РОЗДІЛ 18

— Таві. Якщо ти не одягнешся і не підеш зі мною, я зіб'ю тебе з ніг, загорну у ковдру і понесу.

Таві облизав губи.

— Ні, ти не зробиш цього, — сказав він. — Ти не зможеш пронести мене через зал, і не зможеш винести мене з вікна і опустити на землю. Не з твоєю ногою.

Амара глянула на нього, а потім стиснула губи.

— Добре, слухай. — пробурмотіла вона. — Цей стедгольд, як, можливо, усі інші Долині, зараз в небезпеці. Я думаю, ти і я можемо допомогти людям. Таві, одягайся, будь ласка. Я буду пояснювати, поки ти одягаєшся.

Таві ковтнув, дивлячись на молоду жінку. Стедгольди в небезпеці? Про що вона говорить? Останнє, чого він потребував — це знову зникнути, щоб довести всім, хто його знає, що йому не можна довіряти.

Але Амара врятувала його життя. І якщо вона каже правду…

— Гаразд. Розказуй — Він нахилився, взяв сорочку і почав одягатися.

Амара кивнула і підійшла ближче, піднімаючи одяг для нього.

— Перш за все, я не рабиня. Я курсор. І я тут за наказом Першого Лорда.

Таві зморщився, засовуючи руки у рукави.

— Доставити пошту?

Амара зітхнула.

— Ні. Це лише зовнішня сторона того, що ми робимо, Таві. Я агент Першого Лорда. Він вважає, що ця долина може бути у небезпеці, і послав мене зробити дещо.

— Але ж ти дівчина!

Вона нахмурилася до нього і дала йому наступну сорочку.

— Я курсор. І я думаю, що Перший Лорд був правий.

— Але яке це має відношення до мене? До дядька Бернарда?

— Ви бачили небезпеку, Таві. Мені потрібно взяти тебе у гарнізон. Ти повинен розказати графу, що ви бачили.

Холодне відчуття небезпеки нарешті огорнуло Таві, і він зрозумів.