TextBook • Убивцю Кірша ідентифіковано. Це адмірал військового флоту Луїс Авіла, татуювання якого вказують на зв’язок з ультраконсервативними франкістами. (Може, єпископ Вальдеспіно, відомий консерватор, теж є франкістом?)
• І нарешті: за даними джерел у музеї Ґуґґенхайма, список запрошених був закритим, однак убивцю Луїса Авілу внесли туди в останню хвилину на прохання когось із королівського палацу. (На місці це прохання виконала майбутня королева Амбра Відаль.)
ConspiracyNet відзначає важливий внесок у ці новини небайдужого громадянина [email protected].
Ґарса вирішив, що вказаний мейл має бути вигаданим.
Iglesia.org — великий веб-сайт католиків-євангелістів: інтернет-громада священиків, мирян і студентів-богословів, вірних ученню Христа. Інформатор, схоже, прикрився цим доменним ім’ям, аби здавалося, що підозрілі новини надійшли з iglesia.org.
«Розумно!» — подумав Ґарса, знаючи, що єпископ Вальдеспіно дуже шанує побожних католиків, які ведуть цей сайт. Ґарса замислився, чи не той самий «доброзичливець» телефонував рабинові.
Підійшовши до дверей апартаментів, Ґарса став гадати, як переказати такі новини принцу. День почався цілком нормально, аж тут раптово палац неначе опинився в розпалі війни з привидами. «Безликий інформатор Монте? Добірка даних?» Ще гірше — в Ґарси досі не було новин щодо Амбри Відаль і Роберта Ленґдона.
«Боже, порятуй нас, якщо преса ще й дізнається про те, який фортель викинула Амбра…»
Командор увійшов не стукаючи.
— Принце Хуліане! — погукав він, ідучи до вітальні. — Маю з вами хвилину поговорити сам на сам.
На порозі вітальні Ґарса різко зупинився.
Там нікого не було.
— Доне Хуліане! — гукав він, завертаючи назад, у бік кухні. — Єпископе Вальдеспіно!
Ґарса обшукав усі апартаменти, але ні принца, ні Вальдеспіно не знайшов.
Одразу зателефонував принцу на мобільний — і здригнувся, почувши дзвінок у кімнаті. Звук був тихий, але чутний: телефон лежав десь в апартаментах. Ґарса знову зателефонував принцу, знову почув тихий дзвінок — і цього разу зрозумів, звідки він лунає: з-за невеликої картини на стіні, за якою, як знав командор, ховається сейф.
«Хуліан сховав телефон у сейфі?!»
Ґарса просто повірити не міг, що принц може покинути свій телефон тоді, коли зв’язок украй необхідний.
«І куди ж він пішов?»
Тепер уже Ґарса набрав Вальдеспіно, сподіваючись, що єпископ відповість. На його глибоке здивування, з-за картини пролунав другий рингтон.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Джерело» автора Ден Браун на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 41“ на сторінці 2. Приємного читання.