Фотоперіодизм

Фітоекологія з основами лісівництва

• проміжні (стенофотоперіодичні), або вузькоспеціалізовані рослини, які здатні до розвитку тільки у вузькому діапазоні довжини фотоперіоду (10-12 або 12-15 годин);

• двоїсті (амбіфотоперіодичні) рослини, які зацвітають при короткому (6-10 год.) або довгому (понад 18 год.) фотоперіодах, але не зацвітають при проміжній (14 – 16 год.) довжині дня́;

• короткодовгоденні рослини, які потребують спочатку коротких, а потім довгих днів;

• довгокороткоденні рослини, які потребують спочатку довгих, а потім коротких днів.

Короткоденні рослини ростуть, в основному, у низьких широтах, а довгоденні – у помірних і високих. Для видів, які мають широкі ареали, що простягаються з півночі на південь, рослини з півночі будуть мати інші ритми життя, ніж ті, що зростають на півдні. Це слід пам'ятати при використанні насіння у сільському та лісовому господарстві. Так, у білої акації при короткому дні зникають колючки і потовщується корінь. При додатковому освітлені цієї рослини протягом 14 місяців вчені отримали 3 річні кільця деревини, а у модрини приріст збільшився за цей же період у 15 разів. Виявилося, що ялина із зменшенням сили світла від 6000 до 4000 лк не знижує приросту, а сосна, береза і модрина його уповільнюють. Штучне продовження світового періоду може привести до того, що рослини не будуть готові до стану зимового спокою.

Реакція рослин на світло зумовлена наявністю світлочутливого рецепторного білка фітохрому. Він був Знайдений в усіх органах рослин. Це зв'язаний з мембранами хромопротеїд, який під дією світла змінює свою форму та максимум світопоглинання. Фітохром синтезується у фізіологічно неактивній формі, яка під дією червоного світла переходить у фізіологічно активну форму. В темряві процес проходить у зворотному напрямі. Таким чином, фітохром діє як біологічний вимикач, контролюючи процеси фотоморфогенезу такі, як гальмування подовження міжвузля, прискорення росту листків, проростання насіння тощо.

Для рослин характерна не тільки оптимальна довжина фотоперіоду і ніктоперіоду, але й критична тривалість дня і ночі, за межами яких генеративний розвиток майже неможливий. Довгоденні рослини не реагують на тривалість ночі, а критична довжина дня (при суцільній ночі) складає 5-10 год. Короткоденним рослинам необхідно не менше 2-5 год. світла на добу і не менше 6 – 18 год. темноти. Кожний вид має свої порогові значення тривалості дня і ночі і більша частина рослин, хоч і повільно, але може переходити до розвитку і при несприятливому фотоперіоді.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фотоперіодизм“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм
  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА