Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

Фітоекологія з основами лісівництва

У тіньовитривалих рослин точка світлового насичення настає при силі світла близько 200 ккал/м2 на годину, а у світлолюбних – при 300-400 ккал/м2 на годину (рис. 3. 9). Таким чином, фотосинтез у тіньового листя досягає точки світлового насичення при більш низькій інтенсивності світла, ніж у світлового. Але слід пам'ятати, що світлове насичення фотосинтезу залежить від інших екологічних факторів (температури повітря та грунту, вмісту СО2 у повітрі тощо).

Інтенсивність фотосинтезу у світлового (а) та тіньового (б) листя бука європейського при різній інтенсивності світла

Рис. 3.9. Інтенсивність фотосинтезу у світлового (а) та тіньового (б) листя бука європейського при різній інтенсивності світла

(за Bohning, 1949)

Інтенсивність фотосинтезу дуже тісно пов'язана з інтенсивністю росту рослин. Інтенсивність фотосинтезу можна виміряти в контрольованих умовах за кількістю використаного рослиною діоксиду Карбону. Виявилося, що при дужу низькому рівні освітлення фотосинтез проходить повільно, тому рослина поглинає в процесі фотосинтезу менше СО2, ніж виділяє його при диханні. В даному випадку в атмосферу виділяється не кисень, а вуглекислий газ. При збільшенні освітлення інтенсивність фотосинтезу зростає, що призводить до підвищення виділення кисню рослиною. Враховуючи те, що результатом фотосинтезу є утворення органічних речовин, а наслідком дихання – їх розпад, співвідношення між інтенсивністю протікання цих двох процесів має велике значення для характеристики життєдіяльності рослинного організму.

Світлова компенсаційна точка – це той рівень фотосинтезу, при якому кількість СО2, яка виділяється рослинами при диханні, дорівнює його кількості, що поглинається в процесі фотосинтезу.

Величина світлової компенсаційної точки значно варіює у різних видів рослин. Так, в експериментальних дослідженнях з 14 видами деревних рослин американський дослідник А. Бернес (1923) виявив, що сосна жовта і сосна звичайна потребують для досягнення величини світлової компенсаційної точки втричі більше світла, ніж їх родичка сосна веймутова.

Життєдіяльність рослин можлива також при рівні освітлення, нижчому за значення світлової компенсаційної точки. В цьому випадку важливе значення мають розміри плодів, з яких розвиваються дані рослини. Чим більший плід та чим більший в ньому запас поживних речовин, тим краще і тим довше розвивається рослина. Після вичерпування запасу поживних речовин при недостатньому освітленні рослина гине. Наприклад, під наметом лісу є велика кількість рослин деревних порід однорічного та дворічного віку. Через недостатню освітленість їх розвиток залежить від запасу поживних речовин у плодах. Підтвердженням цього є те, що більш життєздатними є рослини з більшими розмірами плодів. Але до старшого віку більшість з цих дерев зазвичай не доживає через нестачу поживних речовин.

Наступний розділ:

Фотоперіодизм

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення
  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА