Розділ «6.8. Соціально-психологічний клімат у трудовому колективі»

Ефективність роботи трудового колективу залежить від соціально-психологічного клімату в організації - як сукупності взаємопов'язаних, сталих соціально-психологічних особливостей групи, організації (домінуючі характеристики у ставленні до цілей та мотивів спільної діяльності, у стосунках між людьми, у моральних та інтелектуальних установках, а також переважаючому настрої).

Психологічний клімат - емоційний настрій колективу, який відображає стосунки, що склалися між його членам.

Найчастіше виділяють такі складові соціально-психологічного клімату:

1) стосунки між працівниками по вертикалі (стиль керівництва, ступінь участі в прийнятті рішень тощо);

2) взаємини між працівниками по горизонталі (згуртованість колективу, характер міжособистісних стосунків тощо);

3) ставлення до праці.

Соціальні психологи К. де Вріє та Д. Міллер визначили морально-психологічний клімат в колективах різних організацій, а також особливості їх поведінки, термінами, що використовуються у психіатрії:

o драматична (демонстративна) організація - певною мірою "показушна" поведінка, демонстрація бурхливої діяльності, турбота про враження, яке про них складається. Зазвичай такі організації знаходяться на стадії активного зростання, що пов'язується з "експансією" на ринку. Стиль керівництва - кооперативний;

o депресивна організація - консервативна, бюрократизована, "за-регульована", що намагається зберегти на ринку "статус-кво"; за своєю суттю, бюрократична організація. Така організація здатна вижити лише в умовах стабільності на ринку, слабкої конкуренції. Стиль управління, що переважає, - авторитарно-бюрократичний;

o шизоїдна організація - низька зовнішня активність, переважає внутрішнє життя ("розщеплення розуму"); вплив вищого керівництва не відчувається, цілі та стратегія розвитку незрозумілі, середня ланка управління орієнтована на власний добробут. Кар'єру роблять опортуністи, "улюбленці керівництва". Стиль управління - потурання;

o параноїдальна організація - відчуває постійний страх перед контролем, намагається "підстрахуватися" на всі випадки життя. Стратегія орієнтується на захист існуючого становища. Велика увага приділяється обґрунтуванням, регламентам, інструкціям та їх утвердженню "у верхах". Бюрократичний стиль управління;

o примусова організація - характеризується також прагненням до уникнення помилок, чітким дотриманням ієрархії, інертністю, зайвою увагою до дрібниць. Стиль управління - патріархальний.

Оптимального стану соціально-психологічного клімату в трудовому колективі можна досягти за умови комплектації первинних колективів з урахуванням чинника психологічної сумісності (психосоціальні чинники, що враховуються при формуванні колективу: вік, стать, характер, темперамент, здібності) та за рахунок застосування соціально-психологічних методів, що сприяють виробленню у членів колективу навичок ефективного взаєморозуміння; організації безперервної професійної перепідготовки, чіткого розподілу ролей.

Взаємодія людини з групою може мати характер або злиття, або конфлікту. Вплив групи на людину проявляється так:

1. У групі людина отримує певну вагу (позицію). Ця роль (вага) людини в групі може бути не менш важлива за її формальну позицію (статус).

2. Людина починає ідентифікувати себе з групою, що призводить до змін у само-сприйнятті і в усвідомленні свого місця в світі та свого призначення.

3. Співпраця з групою генерує такі ідеї, судження і пропозиції у людини під впливом "мозкового штурму" (сумісного вирішення проблем), які недоступні при самостійній роботі.

4. В групі людина більше схильна до сприйняття ризику та прийняття ризикованих рішень, поведінка людини стає більш активною.

Найважливішими ознаками позитивного соціально-психологічного клімату у трудовому колективі є наступні: