механізм функціонування економіки

  • Ринкова пропозиція та її фактори

  • Закон попиту і пропозиції — основний закон ринку. Механізми ціноутворення

  • Економічна конкуренція, її значення, види та методи

  • Конкуренція і монополія

  • Розділ. 8. Підприємництво та види підприємств

  • Суб'єкти підприємництва та правові форми організації підприємств

  • Форми об'єднань корпоративних підприємств

  • Взаємодія великого та малого бізнесу

  • Розділ. 9. Капітал, витрати та прибуток підприємства

  • Капітал підприємства, його джерела та структура

  • Оборот та амортизація капіталу

  • Витрати підприємства, їх економічна природа та види

  • Доходи та прибуток фірми

  • Економічна ефективність діяльності фірми там основні показники

  • Розділ 10. Ринок праці та заробітна плата

  • Економічна природа заробітної плати

  • Організаційні форми та системи заробітної плати

  • Номінальна і реальна заробітна плата. Диференціація рівнів заробітної плати між країнами

  • Розділ. 11. Ринок капіталу

  • Форми кредиту

  • Ринок цінних паперів, його функції та інструменти

  • Фондова біржа та її роль в економіці

  • Страховий ринок

  • Розділ. 12. Ринок землі та специфіка аграрного виробництва

  • Ринок землі: історія та сучасність

  • Рента та ціна землі

  • Проблеми розвитку аграрних господарств: ціни та доходи

  • Частина третя. Національна економіка та роль держави

  • Національний продукт та проблеми його виміру. Система національного рахівництва

  • Валовий внутрішній продукт. Національний дохід. Національне багатство

  • Ефективність національної економіки та її показники

  • Тіньова економіка

  • Розділ 14. Економічне зростання та цикли ділової активності

  • Економічне зростання: фактори та типи

  • Виробнича функція як інструмент факторного аналізу росту економіки

  • Циклічні коливання економіки, їхня природа та види

  • Розділ. 15. Безробіття та інфляція

  • Види безробіття, його показники та наслідки

  • Інфляція, її види, причини та наслідки

  • Взаємозв'язок безробіття та інфляції

  • Розділ. 16. Роль держави в ринковій економіці

  • "Провали" ринку та принципи втручання держави в ринкову економіку

  • Цілі та інструментарій державного регулювання економіки

  • Теорія суспільного вибору

  • Розділ 17. Фінансова система, податки та державний борг

  • Податки як інструмент регулювання національної економіки

  • Державний бюджет та його дефіцит. Державний борг

  • Розділ. 18. Кредитно-банківська система

  • Банківська система. Функції та операції банків

  • Банківський механізм емісії кредитних грошей

  • Політика дешевих і дорогих грошей

  • Розділ. 19. Розподіл доходів серед населення

  • Структура та показники доходів населення

  • Проблема нерівності доходів та її показники

  • Соціальна політика держави. Соціальні гарантії

  • Дилема державного регулювання доходів: ефективність чи справедливість?

  • Частина четверта. Світове господарство

  • Основні теорії міжнародної торгівлі
  • Зовнішньоторговельна політика держави: протекціонізм чи вільна торгівля?

  • Міжнародний кредит

  • Міжнародна міграція капіталу та праці

  • Міжнародна економічна інтеграція

  • Розділ. 21. Міжнародні валютні розрахунки

  • Валюта та ринок валют. Валютний курс та його роль в економіці

  • Світові системи валютних курсів

  • Фактори, що визначають валютний курс. Державне валютне регулювання

  • Розділ 22. Економічні аспекти глобальних проблем людства

  • Глобальна проблема народонаселення

  • Глобальна проблема продовольства та ресурсів

  • Глобальна екологічна проблема

  • Післямова

  • Словник економічних термінів

  • Рекомендована література