Розділ 43

Убитий упав на підлогу, але ще раніше Майя вже викреслила його зі своєї свідомості. Висунувши дві шухляди й ставши на них, як на східці, вона вибралась нагору й опинилась у трифутовому проміжку між стелею та шафою. Причаївшись, Арлекін побачила, яку проході з’явився ще один нападник. Він обережно рухався вперед, сторожко озираючись. Час наче зупинився. Майї на мить здалося, що вона бачить перед собою все крізь прорізи для очей у масці.

Коли чоловік зі списом підійшов до свого мертвого напарника, вона зіскочила вниз іззаду та щосили рубонула його згори по шиї. Одне тіло впало на інше, і в кімнаті запанувала тиша.

Майя вибралася зі школи й пішла по вулиці повз зігнутий знак «Стоп». За сотню метрів від неї палахкотів величезний газовий факел. Його полум’я тремтіло, наче свічка біля розчиненого вікна. Арлекін повільно озирнулася, роздивляючись світ, до якого потрапила. Тепер байдуже, куди їй піти — ліворуч чи праворуч. Вовки нишпорили по всьому Острову. Може, їй і пощастить знайти схованку, але це буде лише перепочинком перед нескінченною битвою.

У кінці вулиці з’явилися двоє чоловіків з кийками.

— Он вона! — загукали вовки. — Ми знайшли її! Вона там! — За кілька секунд до них приєдналися ще троє, і їхня група зібралася біля факела.

Залишившись сама, Майя нарешті вповні збагнула наслідки свого рішення податися в паралельний світ. Вона потрапила в пастку люті й ненависті й у ній таки загине. Проклята плоттю. Так, схоже на правду. Але ж ішлося також і про порятунок!.

Май я пригадала, як Ґабріел розповідав їй, що ці люди не мали спогадів про минуле. На відміну від них, вона пам’ятала своє життя в Четвертому царстві. Це був світ незрівнянної краси, але він повнився блискучими ошуками та фальшивими божествами. Що є реальним, а не надуманим? У чому сенс життя? Коли перебуваєш за волосинку від смерті, усе втрачає свою значущість — окрім любові. Вона дає силу жити, загоює рани, робить людину цілісною особистістю.

П’ятеро вовків перемовлялися між собою, вочевидь обговорюючи план нападу. Майя витягла меч і змахнула ним над головою. Полум’я факела погрозливо сяйнуло на його лезі.

— Нумо, боягузи! — вигукнула вона. — Ідіть сюди. Я на вас чекаю!

Чоловіки не ворухнулися, тож Майя випрямилась і взялася за меч обома руками, зосередивши свою силу в ногах. «Урятована кров’ю», — подумала вона.

Глибоко вдихнувши, Арлекін кинулася на вовків, і її химерна тінь застрибала по розбитій бруківці та стінах будинків.