– забезпечити учнів знаннями наукових принципів найважливіших технологічних процесів провідних галузей народного господарства;
– забезпечити учнів знаннями провідних напрямів науково-технічного прогресу, будови і принципів дії та правил експлуатації найпоширеніших засобів виробництва;
– забезпечити учнів знаннями основ економіки, екології й управління виробництвом;
– виробити вміння бачити дію законів науки у промисловості, у виробництві;
– виробити уміння застосовувати закони науки для розв'язування практично і технічно важливих задач;
– розвинути конструкторські та винахідницькі здібності;
– підготувати випускників школи до вибору однієї з технічних професій;
– виробити обчислювально-вимірювальні, інструментальні, проектно-конструкторські та комунікативно-управлінські вміння;
– сформувати політехнічні компетенції і компетентності.
Варто, накінець, підкреслити, що жодна з груп цілей навчання не може замінити, перекрити політехнічну групу. Група навчальних (освітніх) цілей розкриває лише науковий бік предмета чи об'єкта вивчення, в той же час як група політехнічних цілей розкриває область прикладання наукових знань не де-небудь, а саме у виробництві, у створенні матеріальних благ, у побуті, у навколишньому житті.
Цілірозвивальної групи. Про предметне і розвивальне навчання. Численні дослідження процесу навчання переконливо показують, що продуктивність навчальної роботи учнів, якість засвоєних ними знань, умінь і навичок перебувають у залежності від вихованості у них потреби та інтересу до навчання, від розвитку їх пізнавальних здібностей.
Як відомо, сутність процесу навчання зводиться до озброєння учнів знаннями, вміннями, навичками. Однак, зрозуміло, що для того, щоб учні успішно оволодівали цими знаннями, уміннями, навичками, необхідно дотримуватися певних необхідних умов.
До них відносять відповідність рівня розвинутих пізнавальних здібностей. Якби припустити, що учні першого класу мають, наприклад, такий рівень розвитку загальних і спеціальних здібностей, який дозволяє їм вивчати інтегральне чи диференціальне числення, то зрозуміло, що і перед учнями, і перед школою, вчителями стояло б питання введення цього курсу у навчальний план чи програму першого класу. Але в реальній практиці це неможливо. І причиною цього є невідповідний рівень розумового розвитку, тобто низький розвиток тих функцій, які є умовою цього засвоєння.
Дослідження та досвід роботи вчителів показують – що чим більшою мірою навчання забезпечує розвиток, тим вища якість цих знань, тим вища їх дієвість. Тому організація навчання має бути такою, яка б передбачала включення у процес навчання тих розумових дій і функцій, які необхідні для того, щоб учні успішно оволодівали цими знаннями, вміннями і навичками. При цьому навчання виконує визначальну роль у розвитку, а власна діяльність учнів – провідну. Тобто вихідним для навчання є досягнутий рівень розумового розвитку, а власна діяльність учня має забезпечувати йому зміну, підвищення цього рівня.
В організації процесу навчання виходять з положення Л. Виготського, що навчання йде попереду розвитку і веде його за собою. Однак із цього не варто робити висновок, що будь-яке навчання забезпечує розумовий розвиток. В одних випадках воно прискорює, в інших – затримує. Отож, навчання, з одного боку, має будуватися на досягнутому рівні розумового розвитку, а з другого – воно повинне бути таким, яке б підіймало цей рівень, передбачало б його ріст, зміну.
При традиційному, звичайному навчанні його організація така, при якій єдиним результатом навчання є знання, вміння і навички. Рівень розумового розвитку при цьому може залишатися без змін або навіть спадати чи зростати.
Є, однак, таке навчання, основним продуктом якого є зростання рівня розумового розвитку та формування системи знань, умінь і навичок. Це так зване розвивальне навчання. Йому буде присвячено в нашому посібнику цілий розділ, а поки що ми обмежимося таким твердженням: цілі розвивальної групи не залежать від того, який вид навчання буде організовано, тому їх можна сформулювати вже зараз.
Зміст понять “розвивальне навчання”, “розвивальні цілі навчання” певною мірою перекриваються, однак зводити одне до другого було б грубою помилкою.
Розвивальне навчання, на думку спеціалістів-психологів, – це навчання, зміст, методи і форми організації якого прямо зорієнтовані на закономірності розвитку. Для нього характерне перетворення учня у суб'єкта навчання, зацікавленого в саморусі і здатного до перетворення того, кого вчать, у того, хто вчиться.
Розвивальне навчання – це особливе навчання і ця особливість зумовлена в першу чергу тим, що в його основу покладено закономірності розумового розвитку, і, по-друге, тим, що це навчання орієнтоване на розвиток учня не опосередковано, а прямо.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дидактика новітньої школи» автора Малафіїк І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „5.4. Поділ цілей навчання на групи“ на сторінці 4. Приємного читання.