TextBook — Про замовника можна було дізнатися лише тому, що Вінстон виявив: Авілу додали до списку в останній момент. Може, Хуліан думав, що ніхто й не здогадається, хто стріляв.
Ленґдон мав визнати слушність цієї думки.
— Я ніколи не обговорювала з Хуліаном презентацію Едмонда, — сказала Амбра, знову дивлячись на професора. — Він переконував мене не братися за це, а я запевняла його, що моя участь у процесі буде мінімальна, усе відбуватиметься на екрані. Може, навіть казала Хуліанові, що Едмонд запускатиме все зі свого смартфона.
Помовчавши, вона продовжила:
— Тож якщо вони помітять, що ми взяли телефон Едмонда, то зрозуміють: відкриття все ще можна показати. І я навіть не уявляю, на що здатний Хуліан, аби цьому перешкодити…
Ленґдон подивився на красуню довгим поглядом.
— Ти не довіряєш нареченому, правда?
Амбра зітхнула.
— Річ у тому, що я не так добре його знаю, як можна подумати.
— То чому ж погодилася вийти за нього?
— Усе дуже просто: Хуліан поставив мене в таку ситуацію, яка не залишала вибору.
Не встиг Ленґдон щось на це сказати, як цемент під їхніми ногами затремтів; грот під мостом підхопив цю вібрацію. Звук наростав, ішов неначе від річки праворуч.
Ленґдон подивився туди й побачив моторний човен, який із вимкненими вогнями плив до них. Ближче до набережної на судні вимкнули мотор, і воно тихо причалило.
Ленґдон подивився вниз і похитав головою. До цієї миті він не був певен, наскільки можна покластися на комп’ютерного екскурсовода, але тепер, побачивши жовте річкове таксі, зрозумів: кращого союзника, ніж Вінстон, годі придумати. Зарослий кошлатою бородою капітан помахав їм: сідайте.
— Ваш британець, він мені дзвонив, — сказав він, щосили намагаючись говорити англійською. — Сказав, VIP-клієнт платить утричі за… як його… velocidad y discreción? Я вже… бачите? Світла немає!
— Так, дуже дякуємо, — відповів Ленґдон і подумав: «От молодець Вінстон! “Швидкість і непомітність”…»
Капітан допоміг Амбрі зійти на борт, і вона пішла грітися в крихітну каюту, здивовано усміхнувшись Ленґдонові.
— Оце так VIP! Сеньйорита Амбра Відаль?! — у свою чергу здивувався річковий таксист.
— Velocidad y discreción, — нагадав йому Ленґдон.
— ¡Sí, sí! Окей! — Капітан побіг до стерна й увімкнув двигун. За кілька секунд човен уже плив у темряву річкою Нервйон.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Джерело» автора Ден Браун на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 32“ на сторінці 2. Приємного читання.