Розділ «6.5. Психологія відповідальності в антикризовому менеджменті»

Вживаючи слово "відповідальність" у звичайних життєвих ситуаціях, люди легко вловлюють його значення із контексту. Однак при спробі дати наукове визначення відповідальності виникають чималі труднощі. Як відомо, це поняття використовується в різних науках: праві, етиці, соціології, психології та деяких інших. При цьому охоплена ним предметна область кожного разу змінюється. Більш того, навіть в рамках однієї науки поняття "відповідальність" застосовується для опису різних боків діяльності суб'єкта. До того ж, жодне визначення не живе своїм автономним життям, а набуває конкретного змісту тільки в зв'язку з іншими корелятивними поняттями, утворюючи разом з ними семантичну систему.

Існують різний види відповідальності Виокремлюють політичну, юридичну, моральну, професійну, соціальну тощо. У якості одного із критеріїв соціальної відповідальності беруться рольові обов'язки й соціальні відносини, що обумовлюють їх. Можливий також вибір й інших критеріїв класифікації відповідальності, на основі яких визначаються такі її види, як: карна, адміністративна, матеріальна, моральна. Окремого розгляду потребує поняття відповідальності у психологічних методах менеджменту персоналу.

Ранні згадування про відповідальність зустрічаються наприкінці X ст. після виходу в світ книги "Повести временных лет" За свідченням І. І. Срезневського, що вивчав цю роботу, у той період часу використовувався термін "відповідь", який за своїм змістом був близький до поняття "відповідальність".

Слово "відповідальність" було введено в науковий побут А. Бей-Номом у книзі "Емоції й воля" (1665 р.) Відповідальність зв'язують з питанням караності, тому що будь-яке питання, що виникає під час обговорення цього терміну, є питанням обвинувачення, осуду, покарання.

Дж. Ст. Мілль (XIX ст.) так само, як і А. Бей-Ном, зв'язує відповідальність із покаранням.

У міру розвитку наукового знання (філософського, соціологічного, психологічного, юридичного тощо) у понятті "відповідальність" були виділені об'єктивні й суб'єктивні сторони

Російський дослідник проблеми психології відповідальності Кануш-бек Муздибаєв відзначає, що етимологічно слово відповідальність походить від дієслова "віщати" і належить до старослов'янського поняття "віче", що означав раду, угоду, згоду.

Необхідно уточнювати поняття відповідальності, її зв'язку із психікою людини; визначення персональної і колективної (юридичної і соціальної) відповідальності та встановлення її зв'язку із функцією контролю

Отже, відповідальність визначається як "покладене на когось або прийняте зобов'язання звітувати про які-небудь свої дії й приймати на себе провину за можливі їх наслідки" (Словарь современного русского литературного языка. - М.: Наука, 1959). Йдеться про зобов'язання, під якими в свою чергу розуміється "обіцянка або договір, які вимагають від їх безумовного виконання" (там же). Таке трактування відповідальності заторкає лише кінцевий етап діяльності суб'єкта, яка виконує функцію контролю й покладання провини. на основі "зобов'язання звітувати за дії" й "зобов'язання прийняти на себе провину за наслідки своїх дій".

Проте обсяг даного поняття дещо розширюється, якщо розглянути наведені в Словнику приклади його застосування:

1) брати, приймати на себе відповідальність;

2) відповідальність покладена на когось, припадає на когось тощо;

3) нести відповідальність за когось, за щось;

4) складати, знімати з себе, з когось відповідальність;

5) притягати до відповідальності. Вважаючи винним, примушувати звітувати у скоєних діях (перед судом, органами влади тощо).

Окрім того, що відповідальність можна нести, приймати на себе, покладати на інших, її можна складати, знімати із себе, із когось, можна також притягати до відповідальності примусово. Причому всі дії, пов'язані з цим поняттям передбачають активність суб'єкта, незалежно від того, чи нав'язана йому відповідальність ззовні, або прийнята ним на себе добровільно. Передбачається, що активність суб'єкта завжди усвідомлена.

Відповідальність проявляється й в сфері почуттів (як почуття відповідальності). Вона виступає й як риса вдачі особистості.

Ширше й більш узагальнено тлумачиться це поняття у "Філософському словнику": "Відповідальність - категорія етики і права, що відображає особливе соціальне і морально-правове ставлення особистості до суспільства (людства в цілому), яке характеризується виконанням свого морального боргу й правових норм" (Философский словарь.- М.: Наука, 1960). У цьому визначенні відповідальність виводиться не тільки з моральних, але й правових та інших соціальних стосунків.

Суб'єктом відповідальності можуть виступати окрема особа, колектив або більша соціальна спільнота (клас, народ), тобто всі ті, чия діяльність підлягає оцінці.