Розділ «7.5. Реалізація методу реструктуризації заборгованості підприємства за рахунок внутрішніх фінансових і організаційно-управлінських джерел»

Стратегія управління ризиком та запобігання банкрутству спрямована на оптимізацію співвідношення між прибутковістю та ризиком для максимізації прибутку та вартості майна підприємства як у поточний час, так і на перспективу, та на виживання фірми у довгостроковому періоді.

Оцінка показників, що характеризують можливості підприємства з виходу з кризи передбачає оцінку і аналіз наступних показників:

1. Оцінка внутрішніх джерел відновлення платоспроможності.

2. Можливість зростання обсягів діяльності.

3. Можливе зростання рівня прибутку.

4. Обсяг потенційного залучення банківських та комерційних кредитів.

5. Обсяг і рівень іммобілізації ліквідних коштів з інших видів обігових та позаобігових активів.

6. Рівень можливої економії постійних та змінних витрат.

7. Потенційний конкурентний статус підприємства.

8. Інтегральний показник інвестиційної привабливості.

Передбачити всі несподіванки, що супроводжують комерційну діяльність неможливо, через це завжди існує ризик збитків або недоотримання запланованого прибутку.

Формування портфеля заходів санацій є складовим механізмом управління підприємством в кризовому стані. Санація як система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційних і соціальних заходів направлена на відновлення платоспроможності, забезпечення ліквідності, прибутковості і конкурентоспроможності підприємства в довгостроковому періоді. Санація здатна привести підприємство до фінансового оздоровлення.

Метою фінансової санації є покриття поточних збитків і усунення причин їх виникнення, відновлення або збереження ліквідності і платоспроможності підприємства, скорочення всіх видів заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу, а також формування фундацій фінансових ресурсів, необхідних для проведення заходів санацій і інших перетворень в підприємствах сфери телекомунікаційних послуг.

У зв'язку з цим необхідно вирішити наступні завдання:

o розглянути можливість застосування методу реструктуризації поточної заборгованості підприємства за рахунок внутрішніх фінансових і організаційно-управлінських джерел;

o обґрунтувати необхідність використовування операційного левериджа як методу оптимізації обсягу діяльності, який забезпечує мобілізацію функціональних резервів санацій подолання кризи результату;

o сформувати основні напрями організації виконання заходів санацій, позначивши найважливіші стратегічні рішення в антикризовому управлінні підприємством.

Антикризову програму діяльності підприємства визначають як діяльність, необхідну для подолання стану, що загрожує існуванню підприємства, при якому основним питанням стає виживання. Дана діяльність характеризується "підвищенням інтенсивності застосування радикальних засобів і методів в діяльності підприємства, необхідних для подолання заморожуючої існуванню підприємства ситуації". До того ж увага концентрується на рішеннях сьогохвилинних і короткострокових проблем, одночасно пов'язані з проведенням жорстких і швидких вирішальних заходів. Треба підкреслити визвольний і позитивний характер криз. Активність менеджменту направлена на створення інструментів, "які дозволяють повідомити про переломний пункт (див. кризу), що наближається, і розробити новий курс розвитку".

Обґрунтовування поведінки підприємства в умовах кризи вимагає додаткових моделей управлінських рішень з подолання різних стадій кризи, які відображаються в стабілізаційних програмах. Стабілізаційна програма є комплексом заходів, направлених на покриття збитків і відновлення боргової і поточної платоспроможності підприємства.