TextBook «Звідки ми? — подумав Ленґдон. — Куди ми прямуємо?»
Раптом він згадав одну з масштабних моделей зовнішнього вигляду храму. Ця картинка цілісно постала в його ейдетичній пам’яті. То був прототип, на якому було зображено нинішній стан будівлі, підписаний: «Саграда Фамілія сьогодні».
«Якщо ця модель відповідає дійсності, то вихід є!»
Ленґдон раптом звернувся до Беньї:
— Отче, ви не могли б переказати одну річ назовні?
Священик здивувався.
Ленґдон почав пояснювати, як збирається спланувати втечу з будівлі — Амбра тільки похитала головою.
— Роберте, це неможливо. Там же ніде…
— А таки є, — втрутився Бенья. — Воно так буде не завжди, а наразі сеньйор Ленґдон має рацію. Він пропонує можливу річ.
Амбра була вражена.
— Тільки, Роберте… навіть якщо ми зможемо втекти непоміченими — ти цілком певний, що тобі не треба в лікарню?
Щодо цього Ленґдон був не дуже певний.
— Буде треба — то можна буде потім, — відказав він. — А зараз наш обов’язок перед Едмондом — завершити його справу. — Він звернувся до Беньї, подивився йому просто в очі. — Маю бути з вами відвертим, отче, і пояснити, для чого ми тут. Як вам відомо, Едмонда Кірша сьогодні вбито, аби він не зміг розповісти про своє наукове відкриття.
— Так, — відказав священик, — і з того, як він починав, складалося враження, що це відкриття завдасть великої шкоди релігіям світу.
— Саме так. І ми з сеньйоритою Відаль прибули сьогодні до Барселони, щоб оприлюднити відкриття Едмонда Кірша. Ми вже дуже близькі до мети. Тож… — Ленґдон витримав паузу, — прохаючи зараз про вашу допомогу, я, власне, прошу допомогти нам транслювати на весь світ слова атеїста.
Низенький Бенья простягнув руку й поклав її на плече Ленґдона.
— Професоре, — розсміявся він, — Едмонд Кірш не перший в історії людства заявляє, ніби Бог помер, — і не останній. Хай там що сеньйор Кірш відкрив, воно буде з усіх боків обговорюватися. Від початків людства наш розум завжди розвивався, і не мені ставати на заваді цього розвитку. А як на мою думку, ніколи на світі не було такого інтелектуального досягнення, яке не було б пов’язане з Богом.
На тому отець Бенья підбадьорливо всміхнувся обом і пішов униз.
——
Надворі в кабіні гвинтокрила EC145 пілот, дедалі більше нервуючись, дивився на зростання юрби за огорожею храму. Від обох агентів давно не було ні слуху ні духу — пілот уже збирався був телефонувати їм, коли з базиліки вийшов невисокий чоловічок у чорній рясі й підійшов до машини.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Джерело» автора Ден Браун на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 77“ на сторінці 3. Приємного читання.