Після суцільних рубок лісосіки можуть бути залишені для природного відновлення або закультивовані тими деревними породами, які відповідають екологічним умовам і мають господарське значення. При орієнтації на природне відновлення враховуються екологічні умови на конкретній ділянці, можливі зміни у складі фітоценозу, економічні зиски від потенційного деревостану. Після суцільних рубок практично завжди відбувається зміна породного складу деревостану, тому ефективність природного відновлення залежить від типу лісорослинних умов. У Карпатах бук достатньо добре відновлюється природним шляхом у своєму висотному поясі у бучинах. На Поліссі для отримання цінних соснових чи дубових деревостанів на місці зрубаних, необхідні спеціальні лісогосподарські заходи, направлені на забезпечення природного поновлення даних видів.
Поступові та вибіркові рубки направлені на максимальне збереження біологічного різноманіття, створення умов для відновлення корінних лісових фітоценозів. їх ефективність збільшується при проведені заходів, направлених на підвищення врожайності насіння порід, які необхідно відновити, та створення умов його укорінення та подальшого розвитку. Але поступові та вибіркові рубки головного користування можна проводити не у всіх типах лісорослинних умов.
При проведенні суцільних рубок спостерігаються наступні зміни на певній території:
• знищується вся деревна та чагарникова рослинність;
• знищується частина трав'янистих рослин, чагарничків, мохів і лишайників;
• порушується цілісність ґрунтового покриву:
• внаслідок збільшення прямої інсоляції продовжують гинути або різко скорочують своє поширення тіньолюбові та тіньовитривалі види;
• відбувається інтенсифікація розкладу лісової підстилки;
• змінюються гідрологічні умови зростання;
• на площі поширюються злаки, бур'янові, світлолюбні види, що призводить до утворення дернини;
• з'являються піонерні деревні породи;
• відбувається інтенсивне вегетативне відновлення листяних порід.
В залежності від регіону, при проведенні рубок можуть відбутися і інші, специфічні зміни в лісових екосистемах, як безпосередньо після їх проведення, так і під час сукцесії на території їх проведення. Вирубання, наприклад, лісів у гірській місцевості викликає водну ерозію грунтів (змив фунту та руйнування підфунтя), що унеможливлює відновлення лісу. В таких умовах необхідний величезний проміжок часу для відновлення лісу на гірських породах, починаючи з заселення скель лишайниками. На Землі існує безліч прикладів знищення лісів у гірській місцевості. Нині ці особливості намагаються враховувати. Так, правилами рубок головного користування в гірських лісах Карпат передбачається така організація рубок лісу, яка б забезпечувала збереження водоохоронних, водорегулюючих і ґрунтозахисних властивостей лісу, запобігала б ерозійним процесам на гірських схилах, сприяла б відновленню лісу на лісосіках. На схилах з крутизною до 25° рекомендується проводити поступові рубки, а на схилах від 26 до 40° – лише вибіркові.
Досить часто після суцільних рубок створювалися лісові культури з деревних порід, невластивих для даних умов зростання або для гірського поясу. При цьому не бралися до уваги екологічні та біологічні властивості дерев, а основним критерієм був попит на деревину. Це призвело до негативних наслідків. Так, в Закарпатті та у Карпатах протягом декількох століть відбувалася поступова заміна букових насаджень ялиновими, зумовлена попитом на деревину останньої. Дослідженнями, які проведені у Закарпатті на світло- бурих гірсько-лісових ненасичених ґрунтах, було встановлено, що заміна бутса ялиною та ялицею призводить до зменшення середньорічних запасів вологи у грунті на 8-10%. При цьому відбувається:
• більш інтенсивне вимивання мулу по всьому ґрунтовому профілю і невелике накопичення в ілювіальному горизонті, що веде до опіщанення грунту;
• ущільнення поверхні ґрунту, зниження її водопроникливості, що веде до збільшення поверхневого стоку у період сніготанення та ливнів;
• зменшення протягом року загальної вологості і запасів вологи у ґрунті одночасно із зростанням динамічної вологи.
Дослідники зробили висновок про недоцільність створення ялинових насаджень у бучинах, а створені ялинові насадження виявилися нестійкими.
При відсутності відповідних заходів, після суцільних рубок може відбутися заміна одного фітоценозу на інший. На Поділлі України на лісосіках, які не були закультивовані дубом, спостерігається заміна дуба звичайного грабом звичайним (Carpinus betulus). Під наметом дубових насаджень і на лісосіках з'являються численні сходи граба - іноді до 500 тис. штук на 1 га. Густий намет граба не дозволяє відновитися іншим деревним породам. Така зміна порід пов'язана з тим, що дуб більш рідко дає добрий врожай жолудів, а граб, навпаки, більш продуктивний та частіше дає добрі врожаї насіння. Крім того, граб дуже добре відновлюється від пеньків. На півночі Росії досить часто спостерігається зміна рослинності після суцільного рубання ялинових та ялиново-ялицевих насаджень. Зазначені насадження характерні тим, що вони мають високу повноту і створюють специфічне внутрішнє середовище, в якому неможлива поява сходів інших порід. Спочатку, в залежності від багатства грунту, на лісосіці інтенсивно розростаються трав'янисті рослини – іван-чай (Chamaerion angustifolium), кропива дводомна (Urtica dioica), куничник Лангсдорфа (Calamagrostis langsdorfii) і куничник лісовий (С. arundinacea). Одночасно з поширенням світлолюбних трав'янистих рослин, гинуть підріст ялини та тіньолюбні рослини. Наступною стадією заростання лісосіки є поява та поширення чагарників, під захистом яких починають розвиватися деревні породи. Середовище на лісосіці є несприятливим для відновлення ялини (тіньовитривала порода), але з навколишніх насаджень переноситься вітром легке насіння осики, берези, верб. Підріст цих деревних порід досить швидко змикається і утворює намет, під яким відновлюються тіньовитривалі та тіньолюбні види. Надалі під наметом берези та осики може з'явитися підріст ялини. Остання більш довговічна ніж зазначені листяні породи і, після їх відмирання, у ялини знову з'являється можливість створити ялиновий деревостан (рис. 10.6).
Заростання лісосік після вирубок залежить від того, який рослинний покрив був до початку проведення рубок лісу. Для Європейської Півночі Росії розроблено типи лісосік, які створюються після суцільних рубок насаджень в певних типах лісу (рис. 10.7).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Екологічні наслідки рубок лісу“ на сторінці 2. Приємного читання.
