Розділ «Тема 1. Теоретичні основи управління підприємством у кризовому стані»

o головне в антикризовому управлінні - влаштована і діюча реакція на істотні зміни зовнішнього середовища на основі заздалегідь розроблених альтернативних варіантів у залежності від ситуації;

o в основі антикризового управління лежить процес постійних і послідовних інновацій у всіх ланках і областях дій підприємства ;

o антикризове управління націлене на те, що навіть у складній ситуації, у якій виявилося підприємство, можна було ввести в дію такі управлінські і фінансові механізми, що дозволили б вибратися з труднощів з найменшими для підприємства втратами.

Суть антикризового управління полягає в об'єктивному та неупередженому виявленню змісту та глибинних причин кризи, закономірностей її протікання, можливих сценаріїв, рушійних сил та наслідків виходу з неї, адаптації підприємств до змін в оточенні.

Ключові моменти сучасної системи поглядів на антикризовий менеджмент такі:

1) застосування до управління ситуаційного підходу, відповідно до якого вся організація в середині підприємства є ні чим іншим, як відповіддю на різні впливи ззовні. Центральний момент тут - ситуація, тобто конкретний набір обставин, які впливають на роботу підприємства в даний період.

2) підприємство - це насамперед соціальна система, ефективність якої залежить від головної її ресурсу - людини. Завдання менеджерів - організувати ефективну спільну роботу, в процесі якої кожна людина здатна розкрити свій потенціал у максимальному ступені.

На перше місце висувається проблема гнучкості, адаптованості до постійних змін зовнішнього середовища. Зовнішнє середовище характеризується як сукупність змінних, котрі перебувають за межами і не є сферою безпосереднього впливу з боку менеджменту.

Відмінності антикризового управління від звичайних прийомів, форм і технології менеджменту такі:

o головною його метою є забезпечення міцного становища на ринку і стабільно стійких фінансів підприємства при будь-яких економічних, політичних, соціальних метаморфозах у країні;

o головне в антикризовому управлінні - дієва реакція на істотні зміни зовнішнього середовища на основі заздалегідь розроблених альтернативних варіантів у залежності від ситуації;

o в основі антикризового управління лежить процес постійних і послідовних інновацій у всіх ланках і областях дій підприємства;

o антикризове управління націлене на те, щоб навіть у складній ситуації, у якій виявилася підприємство, можна було ввести в дію такі управлінські і фінансові механізми, які дозволили б вибратися з труднощів з найменшими для неї втратами.

Наразі для підприємства на перший план виходять проблеми адаптації до ринку, шляхи і методи їх вирішення. Необхідність системного підходу до дослідження зобов'язує в рамках загальної картини розглянути весь перелік проблем адаптації підприємства до умов ринку і класифікувати їх. Класифікація, у свою чергу, дозволяє структурувати проблеми, здійснювати їхній вибір і визначати послідовність рішення на основі класифікаційних ознак.

У залежності від характеру проблем адаптації підприємства до ринку, їх можна розділити на конструктивні й аналітичні.

До конструктивних можна віднести проблеми більш високого ступеня, до аналітичних - окремі приватні проблеми якої-небудь конструктивної проблеми.

Конструктивні проблеми адаптації підприємства це:

o наукові,

o технічні,

o технологічні,