Чітка означеність світлолюбності та тіньолюбності властива, власне, лише видам які мають вузьке пристосування до світла (стенотопам).
Стено- (від грец. stenos – вузький, тісний) – частина складних слів, що означає: вузький, обмежений, дрібний, бідний, слабкий.
Стенобіонти (стенотопи) – живі організми, що можуть мешкати лише в певних умовах середовища, за незначних коливань освітлення, температури, вологості, тиску, солоності, кислотності тощо.
Таблиця 3.3.
Вплив інтенсивності сонячного опромінення на анатомічну структуру листка Raphanus sativus (редька посівна) (% від значення показника для повного опромінення)
(за І. О. Шульгіним, 1973)
| Опромінення | Товщина | Кількість · клітин | Маса 1 см3 сухої маси листка | Вміст · води | ||
| листок | стовбчаста тканина | листок | стовбчаста тканина | |||
| 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 |
| 75 | 90 | 86 | 63 | 64 | 90 | 106 |
| 50 | 80 | 63 | 50 | 50 | 65 | 112 |
| 25 | 54 | 45 | 44 | 45 | 48 | 121 |
Більшість рослин набувають тих чи інших морфологічних ознак в залежності від рівня освітлення. Досліди, які були проведені з світлолюбними рослинами, що зростають на відкритих площах, показали, що зменшення інтенсивності сонячного опромінення призводить до змін анатомічної структури, впливає на оптичний апарат та оптичні властивості листка (табл. 3.3, 3.4,3.5).
Таблиця 3.4.
Вплив інтенсивності сонячного опромінення на оптичний апарат листка Raphanus sativus (редька посівна) (% від значення показника для повного опромінення)
(за І. О. Шульгіним, 1973)
| 1 · довжина | ширина | стовбчаста · хлоренхіма | губчаста · хлоренхіма | стовбчаста · хлоренхіма | губчаста · хлоренхіма | листок | |
| 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 |
| 75 | 121 | 130 | 90 | 88 | 57 | 58 | 57 |
| 50 | 142 | 170 | 82 | 88 | 41 | 45 | 42 |
| 25 | 137 | 162 | 65 | 82 | 29 | 37 | 31 |
В листках редьки посівної при незначному затіненні (зменшенні освітлення на 25 %) майже на 40 % зменшується кількість клітин, особливо за рахунок стовбчастої паренхіми, але товщина листка змінюється значно менше. Це вказує на зростання розмірів клітин. Кількість хлоропластів у клітинах також зменшується, але при цьому збільшуються їх відносні розміри та вміст у них хлорофілу. Це є свідченням адаптації рослини до умов неповного освітлення. Зменшення освітлення вдвічі призводить до аналогічного зменшення кількості клітин, зростання в середньому на 50 % розмірів хлоропластів та зменшення їх кількості майже на 60 %. Зниження освітленості до 25 % від початкового рівня призводить до зменшення чисельності хлоропластів на 1 см2 поверхні листка на 70 %.
Закономірним є те, що кількість пластид у клітинах стовбчастої паренхіми зменшується більше, ніж у клітинах губчастої паренхіми. Проявом адаптації рослин до затінення є зростання вмісту хлорофілу в хлоропластах більш ніж вдвічі та збільшення розмірів хлоропластів майже в півтора рази. Відношення площі поверхні хлоропластів до площі поверхні листка скорочується майже на 60 % у порівнянні з повним опроміненням.
Таким чином, загальною реакцією рослин на зменшення рівня освітлення у порівнянні з оптимальним, є зменшення кількості клітин та числа хлоропластів у клітинах. Компенсацією таких негативних змін зі сторони фотосинтетичного апарату є зростання вмісту хлорофілу в окремій пластиді. Воно визначається більшою стійкістю пігментної системи у порівнянні з анатомічною.
Таблиця 3.5.
Вплив інтенсивності сонячного опромінення на оптичні властивості листка Raphanus sativus (редька посівна) (% від значення показника для повного опромінення)
(за І. О. Шульгініш, 1973)
| Е( · се | в 1 г сухої речовини | В · хлоропластах · (хіо'і | 660 – 670 нм | 540 – 550 нм | 400 – 700 нм | ||
| 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 |
| 75 | 68 | 89 | 115 | 157 | 100 | 93 | 95 |
| 50 | 60 | 74 | 120 | 185 | 93 | 83 | 90 |
| 25 | 43 | 66 | 135 | 214 | 89 | 71 | 76 |
Дослідження залежності концентрації хлорофілу по відношенню до площі поверхні листка або на одиницю його маси свідчать, що при зниженні освітленості листка вміст хлорофілу зменшується (табл. 3.5). Тобто, зростання вмісту хлорофілу у хлоропластах не компенсує зменшення пластид у клітинах та зменшення кількості клітин у листку. Порівняння концентрації хлорофілу у різних за ступенем освітленості листках рослин різних видів вказує на те, що зменшення концентрації хлорофілу у листках – це закономірна адаптаційна відповідь рослин на рівень сонячного опромінення (рис. 3.5). Вона свідчить про наявність природних механізмів, які направлені на оптимізацію фотосинтезу.
Рис. 3.5. Кількість хлорофілу в листках різних видів рослин в залежності від освітлення
(за І. О. Шульгіним, 1971)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Реакція рослин на сонячну радіацію“ на сторінці 2. Приємного читання.
