Розділ «Тема 1. Теоретичні основи управління підприємством у кризовому стані»

Рис. 1.10. Управління кризовими ситуаціями в підприємстві

Результатом вивчення теоретичних проблем сутності, рівня кризи, її характерних ознак як об'єкту управління стала розробка механізму управління підприємствами в кризовому стані, який ґрунтується на взаємодії систем інформаційно-вирішальних центрів. Сутність інформаційно-вирішальних центрів розглянуто в дослідженні як комплекс взаємозалежних і взаємодоповнюючих елементів системи, кожному з яких властиві власні форми управлінської дії.

Структура інформаційно-вирішувальних центрів управління кризою представлена трьома підсистемами: фінансової кризи, кризи результату і стратегічної кризи (табл. 1.1):

Таблиця 1.1. Система інформаційно-вирішуючих центрів управління кризовою ситуацією

Їхній взаємозв'язок виражається в логічній послідовності прояву кожного центру в діяльності підприємства.

Тривалість окремих фаз та етапів кризової ситуації визначається її типом, джерелами та причинами, а також факторами несподіваності загрози та розмірами збитків. З цих позицій можна відзначити, що загальним завданням менеджменту кризових ситуацій є недопущення чи пом'якшення етапу шоку від настання кризи, скорочення тривалості етапу відкату назад та прискорена адаптація і стабілізація ситуації.

Для кожного підприємства існує межа росту обсягів діяльності. При цьому одні й тіж процеси можуть як стимулювати розвиток, так і гальмувати його.

Загальні причини виникнення кризи в управлінні підприємствами такі:

o Некомпетентне керівництво.

o Зміни кон'юнктури.

o Недостатній контроль:

- неефективне планування та прийняття рішень;

- недостатній фінансовий контроль;

- недосконалість маркетингової роботи;

o Неузгодженість дій:

- брак фінансових ресурсів;

- глибоке залучення;

- висока структура витрат.

Наведена схема дозволяє зробити висновок про ефективність діючої стратегії і, як наслідок, вірогідності настання стратегічної кризи.

Отже, механізм управління кризою включає послідовне виконання функцій управління, що дозволяє досягти певного економічного ефекту. Зміст і набір функцій, здійснюваних в процесі управління, залежать від типу організації, її розмірів, сфери діяльності, рівня і якості управлінської ієрархії і інших чинників. Проте, як указував А. Файоль, для всіх рівнів управління на підприємстві характерний наявність однорідних видів діяльності. Порядок і послідовність їх виконання залежать від ступеня впливу зовнішнього середовища і результатів господарської діяльності підприємства.