Тема 7. Інституціоналізм

Історія економічних вчень

"Юна" історична школа. Німецький інституціоналізм.

Юна історична школа продовжила традиції німецької історичної школи з позицій пошуку тих інституціональних чинників, які є рушійною силою розвитку капіталізму. Це дозволяє визнати її представників Вернера Зомбарта (1863- 1941) та Макса Вебера (1864-1920) німецькими інституціоналістами

Першоосновою історичного розвитку Зомбарт визнавав рух "духу", який визначає всі явища матеріального світу. Отже, капіталізм є проявом особливого капіталістичного духу. Підприємці у Зомбарта - це організатори капіталістичних підприємств, які забезпечують зростання доходу та виконують наступні функції: організаційну (вміння об'єднувати людей і ресурси в єдине ціле); торгову (мистецтво вести переговори, завойовувати довіру, вміло просувати товари на ринок) та рахункову (врахування витрат і результатів).

Для "героїчної юності" капіталізму був характерним тип підприємців з агресивним авантюризмом і насолодою від життя, як завоюванням. Пізніше домінуючим стає тип підприємців з почуттям обов'язку, вмінням накопичувати та рахувати, діловою мораллю та раціональністю.

Майбутнє суспільства Зомбарт пов'язував з "соціальним плюралізмом": капіталізм поступово перетворюватиметься в змішане господарство, в якому будуть існувати кілька господарських форм: капіталізм, кооперативне господарство, суспільне господарство, ремісництво і селянське господарство. До соціалістичних форм господарства він відніс кооперативи та суспільне господарство, які мають містити у собі всі цінні якості капіталізму. Зомбарт вважав, що різниця між соціалізмом і стабільним та врегульованим капіталізмом є незначною і, що "для долі людей та культури людства в цілому байдуже, організується господарство капіталістично чи соціалістично".

Дослідження витоків "капіталістичного духу" було продовжено Вебером. У книзі "Протестантська етика та дух капіталізму" (1904) він прямо пов'язав розвиток капіталізму зі специфікою інститутів європейської цивілізації та унікальністю протестантської ментальності. Вебер визначив капіталізм, як суспільство, що основане на економічній раціональності: раціональній організації підприємств, яка забезпечує максимізацію прибутків; раціональному знанні; раціональному праві; раціональному державному управлінні . Таке суспільство він розглядав, як продукт історичного розвитку християнської цивілізації в ХУІ-ХУІІ ст. Важливу роль у формуванні такого суспільства відіграла релігійна Реформація XVI ст., яка прирівняла працю в межах світської професії до релігійного аскетизму, зняла принципове протиставлення світського та церковного життя. Це привело до формування протестантської етики, в якій "світський аскетизм" став "економічною доброчесністю", утвердилася одухотворена трудова етика, яка разом з духом територіальної експансії та виникненням сучасної науки зумовила особливий розвиток західного суспільства, відокремила його від решти світу.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 7. Інституціоналізм“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Предмет i метод історії економічних вчень

  • Тема 2. Ранні економічні погляди

  • Стародавній Вавилон

  • Стародавній Китай

  • Економічні вчення античної Греції

  • Економічні погляди Стародавнього Риму

  • Економічні погляди епохи середньовіччя

  • Економічні погляди каноністів.

  • Арабське середньовіччя.

  • Економічна теорія меркантилізму

  • Тема 3. Класична політична економія

  • Рання класична політекономія: англійська та французька доктрини

  • Франсуа Кене (1694-1774)

  • Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781)

  • Зріла класична політекономія

  • Давид Рікардо (1772-1823)

  • Пізня класична політекономія

  • П'єр Жозеф Прудон (1809-1865)

  • Джон Стюарт Мілль (1806-1873)

  • Томас Роберт Мальтус (1766-1834)

  • Жан Батіст Сей (1767-1832)

  • Тема 4. Марксистський напрямок економічної думки

  • Карл Маркс (1818-1883)

  • Розвиток ідей марксизму наприкінці XIX - початку XX ст.

  • Карл Каутський (1854-1938)

  • Марксистська політична економія в Радянській Росії та СРСР

  • Поль Берен (1909-1964)

  • Тема 5. Неокласична економічна теорія

  • Витоки неокласики: австрійська і американська школи

  • Фрідріх фон Візер (1851-1926)

  • Ойген фон Бем-Баверк (1851-1919)

  • Джон Бейтс Кларк (1847-1938)

  • Кембріджська школа і започаткування мікроекономіки

  • Математична школа

  • Леон Вальрас (1834-1910)

  • Вільфредо Парето (1848-1923)

  • Неокласична теорія епохи регульованої ринкової економіки

  • Артур Лаффер (народився у 1940 р.)

  • Тема 6. Кейнсіанство та його еволюція

  • Неокейнсіанство

  • Кейнсіансько-неокласичний синтез

  • Посткейнсіанство

  • Джоан Вайолет Робінсон (1903-1983)

  • Монетарне посткейнсіанство.

  • Нове кейнсіанство

  • Джордж Акерлоф (народився у 1940 р.)

  • Тема 7. Інституціоналізм
  • Класичний інституціоналізм

  • Джон Роджерс Коммонс (1862-1945)

  • Новий інституціоналізм

  • Уолт Уїтмен Ростоу (1916-2003)

  • Денієль Белл (1918-2011)

  • Джеффрі Ходжсон

  • Неоінституціоналізм

  • Олівер Ітон Уільямсон (народився у 1932 р.)

  • Еліонор Остром (1933-2012)

  • Джеймс Макгілл Б'юкенен (1919-2013)

  • Дуглас Норт (народився у 1920 р.)

  • Інститут людини в сучасних економічних дослідженнях

  • Тема 8. Еволюція економічної думки України

  • Іван Вишенський (1545/50 - 20-ті рр. XVII ст.)

  • Феофан (Єлеазар) Прокопович (1681-1736)

  • Економічна думка України XIX - початку XX ст.

  • Михайло Драгоманов (1841-1895)

  • Тихін Степанов (1795-1847)

  • Євген Слуцький (1880-1948)

  • Михайло Туган-Барановський (1868-1919)

  • Економічна думка України радянської доби

  • Олександр Чаянов (1888-1939)

  • Анатолій Покритан (1920-2003)

  • Економічна думка української діаспори

  • Людвіг фон Мізес (1881-1973)

  • Аарон Директор (1901-2004)

  • Роза Фрідмен (1910-2009)

  • Економічна думка незалежної України

  • Концепції державного регулювання в перехідній економіці

  • Інституціональні перетворення та економіко-правові аспекти господарювання

  • Фінансові та монетарні аспекти економічного розвитку

  • Регіональна економіка та економіка природокористування

  • Світова економіка та проблеми міжнародної економічної інтеграції

  • Економічна безпека та оборонна економіка