"Юна" історична школа. Німецький інституціоналізм.
Юна історична школа продовжила традиції німецької історичної школи з позицій пошуку тих інституціональних чинників, які є рушійною силою розвитку капіталізму. Це дозволяє визнати її представників Вернера Зомбарта (1863- 1941) та Макса Вебера (1864-1920) німецькими інституціоналістами
Першоосновою історичного розвитку Зомбарт визнавав рух "духу", який визначає всі явища матеріального світу. Отже, капіталізм є проявом особливого капіталістичного духу. Підприємці у Зомбарта - це організатори капіталістичних підприємств, які забезпечують зростання доходу та виконують наступні функції: організаційну (вміння об'єднувати людей і ресурси в єдине ціле); торгову (мистецтво вести переговори, завойовувати довіру, вміло просувати товари на ринок) та рахункову (врахування витрат і результатів).
Для "героїчної юності" капіталізму був характерним тип підприємців з агресивним авантюризмом і насолодою від життя, як завоюванням. Пізніше домінуючим стає тип підприємців з почуттям обов'язку, вмінням накопичувати та рахувати, діловою мораллю та раціональністю.
Майбутнє суспільства Зомбарт пов'язував з "соціальним плюралізмом": капіталізм поступово перетворюватиметься в змішане господарство, в якому будуть існувати кілька господарських форм: капіталізм, кооперативне господарство, суспільне господарство, ремісництво і селянське господарство. До соціалістичних форм господарства він відніс кооперативи та суспільне господарство, які мають містити у собі всі цінні якості капіталізму. Зомбарт вважав, що різниця між соціалізмом і стабільним та врегульованим капіталізмом є незначною і, що "для долі людей та культури людства в цілому байдуже, організується господарство капіталістично чи соціалістично".
Дослідження витоків "капіталістичного духу" було продовжено Вебером. У книзі "Протестантська етика та дух капіталізму" (1904) він прямо пов'язав розвиток капіталізму зі специфікою інститутів європейської цивілізації та унікальністю протестантської ментальності. Вебер визначив капіталізм, як суспільство, що основане на економічній раціональності: раціональній організації підприємств, яка забезпечує максимізацію прибутків; раціональному знанні; раціональному праві; раціональному державному управлінні . Таке суспільство він розглядав, як продукт історичного розвитку християнської цивілізації в ХУІ-ХУІІ ст. Важливу роль у формуванні такого суспільства відіграла релігійна Реформація XVI ст., яка прирівняла працю в межах світської професії до релігійного аскетизму, зняла принципове протиставлення світського та церковного життя. Це привело до формування протестантської етики, в якій "світський аскетизм" став "економічною доброчесністю", утвердилася одухотворена трудова етика, яка разом з духом територіальної експансії та виникненням сучасної науки зумовила особливий розвиток західного суспільства, відокремила його від решти світу.
Класичний інституціоналізм
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 7. Інституціоналізм“ на сторінці 2. Приємного читання.
