Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

Фітоекологія з основами лісівництва

• сезонна ритміка рослин;

• кількісні та якісні особливості відновлення;

• специфічні особливості сукцесій тощо.

Використання вказаних діагностичних ознак при виділенні типів рослинності залежить від особливостей рослинних угруповань. Так, для простих фітоценозів пустель, які характеризуються невеликою кількістю видів, особливе значення мають життєві форми, а для складних фітоценозів вологих тропічних лісів – структура угруповання і, звичайно, його видовий склад. Крім того, кожна асоціація тісно пов'язана з умовами середовища – кліматом, грунтом, атмосферним повітрям тощо. Все це знаходить відображення при класифікації типів рослинності. Назви асоціацій, які використовують в класифікаціях рослинних угруповань, найчастіше походять від рослин-домінантів ярусів, наприклад:

• асоціація “осоково-пирійна”;

• асоціація “сосново-біломошна”;

• асоціація “ялинник-зеленомошник-чорничник”.

Московська та шведська школи фітоценологів називають асоціації за домінантом кожного ярусу, наприклад, асоціація “ялиця сибірська - ялина сибірська - квасениця звичайна - гіпнові мохи”. Назву найбільш поширеної у ярусі рослини розміщують на першому місці. Найменування асоціації може також складатися з двох слів: кореня латинської родової назви едифікатора, до якого додають закінчення “etum” (Pinetum, Piceetum), а також кореня назви якогось субедифікатора із закінченням “osum” (polytrichosum, sphagnosum). Іноді у найменування асоціації замість субедифікатора додають певну особливість фітоценозу – високотравний, чистий, гірський, субальпійський тощо.

Серед чисельних систем класифікацій рослинного покриву, як приклад можна навести схему еколого-фітоценотичного ряду типів соснових лісів В. М. Сукачова, яка розроблена для бореальної зони (рис. 12. 2). На цій схемі ряди показані лініями, що пересікаються і характеризують зміни умов існування рослин:

• ряд А відображає збільшення сухості і зменшення багатства грунту;

• ряд В – збільшення вологості і погіршення грунтової аерації;

• ряд С – збільшення багатства грунту і аерації;

• ряд Д – збільшення вологості і проточної води.

Соснові ліси зустрічаються, як видно з наведеної схеми, від дуже сухих умов зростання до перезволожених. Вони створюють

насадження на бідних піщаних грунтах і успішно зростають на супіщаних і суглинистих. Використовуючи схему екологофітоценотичного ряду типів соснових лісів досить легко класифікувати будь-які лісові насадження України.

Дуже поширеною є класифікацією рослинного покриву Г. Брокмана-Ероша і Е. Рюбеля. За нею розрізняють чотири типа рослинності:

• деревно-чагарниковий (Lignosa);

• травянистий (Herbosa);

• пустельний (Deserta);

У поверхнево-прикріплений (Errantia) (відносяться організми, що прикріплені до субстрату (водні, повітряні, грунтові).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ
  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА