Розділ «6.6. Організація командної роботи. Постановка проблеми»

Основні положення теорії людського капіталу є базовими для розкриття покращення ситуації на ринку праці у фазі використання трудового потенціалу. Вони мають подальше значення для створення дієвого механізму регулювання відтворенням трудового потенціалу. В західному менеджменті усталеними є положення, що лише жива людська праця за рахунок раніше вкладених в людину інвестицій та подальшого їх ефективного використання дає можливість продуктивно використовувати всі інші елементи капіталу, а ефективність використання сформованого людського капіталу визначається гнучкою, економічно обґрунтованою політикою управління персоналом окремих підприємств і організацій. Тому в політиці сучасного менеджменту пріоритетними є методи ефективного управління проінвестованим людським капіталом, який міг би краще функціонувати в усіх сферах виробничої та поза-виробничої діяльності.

В зв'язку з цим менеджерів в першу чергу турбує "людська" складова роботи підприємств, оскільки в наш час виграє і є успішним фірма, яка чітко організована, з розумним, відданим і дисциплінованим персоналом, який вміє швидко перелаштовуватись та перенавчатись. Тому кожний керівник будь-якого підрозділу фірми, незалежно від рівня професійної підготовки і знань, вченого ступеня і практичних навиків, повинен володіти наукою управління, вмінням управляти своїм персоналом.

На жаль, у вітчизняному бізнесі кадровим проблемам традиційно приділялось мінімум уваги. Однак за останні роки не тільки вчені, але й керівники провідних підприємств України почали висловлюватися з приводу ролі "людського" фактору в українському бізнесі. Більшість керівників зрозуміли, що американський, японський, німецький досвід менеджменту не підходить для української людини і сучасного стану економіки України. Звичайно, цінний закордонний досвід з управління можливо використовувати в українських організаціях, але в адаптованому вигляді. Необхідно враховувати національні особливості і управлінський менталітет, який вже склався. Особливий вплив на роботу з персоналом оказує специфіка комерційної структури - термін її існування і становище, яке вона займає на ринку, чисельність персоналу, склад кадрових служб тощо.

Ринкові перетворення в Україні викликали об'єктивну необхідність подальшого розвитку теоретичних і методико-прикладних засад утворення і функціонування дієвих систем управління персоналом з урахуванням особливостей розвитку промислового виробництва, стану та динаміки ринку праці, що і обумовлює актуальність теми та доцільність проведення досліджень з ефективного формування команд підприємств.

Традиційна концепція керівництва спирається на індивідуальні форми організації роботи. Відповідно до цієї концепції участь членів колективу у прийнятті рішень майже відсутня. Крім того, не створені організаційні умови для командної роботи.

Друга концепція - врахування переваг соціальної взаємодії, яка передбачає поєднання індивідуальних і колективних форм організації праці. Однак ця концепція не враховує відпрацьовані методи командної роботи. Концепцією обмежені організаційні умови для командної роботи.

Третя концепція - комунікаційного керівництва, яка орієнтується на повноцінний розвиток колективних форм організації роботи. Створюються необхідні умови для колективного прийняття рішень і спільного виконання важливих завдань. Керівник володіє навичками створення та організації ефективної роботи команди.

Наразі ця концепція набуває особливого значення для досліджень через переважання соціально-психологічних методів у менеджменті над адміністративними та економічними.

Наразі необхідним є уточнення поняття команди і командної роботи в умовах кризових проявів у підприємстві та країні та в світовій економіці в цілому, їх зв'язку із психікою людини та психологією формальної та неформальної групи; визначення персональної і колективної (юридичної і соціальної) відповідальності та встановлення їх зв'язку із функцією контролю.

Гуртом і батька легше бити. /українське народне прислів'я/

Команда - це спеціально підібрана група людей для об єднання їхніх зусиль, спрямованих на розв'язання проблемної ситуації чи спільне виконання важливого завдання.

Характерні ознаки команди:

o наявність спільної мети;

o інтенсивне співробітництво;

o визначені статусно-рольові відносини;

o лідерство ( формальне чи неформальне);

o згуртованість колективу;

o відпрацьовані комунікативні зв'язки;

o групові норми поведінки, усталені традиції;