Розділ 105

Доктор Матео Валеро — директор Барселонського суперкомп’ютерного центру — почувався спантеличено, коли скінчив дзвінок і зайшов до головного залу каплиці Торре Жирона, а тоді поглянув на дивовижний двоповерховий комп’ютер Едмонда Кірша.

Валеро раніше того ранку дізнався, що стане новим «доглядачем» тієї унікальної машини. Радість і захват, які попервах охопили доктора, однак, різко й раптово пригасли.

Кілька хвилин тому він отримав відчайдушний дзвінок від знаного американського професора Роберта Ленґдона.

Ленґдон задихано розповів таке, що лише вчора здалося б Валеро історією з науково-фантастичного роману. Але після дивовижної нічної презентації Кірша, знаючи дещо про його E-Wave, доктор був радше схильний повірити, що професор бодай частково каже правду.

Ленґдон повідав Валеро… ні, майже заспівав йому пісню невинності… про чистосердя машин, які буквально завжди роблять те, про що їх просять. Завжди. Безпомилково. Валеро все життя вивчав такі машини… учився тонкощів танцю, завдяки якому вони розкривають свій потенціал.

Мистецтва знати, як просити.

Валеро вже не раз попереджав, що штучний інтелект рухається вперед оманливо швидко і що на його взаємодію з людським світом потрібно накладати суворі обмеження.

Напевне, самообмеження більшості технічних винахідників і фантазерів видавалося недоречним, а надто сьогодні, коли ледь не щодня відкриваються нові прекрасні можливості. А на додачу до радості першовідкривачів, ці люди заробляли на штучному інтелекті чималі статки, а ніщо так не розмиває етичні межі, як жадібність.

Валеро завжди захоплювався сміливим генієм Кірша. Однак у цьому випадку видавалося, що Едмонд злегковажив і дозволив своєму останньому творінню забагато.

«Творінню, про яке я навіть не знав», — тепер зрозумів Валеро.

За словами Ленґдона, Едмонд створив на E-Wave надзвичайно потужний штучний інтелект, «Вінстона», який запрограмований на самознищення о тринадцятій годині наступного дня після смерті Кірша. Кілька хвилин тому на запит Ленґдона доктор Валеро підтвердив, що чималий сектор бази даних E-Wave справді зник точно в той момент. Видалення було виконане в режимі «перезапис», так що відновленню втрачене не підлягає.

Ця новина дещо полегшила душу Ленґдонові, однак американський професор попросив доктора про зустріч для подальшого обговорення. Валеро з Ленґдоном домовилися на наступний ранок у лабораторії центру.

У принципі, Валеро розумів, чому Ленґдон хоче одразу оприлюднити цю історію. Питання було в її вірогідності.

«У це ж ніхто не повірить!»

Усі сліди синтетичного товариша Кірша було видалено, як і всі записи їхнього спілкування, його завдань. До того ж творіння Кірша настільки випереджало останні відомі досягнення в цій царині, що Валеро просто уявлялося, як його ж власні колеги — від незнання, заздрості чи просто захищаючись — почнуть винуватити Ленґдона, що він вигадав усе від початку до кінця.

Також стояло питання про суспільні наслідки. Якщо історія, розказана Ленґдоном, виявиться правдивою, тоді E-Wave сприйматимуть як такого собі монстра Франкенштейна. А там недалеко і до штурму центру з вилами й смолоскипами.

«Чи ще чогось гіршого», — думав Валеро.

У ці дні зухвалих терактів хтось, імовірно, може просто вирішити висадити в повітря всю каплицю, вважаючи себе рятівником людства.

Вочевидь, Валеро було про що подумати перед зустріччю з Ленґдоном. Але поки в нього була важлива обіцянка, яку слід виконати.