• фітоекологія степу, сухого степу та лісостепу;
• фітоекологія глинистих і піщаних пустель;
• фітоекологія гір;
• фітоекологія островів;
• фітоекологія океанів;
• фітоекологія морських узбереж, лиманів і естуаріїв.
Таким чином, на рослинні та інші живі організми в межах будь якого середовища впливає комплекс умов (матеріальних тіл, явищ, енергії). Подібний комплекс умов складається з факторів, які в тій чи іншій мірі можуть впливати на рослинні організми. До деяких з них останні можуть бути не чутливі. В той же час, ті фактори, які впливають на організми називаються екологічними факторами.
Екологічний фактор – це будь-який елемент середовища, здатний виявити прямий вплив на живі організми навіть протягом однієї фази їх розвитку.
Фаза розвитку рослин – це зміни зовнішніх ознак рослин під час їх росту. Морфологічні прояви етапів онтогенезу зв'язані з проявом і розвитком окремих органів. Розрізняють фенологічні фази і фази формування зародкових органів в апікальній меристемі стебла.
Системні екологічні фактори поділяються на дві великі групи – абіотичні та біотичні (рис. 2.2). До абіотичних відносяться прояви неживої природи, до біотичних – живої, в тому числі і людини. Кожна з двох зазначених груп екологічних факторів також містить певні підгрупи.
Рис. 2.2. Класифікація екологічних факгорів
Дана класифікація Практично стала класичною, але й вона має свої вади. Так, деякі фактори, які віднесені до абіотичних, можна віднести й до біотичних і навпаки. Скажімо, температура повітря – це абіотичний фактор. Та вона у бджолиному вулику чи під наметом зімкнутого деревного ярусу інша, ніж на відкритому просторі. Це є результатом дії біотичних факторів – рухів бджіл у першому випадку та захисній дії високих дерев у другому. Але одним з основних положень сучасної екології є твердження про первинність абіотичного середовища по відношенню до рослинності. Ще понад сто років тому відомий лісівник Г. Ф. Морозов говорив: “Не організми створюють географічне середовище, не зважаючи на те, що вони впливають на нього, а навпаки, середовище створює, при участі соціальних факторів боротьби і відбору, певні типи організмів. Середовище, створюючи певний склад лісу, визначає потім взаємні співвідношення організмів, які складають ліс...”.
Така неоднозначність класифікації екологічних факторів змушує дослідників розробляти нові підходи. Існує класифікація Ніколсона – Швердтфегера, в якій фактори розділені на матеріальні (вода, енергетична сировина) та умовні (забезпечують діяльність окремих елементів організму). У класифікації Мончадського враховується реакція живих організмів на ті чи інші фактори, а останні розподіляються на первинні (ті, яким властива правильна періодичність), вторинні (ті, що змінюються після зміни первинних), неперіодичні (ті, які в нормальних умовах не існують, а виникають раптово). У класифікації Дажо екологічні фактори поділяються на наступні групи: кліматичні, фізичні (едафічні, некліматичні фактори водного середовища), кормові, біотичні. Класифікація Андерварта – Берга також об'єднує чотири групи: фізичні умови життя (клімат, погода), корм, інші організми, місцеперебування. До найбільш повних класифікацій екологічних факторів відноситься класифікація, яку наводить відомий вчений Η. Ф. Реймерс у словнику-довіднику “Природокористування” (1990) (табл. 2.1). Ця класифікація досить детальна, але через деталізацію вона не дуже зручна у користуванні. Безумовно, будь-які наукові розробки мають право на існування, але класифікація, наведена на рис. 2.2, набула найбільшого поширення, оскільки вона все ж таки має менше вад, ніж інші.
Таблиця 2.1
Класифікація екологічних факторів
(за Η. Ф. Реймерсом, 1990)
| За часом | Еволюційний |
| Історичний | |
| Діючий | |
| За періодичністю | Періодичний |
| Неперіодичний | |
| За черговістю виникнення | Первинний |
| Вторинний | |
| За походженням | Космічний |
| Абіотичний (абіогенний) | |
| Біогенний | |
| Біотичний | |
| Природно-антропогенний | |
| Антропогенний (в тому числі, технологенний, забруднення середовища) | |
| Антропічний (в тому числі, турбування) . | |
| За середовищем виникнення | Атмосферний |
| Водний (вологість) | |
| Г еоморфологічний | |
| Едафічний | |
| Фізіологічний | |
| Генетичний | |
| Популяційний | |
| Біоценотичний | |
| Екосистемний | |
| Біосферний | |
| За характером | Інформаційний |
| Речовинно-енергетичний | |
| Фізичний (солоність, кислотність) | |
| Біогенний (біотичний) | |
| Комплексний (системоутворюючий, географічний, еволюційний, кліматичний) | |
| За об'єктом впливу | Індивідуальний |
| Груповий (етологічний, соціально-психологічний, соціальний, соціально-економічний, видовий) | |
| За умовами дії | Залежний від щільності |
| Не залежний від щільності | |
| За ступенем дії | Летальний |
| Екстремальний | |
| Лімітуючий (обмежуючий) | |
| Турбуючий | |
| Мутагенний | |
| Тератогенний |
У фітоекології, серед комплексу екологічних факторів, слід особливо виділити кліматичні умови, оскільки вони не лише безпосередньо впливають на рослини, але і є визначальними для формування інших факторів – едафічних, біотичних, орографічних тощо.
Клімат (від грецьк. klimatos – нахил (земної поверхні до сонячних променів)) – багаторічний режим погоди в даній місцевості, що визначається географічними умовами (широтою, висотою над рівнем моря, віддаленістю від океанів, рельєфом суші, характером підстильної поверхні), а також антропогенним впливом та іншими факторами.
Клімат – це складне інтегральне поняття. Світло, тепло, опади, вітер, вологість повітря, тумани – всі ці компоненти клімату мають величезний вплив на рослинність. Саме вони створюють умови не лише для росту, розвитку та формування рослинного організму, але і для їх існування загалом. Інформація щодо впливу клімату на рослини накопичувалася тисячоліттями, але наукове пояснення відомим фактам було зроблене такими відомими ботаніками та географами як О. Гумбольт, О. П. Декандоль, А. Декандоль, Є. Вармінг та іншими. Вони показали тісний зв'язок між складом і продуктивністю рослинних угрупувань та кліматом.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)“ на сторінці 3. Приємного читання.
