Реакція рослин на сонячну радіацію

Фітоекологія з основами лісівництва

Чітка означеність світлолюбності та тіньолюбності властива, власне, лише видам які мають вузьке пристосування до світла (стенотопам).

Стено- (від грец. stenos – вузький, тісний) – частина складних слів, що означає: вузький, обмежений, дрібний, бідний, слабкий.

Стенобіонти (стенотопи) – живі організми, що можуть мешкати лише в певних умовах середовища, за незначних коливань освітлення, температури, вологості, тиску, солоності, кислотності тощо.

Таблиця 3.3.

Вплив інтенсивності сонячного опромінення на анатомічну структуру листка Raphanus sativus (редька посівна) (% від значення показника для повного опромінення)

(за І. О. Шульгіним, 1973)

ОпроміненняТовщинаКількість · клітинМаса 1 см3 сухої маси листкаВміст · води
листокстовбчаста тканиналистокстовбчаста тканина
100100100100100100100
759086636490106
508063505065112
255445444548121

Більшість рослин набувають тих чи інших морфологічних ознак в залежності від рівня освітлення. Досліди, які були проведені з світлолюбними рослинами, що зростають на відкритих площах, показали, що зменшення інтенсивності сонячного опромінення призводить до змін анатомічної структури, впливає на оптичний апарат та оптичні властивості листка (табл. 3.3, 3.4,3.5).

Таблиця 3.4.

Вплив інтенсивності сонячного опромінення на оптичний апарат листка Raphanus sativus (редька посівна) (% від значення показника для повного опромінення)

(за І. О. Шульгіним, 1973)

ОпроміненняРозміри · хлоропластівКількість хлоропластів у клітиніКількість хлоропластів на 1 см2 листка
1 · довжинаширинастовбчаста · хлоренхімагубчаста · хлоренхімастовбчаста · хлоренхімагубчаста · хлоренхімалисток
100100100100100100100100
751211309088575857
501421708288414542
251371626582293731

В листках редьки посівної при незначному затіненні (зменшенні освітлення на 25 %) майже на 40 % зменшується кількість клітин, особливо за рахунок стовбчастої паренхіми, але товщина листка змінюється значно менше. Це вказує на зростання розмірів клітин. Кількість хлоропластів у клітинах також зменшується, але при цьому збільшуються їх відносні розміри та вміст у них хлорофілу. Це є свідченням адаптації рослини до умов неповного освітлення. Зменшення освітлення вдвічі призводить до аналогічного зменшення кількості клітин, зростання в середньому на 50 % розмірів хлоропластів та зменшення їх кількості майже на 60 %. Зниження освітленості до 25 % від початкового рівня призводить до зменшення чисельності хлоропластів на 1 см2 поверхні листка на 70 %.

Закономірним є те, що кількість пластид у клітинах стовбчастої паренхіми зменшується більше, ніж у клітинах губчастої паренхіми. Проявом адаптації рослин до затінення є зростання вмісту хлорофілу в хлоропластах більш ніж вдвічі та збільшення розмірів хлоропластів майже в півтора рази. Відношення площі поверхні хлоропластів до площі поверхні листка скорочується майже на 60 % у порівнянні з повним опроміненням.

Таким чином, загальною реакцією рослин на зменшення рівня освітлення у порівнянні з оптимальним, є зменшення кількості клітин та числа хлоропластів у клітинах. Компенсацією таких негативних змін зі сторони фотосинтетичного апарату є зростання вмісту хлорофілу в окремій пластиді. Воно визначається більшою стійкістю пігментної системи у порівнянні з анатомічною.

Таблиця 3.5.

Вплив інтенсивності сонячного опромінення на оптичні властивості листка Raphanus sativus (редька посівна) (% від значення показника для повного опромінення)

(за І. О. Шульгініш, 1973)

ОпроміненняВідношення площі поверхні хлоропластів до площі поверхні листкаВміст хлорофілу a + bПоглинання в області довжини хвилі
Е( · сев 1 г сухої речовиниВ · хлоропластах · (хіо'і660 – 670 нм540 – 550 нм400 – 700 нм
100100100100100100100100
7568891151571009395
506074120185938390
254366135214897176

Дослідження залежності концентрації хлорофілу по відношенню до площі поверхні листка або на одиницю його маси свідчать, що при зниженні освітленості листка вміст хлорофілу зменшується (табл. 3.5). Тобто, зростання вмісту хлорофілу у хлоропластах не компенсує зменшення пластид у клітинах та зменшення кількості клітин у листку. Порівняння концентрації хлорофілу у різних за ступенем освітленості листках рослин різних видів вказує на те, що зменшення концентрації хлорофілу у листках – це закономірна адаптаційна відповідь рослин на рівень сонячного опромінення (рис. 3.5). Вона свідчить про наявність природних механізмів, які направлені на оптимізацію фотосинтезу.

Кількість хлорофілу в листках різних видів рослин в залежності від освітлення

Рис. 3.5. Кількість хлорофілу в листках різних видів рослин в залежності від освітлення

(за І. О. Шульгіним, 1971)

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Реакція рослин на сонячну радіацію“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію
  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА