Рослинність Кримських гір

Фітоекологія з основами лісівництва

• псевдомаквісову з домінуванням вічнозелених листопадних дерев і чагарників (суничника дрібно плодового, чиста кримського, рускуса понтйського;

• шибляку з ксерофітних рослин (держидерева, звичайного, сумаху дубильного, вишні степової, граба східного, дуба пухнастого).

Гірські ліси Криму зростають на площі 358 тис. га. Найбільші території займають дубові насадження з дуба звичайного, пухнастого і скельного (Q. petraea). Супутніми породами є берест або в'яз граболистий, берека, держи-дерево. У підліску поширені скумпія звичайна, вишня степова (Cerasus fruticosa), граб східний і звичайний, дерен справжній. Дубовими насадженнями або насадженнями з переважанням дуба вкрите все північне передгір'я, вершини пагорбів третьої гряди, північні схили другої та третьої гряд. Дуб звичайний поширений фрагментарно: долини річок і на північних схилах. Нижня межа його поширення – 250 – 300 м, верхня – 600-700 м. Дуб пухнастий поширений у Приморській частині південного схилу Головної гряди (від 20 до 500 м над рівнем моря) та на північних схилах Кримських гір на межі зі степом. Найпоширенішим видом дуба у Криму є дуб скельний. На північних схилах він зростає на висоті від 200 – 300 м до 1200 – 1300 м над рівнем моря. На висоті 300 – 500 м дуб скельний росте разом з дубом звичайним. У таких насадженнях іноді у першому ярусі зустрічається сосна кримська. На висоті 500 – 700 м у сухих грудах і сугрудах дуб скельний росте разом з буком. На південних схилах дуб скельний зростає разом з ясенем звичайним, грабинником, дереном справжнім, бирючиною звичайною, глодом одноматочковим, мушмулою звичайною (Mespilus germanica), а у бідних лісорослинних умовах – з сосною кримською.

Букові ліси (з бука східного та лісового) поширені у місцях з найбільшим зволоженням. В межах першої гряди вони займають верхні частини гір північних і південно-західних схилів. На південному схилі південно-західної частини гір вони підіймаються до висоти 1300 м над рівнем моря і мають вигляд вузької стрічки, яка часто переривається сосновими лісами. У східній частині першої гряди бук створює значні масиви буково-грабових і букових лісів. В межах другої гряди бук зустрічається рідко. До складу букових лісів входять клен Стевена, ясен високий, липа, граб звичайний.

Основні масиви лісів сосни кримської знаходяться на південному схилі Головної гряди на висоті 250-900 м над рівнем моря. На північних схилах вона поширена серед дубових і букових лісів. Формації сосни кримської характеризуються різноманітним складом. На південному березі вона росте з дубом пухнастим і ялівцем високим.

Безлісні вершини першої гряди Кримських гір називають яйлами. Тут поширені степи, лучні степи і остепненні луки. Степова рослинність представлена ковилово-різнотравними і типчаково- ковиловими угрупуваннями з ковили найкрасивішої (Stipa pulcherrima), костриці борознистої, кипцю гребінчастого, осоки низької (Carex humilis), півонії тонколистої (Paenia tenuifolia), асфоделіни кримської (Asphodeline taurica). Флора лучного степу представлена типчаком, ковилою волосистою (S. capillata), осокою низькою, кострицею овечою. Лучна рослинність поширена мало. Вона представлена злаковими і злаково-різнотравними Згрупуваннями з костриці лучної, стоколосу каппадокійського (Bromopsis capadocica), куцоніжки пірчастої (Brachypodium pinnatum), райграсу високого (Arrhenatherum elatius), а також різнотрав'я.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рослинність Кримських гір“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір
  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА