Сполучна тканина

Анатомія людини

Макрофаги розвиваються з агранулоцитів крові – моноцитів, що мігрують у тканини з кровоносного русла. Моноцити у свою чергу утворюються в кістковому мозку зі стовбурових клітин крові, проходячи наступні етапи: вихідна клітина → попередниця мієлоноезу → клітина-нонередниця гранулоцито- мононоезу → монобласт → промоноцит → моноцит кісткового мозку → циркулюючий моноцит крові → тканинний макрофагоцит.

Плазмоцити (плазматичні клітини) – це В-ефектори, що виробляють імуноглобуліни (антитіла), які знешкоджують антигени, тобто плазмоцити забезпечують гуморальний імунітет. Плазмоцити походять з В-лімфоцитів. У пухкій волокнистій неоформленій сполучній тканині при забарвленні препаратів метиловим зеленим і піропіном можна побачити невеликі плазматичні клітини овальної форми, розміром 10-17 мкм з базофільною цитоплазмою, яку піронін забарвлює у рожевий колір. Інтенсивна базофілія цитоплазми зумовлена великим вмістом рибосомальної Р№НК. У багатьох клітинах видно світліші ділянки цитоплазми біля ядра – “світле подвір'я”, де відсутні рибосоми, але тут розміщені клітинний центр і комплекс Гольджі. Кругле ядро, багате хроматином, що утворює характерну фігуру колеса зі спицями, розташоване дещо ексцентрично.

Плазмоцити зосереджені здебільшого поблизу дрібних кровоносних судин в імунних органах, у власній пластинці слизової оболонки травної і дихальної систем тощо. Клітинна мембрана плазмоцита утворює невеликі мікроворсинки і пальцеподібні вирости, а також мікропіноцитозні пухирці і ямки, частина з яких облямована. Плазматична клітина здатна до незначних амебоподібних рухів. У цитоплазмі є дуже багато елементів гранулярної ендоплазматичної сітки з цистернами, розташованими рівними рядами. Ці структури є морфологічною ознакою плазмоцитів. Між ними є поодинокі мітохондрії і велика кількість вільних рибосом. Плазмоцити у процесі диференціації проходять декілька стадій дозрівання.

Тканинні базофіли (раніше їх називали лаброцитами або тучними клітинами) розташовані групами в дермі і стромі різних органів, поблизу дрібних кровоносних судин, для них характерні поліморфізм і варіабельність. Ці клітини мають розміри 12-15 мкм, круглу або овальну форму, невелике еліпсоїдне ядро і великий об'єм цитоплазми, у якій розміщені численні великі (до 2 мкм) базофільні метахромагичні гранули. Ці гранули забарвлюються толуїдиновим синім у червоно-фіолетовий колір. Гранули містять гепарин, гістамін, гіалуропідазу. Гепарин запобігає згортанню крові. Гістамін, який утворюється з гістидину, викликає скорочення гладких міоцитів, підвищує проникність капілярів, викликає алергійні й анафілактичні симптоми.

У цитоплазмі тканинних базофілів між гранулами розташовані елементи гранулярної ендоплазматичної сітки, добре розвинений комплекс Гольджі, рибосоми й поодинокі мітохондрії. На гладкій поверхні неактивних клітин є небагато випинів. Поверхня активних тканинних базофілів вкрита безліччю мікроворсинок, пальцеподібних відростків і складок, а також заглибинами, що залишилися після дегрануляції. Виділення гепарину відбувається шляхом деграиуляції гістаміну без ушкодження гранул. Ці клітини здатні до синтезу ДНК і мітотичного поділу.

Щільна іюлокниста сполучна тканина (textus connectivus fibrosus compactus) утворена волокнами, що переплітаються в різних напрямках, – неоформлена тканина, або волокнами, що мають упорядковану орієнтацію, – оформлена тканина.

Щільна неоформлена волокниста сполучна тканина досить розповсюджена в організмі людини. Вона утворює капсули органів, перекладки (трабекули), адвентицій, оболонки судин, склеру ока, окістя й охрястя, суглобові капсули, сітчастий шар дерми, клапани серця, перикард, тверду оболону мозку. У цій тканині мало клітин (в основному фіброцити), але багато волокон. Численні колагенові волокна і їх пучки розташовані в різних напрямках. Еластичних волокон мало, тому тканини мають помірну еластичність.

Щільна оформлена волокниста сполучна тканина утворює сухожилки, зв'язки та фасції. Між паралельно розташованими колагеновими волокнами розміщені клітини з характерними темними видовженими ядрами – тендиноцити (різновид фіброцитів). Пучки колагенових волокон І порядку об'єднані в пучки II порядку, розділені прошарками пухкої волокнистої сполучної тканини, яка одержала назву ендотендиній (рис. 21). Ззовні сухожилок вкритий гіеритеидинієм. Тендиноцити мають багато тонких відростків, які охоплюють пучки колагенових волокон. Овоїдне ядро тендииоцитів багате хроматином. Наявність у цитоплазмі цих клітин гранулярної ендоплазматичної сітки і численних вільних рибосом свідчить про активний білковий синтез. Зокрема, тендиноцити синтезують колаген. Колагенові мікрофібрили зв'язані між собою міжфібрилярними містками.

Еластична сполучна тканина є складовою стінок артерій еластичного типу, еластичного конуса гортані та її голосових зв'язок, жовтих зв'язок тощо. Головними елементами цієї тканини є еластичні волокна, між якими розташовані поодинокі фіброцити. Тонкофібрилярна сітка з колагенових і ретикулярних мікрофібрил огортає еластичні волокна.

Сполучна тканина зі спеціальними властивостями (жирова, ретикулярна, пігментна) розташована лише у деяких органах та ділянках тіла, має особливу будову і своєрідну функцію.

Жирова тканина (textus adiposus) виконує трофічну, депонуючу, формоутворюючу і теплорегулюючу функції. Жирова тканина поділяється на білу, яка утворена однопухирчастими жировими клітинами (адипоцитами), і буру, утворену багатопухирчастими адипоцитами. Групи жирових клітин об'єднуються в часточки, вони розділені перегородками пухкої волокнистої неоформленої сполучної тканини, в якій проходять судини і нерви.

В організмі людини переважає біла жирова тканина. Вона оточує деякі органи (наприклад, лімфатичні вузли, очне яблуко тощо), заміщує червоний кістковий мозок у діафізах довгих кісток. Значна частина жирової тканини є резервною (підшкірна основа, чепці, чепцеві привіски товстої кишки).

У дорослої людини бурої жирової тканини мало. Вона є переважно у немовлят і розташована в ділянці шиї, у пахвовій ямці, під шкірою спини і бічних відділах тулуба, у середостінні й брижах. Бура жирова тканина також формує часточки, що утворені багатопухирчастими адипоцитами. Бурий колір цієї тканини зумовлений численними кровоносними капілярами, великою кількістю мітохондрій і лізосом у багатопухирчастих адипоцитах. Основною функцією бурої жирової тканини, особливо у немовлят, є теплоізоляція. Бура жирова тканина підтримує температуру тіла тварин під час зимової сплячки.

Ретикулярна сполукчна тканина (textusconnectiznis reticuleris), що утворює строму органів кровотворення й імунної системи, сформована з ретикулярних клітин, які з'єднані відростками і ретикулярними волокнами. При імпрегнації гістологічних препаратів солями срібла ретикулярні волокна забарвлюються у чорний колір. Ці волокна утворюють сітчастий каркас, у петлях якого розташовані в основному лімфоцити, ретикулярні клітини, макрофаги.

Будова сухожилка

Рис. 21. Будова сухожилка

Пігментна сполучна тканина (textus connectivus pigmentosus). Пігментних клітин луже багато у райдужні і власній судинній оболонці очного яблука, м'якій мозковій оболоні, шкірі зовнішніх статевих органів і відхідника. Ці клітини мають багато відростків, які з'єднуючись між собою, формують сітку, в петлях якої розташовані інші клітини, проходять колагенові та еластичні волокна, кровоносні і лімфатичні капіляри, нервові волокна.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сполучна тканина“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина
  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки