Суб'єкти підприємництва та правові форми організації підприємств

Економічна теорія. Політекономія

Унаслідок "розпорошення" статутного капіталу родини колишніх засновників всесвітньо відомих корпорацій сьогодні володіють геть незначними пакетами акцій. Так, у 80-ті pp. родина Рокфеллерів утримувала лише 1,7% акцій своєї компанії "Екссон Мобіл", родина Дюпонів — 7% у "Дженерал моторз", родина Фордів — 12% у "Форд моторз", родина Мацусіта — 3,2% у "Мацусіта Денкі", родина Тойота — 1% у "Тойота Дзідося". Білл Гейтс на початку цього століття володів лише 21% акцій заснованої ним компанії "Майкрософт", хоча наприкінці 80-х pp. ще мав 33%.

За таких обставин, маючи лише відносно (а не абсолютно) більший пакет акцій, реальні власники корпорацій для проведення своїх рішень на зборах акціонерів використовують такі інструменти, як випуск багатоголосових іменних акцій, особисте представництво у наглядових радах, використання голосів дрібних акціонерів за їхніми довіреностями, консолідація з іншими значними акціонерами тощо.

У відповідності з практикою багатьох розвинених країн акціонерні товариства поділяються на два типи: приватні та публічні компанії (корпорації).

Приватними акціонерними товариствами вважаються ті з них, акції яких розподілені серед вузького, наперед визначеного кола осіб і не поступають у вільний продаж. У публічних акціонерних товариствах акції, навпаки, поступають на відкритий ринок і постійно обертаються на ньому.

Згідно із Законом України "Про акціонерні товариства", у приватному акціонерному товаристві не може бути більше ста акціонерів, а публічне товариство зобов'язане пройти процедуру лістингу і залишатися у реєстрі принаймні однієї фондової біржі. Лістинг (від англ. list — список) — це допуск цінних паперів до обігу та котирування на фондовій біржі на підставі їхньої економічної експертизи (відповідності вимогам щодо надійності, масовості попиту тощо).

Акціонерні товариства емітують різні види акцій:

• 1) за характером розпорядження:

  – іменні акції — реєструються на ім'я власника;

  – акції на пред'явника — без зазначення власника.

• 2) за характером отримання доходу та його розміром:

  – прості (звичайні) акції — не гарантують щорічних дивідендів, дивіденди виплачуються тільки за наявності достатнього прибутку компанії і за наявності відповідного рішення зборів акціонерів, вони виплачуються в останню чергу, тобто після сплати податків з прибутку, фіксованих дивідендів, процентів по корпоративним облігаціям. Але за фінансового успіху компанії дивіденди по простих акціях можуть значно перевищити фіксовані дивіденди. Тому, попри чималий ризик, прості акції користуються великою популярністю серед населення розвинених країн. Так, протягом останніх десятиліть у Швеції акціонером є кожен четвертий житель країни, у США — кожен п'ятий, у Великій Британії — кожен шостий, в Японії — кожен десятий, у Німеччині — кожен двадцятий;

  – привілейовані акції — гарантують виплату фіксованого дивіденду, причому незалежно від розміру поточного прибутку компанії, але зазвичай не дають (чи принаймні передбачають обмеження) права голосу. За фінансової скрути для компанії виплата такого дивіденду може бути тимчасово відкладена. При ліквідації компанії власнику привілейованих акцій повертаються вкладені кошти за номінальною вартістю. Корпорація також може залишати за собою право їх викупу (погашення) у підходящий для неї момент.

• 3) за формою випуску та обігу:

  – документарні акції — матеріально представлені особливим документом — сертифікатом (як правило, іменним);

  – бездокументарні акції — існують у безготівковій формі, а саме в пам'яті комп'ютерів та/або в облікових реєстрах акціонерної компанії.

Розмір дивіденду за простими акціями залежить від величини прибутку, від інвестиційної політики корпорації, виду й кількості акцій та інших факторів. Публічні корпорації зазвичай намагаються виплачувати стабільні та високі дивіденди з тим, аби підтримувати високу привабливість своїх акцій на фондовому ринку, високий попит на них, а отже, і ціну. Саме за ринковою ціною (курсом) акцій визначається показник капіталізації компанії, тобто її реальна вартість, або вартість її реальних активів (капіталу). Що вища вартість компанії, оцінена за курсом її акцій на ринку, то більша перспектива отримати більші й дешевші кредити.

Крім акцій, корпорації випускають також облігації. Корпоративна облігація (від лат. obligation — зобов'язання) — це борговий цінний папір, який свідчить про надання його власником позики корпорації і дає право на одержання фіксованого доходу у вигляді процента. На відміну від акціонерів, власники корпоративних облігацій є не співвласниками корпорації, а лише її кредиторами. Облігації корпорації випускають тільки у певних межах, встановлених законодавством по відношенню до статутного капіталу.

Порівняльна характеристика основних організаційно-правових форм підприємств приведена у таблиці 8.2.

Сукупність усіх організаційних форм підприємництва формує певну структуру економіки країни. Так, структура економіки США протягом кількох останніх десятиліть виглядає так: акціонерні корпорації у загальній кількості підприємств становлять 20%, а їхній діловий оборот сягає 90%; частка партнерств в обох позиціях близько 7%; частка одноосібних володінь (без аграрних підприємств) відповідно 73 і 5%. Приблизно аналогічна структура економіки склалася і в інших країнах з розвиненою ринковою економікою.

Таблиця 8.2. Порівняльна характеристика організаційно-правових форм підприємств

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія. Політекономія» автора Сірко А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Суб'єкти підприємництва та правові форми організації підприємств“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Економічна теорія як наука

  • Функції економічної теорії. Економічна наука та економічна політика

  • Методи пізнання економічних явищ і процесів

  • Зародження, основні етапи та напрями розвитку фундаментальної економічної науки

  • Марксизм

  • Неокласицизм

  • Неолібералізм

  • Частина перша. Загальні основи економічного розвитку суспільства

  • Виробництво та його основні ресурси (фактори)

  • Межа виробничих можливостей та проблема економічного вибору

  • Результат та ефективність виробництва

  • Розділ 3. Суспільні відносини власності та економічні системи

  • Структура відносин власності

  • Економічна система суспільства та її типи

  • Перехідна економіка

  • Розділ 4. Суспільний поділ праці та обмін

  • Форми організації суспільного виробництва та обміну

  • Товар як економічна категорія

  • Розділ 5. Гроші та грошовий обіг

  • Система грошового обігу та її типи

  • Грошова маса та закон грошового обігу

  • Грошові реформи

  • Частина друга. Ринкова економіка та її суб'єкти

  • Система ринків та їхня інфраструктура

  • Розділ 7. Ринковий механізм функціонування економіки

  • Ринкова пропозиція та її фактори

  • Закон попиту і пропозиції — основний закон ринку. Механізми ціноутворення

  • Економічна конкуренція, її значення, види та методи

  • Конкуренція і монополія

  • Розділ. 8. Підприємництво та види підприємств

  • Суб'єкти підприємництва та правові форми організації підприємств
  • Форми об'єднань корпоративних підприємств

  • Взаємодія великого та малого бізнесу

  • Розділ. 9. Капітал, витрати та прибуток підприємства

  • Капітал підприємства, його джерела та структура

  • Оборот та амортизація капіталу

  • Витрати підприємства, їх економічна природа та види

  • Доходи та прибуток фірми

  • Економічна ефективність діяльності фірми там основні показники

  • Розділ 10. Ринок праці та заробітна плата

  • Економічна природа заробітної плати

  • Організаційні форми та системи заробітної плати

  • Номінальна і реальна заробітна плата. Диференціація рівнів заробітної плати між країнами

  • Розділ. 11. Ринок капіталу

  • Форми кредиту

  • Ринок цінних паперів, його функції та інструменти

  • Фондова біржа та її роль в економіці

  • Страховий ринок

  • Розділ. 12. Ринок землі та специфіка аграрного виробництва

  • Ринок землі: історія та сучасність

  • Рента та ціна землі

  • Проблеми розвитку аграрних господарств: ціни та доходи

  • Частина третя. Національна економіка та роль держави

  • Національний продукт та проблеми його виміру. Система національного рахівництва

  • Валовий внутрішній продукт. Національний дохід. Національне багатство

  • Ефективність національної економіки та її показники

  • Тіньова економіка

  • Розділ 14. Економічне зростання та цикли ділової активності

  • Економічне зростання: фактори та типи

  • Виробнича функція як інструмент факторного аналізу росту економіки

  • Циклічні коливання економіки, їхня природа та види

  • Розділ. 15. Безробіття та інфляція

  • Види безробіття, його показники та наслідки

  • Інфляція, її види, причини та наслідки

  • Взаємозв'язок безробіття та інфляції

  • Розділ. 16. Роль держави в ринковій економіці

  • "Провали" ринку та принципи втручання держави в ринкову економіку

  • Цілі та інструментарій державного регулювання економіки

  • Теорія суспільного вибору

  • Розділ 17. Фінансова система, податки та державний борг

  • Податки як інструмент регулювання національної економіки

  • Державний бюджет та його дефіцит. Державний борг

  • Розділ. 18. Кредитно-банківська система

  • Банківська система. Функції та операції банків

  • Банківський механізм емісії кредитних грошей

  • Політика дешевих і дорогих грошей

  • Розділ. 19. Розподіл доходів серед населення

  • Структура та показники доходів населення

  • Проблема нерівності доходів та її показники

  • Соціальна політика держави. Соціальні гарантії

  • Дилема державного регулювання доходів: ефективність чи справедливість?

  • Частина четверта. Світове господарство

  • Основні теорії міжнародної торгівлі

  • Зовнішньоторговельна політика держави: протекціонізм чи вільна торгівля?

  • Міжнародний кредит

  • Міжнародна міграція капіталу та праці

  • Міжнародна економічна інтеграція

  • Розділ. 21. Міжнародні валютні розрахунки

  • Валюта та ринок валют. Валютний курс та його роль в економіці

  • Світові системи валютних курсів

  • Фактори, що визначають валютний курс. Державне валютне регулювання

  • Розділ 22. Економічні аспекти глобальних проблем людства

  • Глобальна проблема народонаселення

  • Глобальна проблема продовольства та ресурсів

  • Глобальна екологічна проблема

  • Післямова

  • Словник економічних термінів

  • Рекомендована література