Франсуа Кене (1694-1774)

Історія економічних вчень

Здійснивши такий поділ, Кене переходить до характеристики процесу розподілу чистого продукту між класами (див. рис. 3.1), взявши за відправний пункт реальну величину фактичної вартості валової продукції землеробства у Франції 1756 р. (за статистичними даними - 5 мільярдів ліврів). За вартісним складом вона включала в себе 1 млрд. ліврів первісних авансів (із розрахунку щорічного перенесення загальної вартості первісних авансів у 10 млрд. ліврів, які слугують протягом 10 років), 2 млрд. ліврів щорічних авансів, а також 2 млрд. ліврів чистого продукту, які на кінець сільськогосподарського року поступають від продуктивного класу до власників у вигляді орендної плати. За натурально-речовим складом продукція землеробства складалась із сировини (1 млрд), а також насіння і продовольства (4 млрд).

Схема економічної таблиці Ф. Кене

Рис. 3.1. Схема економічної таблиці Ф. Кене

До складу сукупного річного продукту Кене включив також вартість промислової продукції (2 млрд.), виробленої "безплідним класом". Отже, вартість сукупного річного продукту становила 7 млрд. ліврів. Весь річний його обіг, за Кене, складається з 5-ти актів:

• 1-й акт - половину отриманої орендної плати (1 млрд. ліврів) власники витрачають на купівлю у виробничого класу сільськогосподарської продукції для власного харчування.

• 2-й акт - на другу половину орендної плати (1 млрд. ліврів) власники купують у безплідного класу промислову продукцію.

• 3-й акт - на одержаний 1 млрд. ліврів представники безплідного класу купують у фермерів продовольчі товари.

• 4-й акт - фермери купують у підприємців на 1 млрд. ліврів промислові товари для відновлення сільськогосподарського інвентарю.

• 5-й акт - одержаний 1 млрд. ліврів підприємці витрачають на придбання у фермерів сировини для виробництва промислової продукції.

У результаті всіх актів обміну земельні власники отримали "чистий продукт". Продуктивний клас отримав необхідні засоби виробництва (знаряддя праці) на 1 млрд. ліврів, що відповідає зносу основного капіталу, реалізував на 2 млрд. ліврів продуктів і на 1 млрд. ліврів сировини. Окрім цього, фермери отримали 2 млрд. ліврів грошима (перший мільярд був отриманий в результаті 1-го акту обміну від власників, а другий - в результаті 5-го акту обміну від "безплідного" класу). Таким чином, у фермерів з'являються гроші для сплати ренти земельним власникам. "Безплідний" клас також реалізував всі свої вироби.

Отже, у "Економічній таблиці" Кене здійснює агрегування численних актів обміну, презентує основні канали реалізації суспільного продукту і робить висновок, що процес відтворення і реалізації є безперебійним тільки в тому випадку, коли дотримуються визначені економічні пропорції.

Наступний розділ:

Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781)

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Франсуа Кене (1694-1774)“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Предмет i метод історії економічних вчень

  • Тема 2. Ранні економічні погляди

  • Стародавній Вавилон

  • Стародавній Китай

  • Економічні вчення античної Греції

  • Економічні погляди Стародавнього Риму

  • Економічні погляди епохи середньовіччя

  • Економічні погляди каноністів.

  • Арабське середньовіччя.

  • Економічна теорія меркантилізму

  • Тема 3. Класична політична економія

  • Рання класична політекономія: англійська та французька доктрини

  • Франсуа Кене (1694-1774)
  • Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781)

  • Зріла класична політекономія

  • Давид Рікардо (1772-1823)

  • Пізня класична політекономія

  • П'єр Жозеф Прудон (1809-1865)

  • Джон Стюарт Мілль (1806-1873)

  • Томас Роберт Мальтус (1766-1834)

  • Жан Батіст Сей (1767-1832)

  • Тема 4. Марксистський напрямок економічної думки

  • Карл Маркс (1818-1883)

  • Розвиток ідей марксизму наприкінці XIX - початку XX ст.

  • Карл Каутський (1854-1938)

  • Марксистська політична економія в Радянській Росії та СРСР

  • Поль Берен (1909-1964)

  • Тема 5. Неокласична економічна теорія

  • Витоки неокласики: австрійська і американська школи

  • Фрідріх фон Візер (1851-1926)

  • Ойген фон Бем-Баверк (1851-1919)

  • Джон Бейтс Кларк (1847-1938)

  • Кембріджська школа і започаткування мікроекономіки

  • Математична школа

  • Леон Вальрас (1834-1910)

  • Вільфредо Парето (1848-1923)

  • Неокласична теорія епохи регульованої ринкової економіки

  • Артур Лаффер (народився у 1940 р.)

  • Тема 6. Кейнсіанство та його еволюція

  • Неокейнсіанство

  • Кейнсіансько-неокласичний синтез

  • Посткейнсіанство

  • Джоан Вайолет Робінсон (1903-1983)

  • Монетарне посткейнсіанство.

  • Нове кейнсіанство

  • Джордж Акерлоф (народився у 1940 р.)

  • Тема 7. Інституціоналізм

  • Класичний інституціоналізм

  • Джон Роджерс Коммонс (1862-1945)

  • Новий інституціоналізм

  • Уолт Уїтмен Ростоу (1916-2003)

  • Денієль Белл (1918-2011)

  • Джеффрі Ходжсон

  • Неоінституціоналізм

  • Олівер Ітон Уільямсон (народився у 1932 р.)

  • Еліонор Остром (1933-2012)

  • Джеймс Макгілл Б'юкенен (1919-2013)

  • Дуглас Норт (народився у 1920 р.)

  • Інститут людини в сучасних економічних дослідженнях

  • Тема 8. Еволюція економічної думки України

  • Іван Вишенський (1545/50 - 20-ті рр. XVII ст.)

  • Феофан (Єлеазар) Прокопович (1681-1736)

  • Економічна думка України XIX - початку XX ст.

  • Михайло Драгоманов (1841-1895)

  • Тихін Степанов (1795-1847)

  • Євген Слуцький (1880-1948)

  • Михайло Туган-Барановський (1868-1919)

  • Економічна думка України радянської доби

  • Олександр Чаянов (1888-1939)

  • Анатолій Покритан (1920-2003)

  • Економічна думка української діаспори

  • Людвіг фон Мізес (1881-1973)

  • Аарон Директор (1901-2004)

  • Роза Фрідмен (1910-2009)

  • Економічна думка незалежної України

  • Концепції державного регулювання в перехідній економіці

  • Інституціональні перетворення та економіко-правові аспекти господарювання

  • Фінансові та монетарні аспекти економічного розвитку

  • Регіональна економіка та економіка природокористування

  • Світова економіка та проблеми міжнародної економічної інтеграції

  • Економічна безпека та оборонна економіка