Теорія відтворення.
У теорії відтворення Сісмонді акцентує увагу на протиріччях між виробництвом і споживанням, а також проблемі реалізації.
Річне виробництво "складається із двох частин: одна - це прибуток, що походить з багатства; друга - це здатність працювати". Звідси річний продукт нації у натуральній формі є масою споживчих товарів, а переважна частина витрачається на споживання.
Оскільки метою виробництва є споживання, для реалізації вироблених товарів необхідно, щоб їх вартість відповідала доходам суспільства. Якщо ж зазначена вартість перевищуватиме суму доходів, частина товарів не буде реалізованою.
У зв'язку з цим Сісмонді наголошує на низькій купівельній спроможності робітників, її обмеженості лише невеликою кількістю предметів першої необхідності. Така ситуація пояснювалась тим, що:
• а) внаслідок природного розмноження пропозиція праці хронічно перевищує попит, що дозволяє роботодавцям утримувати заробітну плату на найнижчому рівні;
• б) наявність безробіття знижує заробітну плату, оскільки з'являється можливість найму працівників за меншу заробітну плату, ніж це було б можливим при повній зайнятості;
• в) впровадження машин у виробництво призводить до скорочення робітників, величина доходів пролетаріату має тенденцію до скорочення.
Подальший аналіз виявив і зниження споживчого попиту підприємців за рахунок:
• а) купівлі ними здебільшого предметів розкоші, попит на які обмежений і дуже нестабільний;
• б) необхідності обов'язкового нагромадження частини доходу, призначеного для споживання.
Таким чином, з одного боку, наявною є тенденція до скорочення споживчого попиту, а з іншого, - відбувається значне зростання обсягів виробництва при використанні машинної техніки та індустріальних технологій, а також внаслідок прагнення підприємців виробляти більше продукції з метою максимізації прибутків. Отже, внаслідок перевищення обсягів пропозиції над обсягами попиту частина вартості залишається нереалізованою.
Вирішення проблеми реалізації Сісмонді повністю перекладав на уряд країни, головним завданням якого вважав проведення соціальних реформ в напрямку соціального забезпечення робітників за рахунок підприємців, обмеження тривалості робочого дня, встановлення мінімуму заробітної плати, заохочення участі робітників у прибутках підприємства. Ці заходи мали привести до зростання споживчих видатків. Держава повинна не допускати концентрацію багатства в руках небагатьох осіб. Мотивуючи нові суспільні інститути і відродження дрібної земельної власності, системи ремісничих цехів, держава має сприяти зростанню доходів дрібних власників - селян, ремісників, кустарів. Збут товарів більш розвинутих країн у менш розвинуті також міг би сприяти вирішенню проблем реалізації на внутрішньому ринку.
П'єр Жозеф Прудон (1809-1865)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Пізня класична політекономія“ на сторінці 2. Приємного читання.
