Коефіцієнт рекреації (Кр) визначається як відношення ущільненої та витоптаної поверхня до загальної площі ділянки і відображається у частках одиниці.
На основі досліджень стійкості тих чи інших природних лісових комплексів і про ступеню їх дигресії, науковці розробили таблиці можливих рекреаційних навантажень за стадіями дигресії для рівнинних і гірських лісів (табл. 10.6).
Таблиця 10.4
Класи стійкості ділянок до рекреаційних навантажень у рівнинних умовах
(за С. А. Генсіруком, М. С Нижником, Р. Р. Возняком, 1987)
| вільха, · ясен | ландшафтні галявини | ділянки обережного рекреаційного використання | ділянки з особливим режимом ведення господарства | |||||
| Бір: | ||||||||
| дуже сухий | 5 | - | - | 1 | - | - | 5 | 5 |
| сухий | 5 | - | - | - | - | 4 | 5 | 5 |
| свіжий | 4 | - | - | 4 | - | 3 | 5 | 5 |
| вологий | 3 | - | - | 4 | - | - | 5 | 5 |
| сирий | 5 | - | - | 5 | - | - | 5 | 5 |
| мокрий | 5 | - | - | 5 | - | - | 5 | 5 |
| Субір: | ||||||||
| дуже сухий | 5 | - | - | 5 | - | 4 | 5 | 5 |
| сухий | 4 | - | - | 4 | - | 3 | 5 | 5 |
| свіжий | 3 | 4 | 4 | 3 | 5 | 2 | 5 | 5 |
| вологий | 2 | 4 | 4 | 2 | 5 | 2 | 5 | 5 |
| сирий | 3 | 5 | 5 | 4 | 5 | - | 5 | 5 |
| мокрий | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | - | 5 | 5 |
| Сугрудок: | ||||||||
| дуже сухий | 4 | - | 5 | 4 | - | - | 5 | 5 |
| сухий | 3 | 4 | 3 | - | 2 | 5 | 5 | |
| свіжий | 2 | 3 | 3 | 2 | 5 | 1 | 4 | 5 |
| вологий | 2 | 2 | 2 | 1 | 3 | 1 | 4 | 5 |
| сирий | 5 | 5 | 4 | 3 | 4 | - | 5 | 5 |
| мокрий | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | - | 5 | 5 |
| Діброва: | ||||||||
| дуже суха | 4 | - | 4 | 4 | - | 2 | 5 | 5 |
| суха | 3 | 3 | 3 | 2 | - | 1 | 5 | 5 |
| свіжа | 2 | 2 | 2 | 1 | 4 | 1 | 4 | 5 |
| волога | 2 | 2 | 2 | 1 | 3 | 2 | 4 | 5 |
| сира | 5 | 5 | 4 | 3 | 4 | - | 5 | 5 |
| мокра | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | - | 5 | 5 |
Примітка: 1. Найбільш високий клас рівня стійкості – перший. 2. Можливі випадки, коли за будь-яких причин вирощують насадження, головна порода яких за своїми екологічними властивостями не відповідає умовам місцезростання (наприклад, насадження з переважанням дуба в дуже сухому субору). Дйя таких насаджень умовно прийнята п'ятий ступінь стійкості).
Таблиця 10.5
Показники для визначення стадії рекреаційної дигресії
(за С. А. Генсіруком, М. С Нижником, Р. Р. Возняком, 1987)
| надґрунтового покриву та підстилки | деревостану, підросту і підліску | ||
| 1 | 0,05 | Трав'яний покрив і підстилка непошкоджені і відповідають типу лісу. | Підлісок і підріст відповідає лісорослинним умовам і не пошкоджені. |
| 2 | 0,1 | Трав'яний покрив мало пошкоджений. Ярусність покриву виражена | Підлісок і підріст задовільний і добрий. В деревостані переважають дерева доброго та задовільного стану (75 – 90 %) |
| 3 | 0,1-0,3 | Трав'яний покрив порушений, кількість лісових і лісолугових трав зменшена. Наявність бур'янів чи лугових трав, що нехарактерні для даних лісорослинних умов. Ярусність покриву все ще зберігається. | Збережений підріст мало диференційований. · Майже немає сходів корінних лісоутворюючих порід. |
| 4 | 0,3 – 0,6 | Трав'яний покрив деградуючий. Різко збільшується фітомаса і чисельність бур'янів і лугових рослин. Підстилка в стадії руйнування. | Своєрідна структура біогеоценозу у вигляді куртин підліску і маложиттєздатного підросту, обмежена полянами і доріжками. |
| 5 | 0,6 і більше | Трав'яний покрив, що характерний для даних лісорослинних умов, деградував. Покриття і фітомаса бур'янів і лугових рослин набагато більша, ніж лісових, які зберігаються біля лише стовбурів. Підстилка у стадії повного руйнування. | Підріст і підлісок майже повністю відсутній. Сильно зросла освітленість під наметом. Дерева мають механічні пошкодження, всихають. У значної частини дерев коріння оголене і виступає на поверхню. |
Таблиця 10.6
Рекреаційні навантаження для насаджень у рівнинних умовах (людино-дні/гектар)
(за С. А. Генсіруком, М. С Нижником, Р. Р. Возняком, 1987)
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| 1 | 1,5; 0 – 3,0 | 1,0; 0 – 2,0 | 0,6; 0 – 1,2 | 0,3; 0 – 0,7 | 0,1; 0 – 0,3 |
| 2 | 4,5; 3,0 – 6,0 | 3,0; 2,0 – 4,0 | 1,8; 1,2 – 2,5 | 1,0; 0,7 – 1,4 | 0,5; 0,3 – 0,7 |
| 3 | 11,9; 6,0 – 17,8 | 8,0; 4,0 – 12,0 | 5,0; 2,5 – 7,5 | 2,9; 1,4 – 4,4 | 1,4; 0,7 – 2,1 |
| 4 | 26,6; 17,8 – 35,5 | 17,9; 12,0 – 23,8 | 11,2; 7,5 – 15,0 | 6,5; 4,4 – 8,7 | 3,1; 2,1 – 4,2 |
| 5 | 47,1; 35,5 – 58,8 | 31,7; 23,8 – 39,6 | 20,0; 15,0 – 25,0 | 11,5; 8,7 – 14,4 | 5,5; 4,2 – 6,8 |
Примітка: у чисельнику наведені середні значення рекреаційних навантажень для певної стадії дигресії, в знаменнику – діапазон цих навантажень, що вказує на зміни у процесі постійної і безперервної рекреаційної дії на природний комплекс у межах даної стадії дигресії
Рекреаційне навантаження – це ступінь безпосереднього впливу відпочиваючих на природні компоненти, що виражається у кількості людей або людино-днів на одиницю площі за певний проміжок часу.
Для регулювання рекреаційних навантажень вираховують рекреаційну ємкість певної ділянки, скажімо, лісової.
Рекреаційна ємкістю – це загальне рекреаційне навантаження на всю ділянку, яке може привести до певної стадії дигресії.
Саме такі розрахунки дозволяють ефективно використовувати ті чи інші фітоценози з рекреаційною метою, не призводячи до їх деградації. Сучасна людина не може відмовитись від спілкування з природою, але відбуватися воно повинно так, щоб природні об'єкти зберігалися у максимально цілісному стані і могли бути використаними прийдешніми поколіннями. Саме такі підходи лежать в основі стратегії сталого розвитку.
Вплив на фітоценози осушення земель
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рекреаційні навантаження“ на сторінці 2. Приємного читання.
