Рекреаційні навантаження

Фітоекологія з основами лісівництва

Коефіцієнт рекреації (Кр) визначається як відношення ущільненої та витоптаної поверхня до загальної площі ділянки і відображається у частках одиниці.

На основі досліджень стійкості тих чи інших природних лісових комплексів і про ступеню їх дигресії, науковці розробили таблиці можливих рекреаційних навантажень за стадіями дигресії для рівнинних і гірських лісів (табл. 10.6).

Таблиця 10.4

Класи стійкості ділянок до рекреаційних навантажень у рівнинних умовах

(за С. А. Генсіруком, М. С Нижником, Р. Р. Возняком, 1987)

Тип лісорослин них умовПереважаючі породи у складі насадженняІнші категорії ділянок
вільха, · ясенландшафтні галявиниділянки обережного рекреаційного використанняділянки з особливим режимом ведення господарства
Бір:
дуже сухий5--1--55
сухий5----455
свіжий4--4-355
вологий3--4--55
сирий5--5--55
мокрий5--5--55
Субір:
дуже сухий5--5-455
сухий4--4-355
свіжий34435255
вологий24425255
сирий35545-55
мокрий55555-55
Сугрудок:
дуже сухий4-54--55
сухий343-255
свіжий23325145
вологий22213145
сирий55434-55
мокрий55555-55
Діброва:
дуже суха4-44-255
суха3332-155
свіжа22214145
волога22213245
сира55434-55
мокра55555-55

Примітка: 1. Найбільш високий клас рівня стійкості – перший. 2. Можливі випадки, коли за будь-яких причин вирощують насадження, головна порода яких за своїми екологічними властивостями не відповідає умовам місцезростання (наприклад, насадження з переважанням дуба в дуже сухому субору). Дйя таких насаджень умовно прийнята п'ятий ступінь стійкості).

Таблиця 10.5

Показники для визначення стадії рекреаційної дигресії

(за С. А. Генсіруком, М. С Нижником, Р. Р. Возняком, 1987)

Стадія дигресіїКрСтан
надґрунтового покриву та підстилкидеревостану, підросту і підліску
10,05Трав'яний покрив і підстилка непошкоджені і відповідають типу лісу.Підлісок і підріст відповідає лісорослинним умовам і не пошкоджені.
20,1Трав'яний покрив мало пошкоджений. Ярусність покриву вираженаПідлісок і підріст задовільний і добрий. В деревостані переважають дерева доброго та задовільного стану (75 – 90 %)
30,1-0,3Трав'яний покрив порушений, кількість лісових і лісолугових трав зменшена. Наявність бур'янів чи лугових трав, що нехарактерні для даних лісорослинних умов. Ярусність покриву все ще зберігається.Збережений підріст мало диференційований. · Майже немає сходів корінних лісоутворюючих порід.
40,3 – 0,6Трав'яний покрив деградуючий. Різко збільшується фітомаса і чисельність бур'янів і лугових рослин. Підстилка в стадії руйнування.Своєрідна структура біогеоценозу у вигляді куртин підліску і маложиттєздатного підросту, обмежена полянами і доріжками.
50,6 і більшеТрав'яний покрив, що характерний для даних лісорослинних умов, деградував. Покриття і фітомаса бур'янів і лугових рослин набагато більша, ніж лісових, які зберігаються біля лише стовбурів. Підстилка у стадії повного руйнування.Підріст і підлісок майже повністю відсутній. Сильно зросла освітленість під наметом. Дерева мають механічні пошкодження, всихають. У значної частини дерев коріння оголене і виступає на поверхню.

Таблиця 10.6

Рекреаційні навантаження для насаджень у рівнинних умовах (людино-дні/гектар)

(за С. А. Генсіруком, М. С Нижником, Р. Р. Возняком, 1987)

Стадія дигресіїКлас стійкості до рекреаційних навантажень
12345
11,5; 0 – 3,01,0; 0 – 2,00,6; 0 – 1,20,3; 0 – 0,70,1; 0 – 0,3
24,5; 3,0 – 6,03,0; 2,0 – 4,01,8; 1,2 – 2,51,0; 0,7 – 1,40,5; 0,3 – 0,7
311,9; 6,0 – 17,88,0; 4,0 – 12,05,0; 2,5 – 7,52,9; 1,4 – 4,41,4; 0,7 – 2,1
426,6; 17,8 – 35,517,9; 12,0 – 23,811,2; 7,5 – 15,06,5; 4,4 – 8,73,1; 2,1 – 4,2
547,1; 35,5 – 58,831,7; 23,8 – 39,620,0; 15,0 – 25,011,5; 8,7 – 14,45,5; 4,2 – 6,8

Примітка: у чисельнику наведені середні значення рекреаційних навантажень для певної стадії дигресії, в знаменнику – діапазон цих навантажень, що вказує на зміни у процесі постійної і безперервної рекреаційної дії на природний комплекс у межах даної стадії дигресії

Рекреаційне навантаження – це ступінь безпосереднього впливу відпочиваючих на природні компоненти, що виражається у кількості людей або людино-днів на одиницю площі за певний проміжок часу.

Для регулювання рекреаційних навантажень вираховують рекреаційну ємкість певної ділянки, скажімо, лісової.

Рекреаційна ємкістю – це загальне рекреаційне навантаження на всю ділянку, яке може привести до певної стадії дигресії.

Саме такі розрахунки дозволяють ефективно використовувати ті чи інші фітоценози з рекреаційною метою, не призводячи до їх деградації. Сучасна людина не може відмовитись від спілкування з природою, але відбуватися воно повинно так, щоб природні об'єкти зберігалися у максимально цілісному стані і могли бути використаними прийдешніми поколіннями. Саме такі підходи лежать в основі стратегії сталого розвитку.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рекреаційні навантаження“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження
  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА