Функції економічної теорії. Економічна наука та економічна політика

Економічна теорія. Політекономія

Якщо економічна теорія вивчає економічні основи життєдіяльності людини і суспільства, обґрунтовує ключові поняття і принципи, то конкретні економічні науки досліджують те, як саме ці основи й принципи проявляються в конкретних областях економіки. Спираючись на базисні поняття й закони (принципи), виявлені та обґрунтовані економічною теорією, прикладні економічні науки розробляють систему методів і форм їх практичного використання. Така залежність є ознакою того, що в системі наук про економіку економічна теорія слугує методологічною основою (теоретичним опертям).

Водночас, зі свого боку, економічна теорія враховує досягнення конкретних економічних наук, а також інших суспільних наук, зокрема, психології, соціології, історії, філософії, права. Осмислюючи здобутки, наприклад, новітньої науки соціології, економісти спромоглися розробити методичний інструментарій для оцінювання рівнів інфляції, зайнятості тощо; так само правнича наука (юриспруденція) дала поштовх для конкретизації економіко-теоретичних розвідок, зокрема, відносин власності.

Практична функція, або, як її ще називають, прагматична, чи прикладна, полягає у тому, що теоретико-економічні знання дають змогу розробляти конкретні форми, принципи і методи раціонального господарювання, складати наукові прогнози (передбачення) розвитку тих чи інших процесів в економіці, а також створювати соціально-економічні програми для здійснення ефективної політики держави.

Прогностична функція економічної теорії означає, що глибоке розуміння сутності явищ і процесів, законів розвитку економіки відкриває можливості передбачення перспектив соціально-економічного розвитку суспільства, вирішення чи лише поглиблення корінних проблем економічного життя.

Освітньо-виховна функція економічної теорії проявляється у тому, що вона дає не лише наукові знання, а й через них формує світогляд людини, сприяє виробленню економічного мислення і культури. Економічні знання дають нам змогу почуватися впевнено, самостійно приймати оптимальні господарські рішення у різних життєвих ситуаціях (наприклад, при придбанні товарів і послуг, розміщенні своїх грошових заощаджень, виборі професії тощо).

При уважному ознайомленні з будь-якою економічною теорією можна помітити присутність у ній двох суджень: позитивного й нормативного.

Позитивне судження у працях і висловлюваннях економістів-теоретиків міститься в описуванні економічної дійсності у тому вигляді, в якому вона існує, або як вона представляється досліднику. Позитивний погляд на економічне життя — це спроба зрозуміти його, дати наукове пояснення принципам функціонування й розвитку. Як глибокий аналітик економіст оперує поняттями "істинний — хибний", а не "гарний — поганий", він з'ясовує те, що "може бути", а не те, що "має бути". Нормативне судження представлене міркуваннями і висновками науковця про те, якою він хотів би бачити економічну реальність. Такі оцінні судження або нормативні твердження зазвичай виникають на рівні обґрунтування економічної політики. Нерозривність цих двох аспектів теоретико-економічного мислення є проявом єдності функцій економічної теорії.

Якщо в плані позитивного (аналітичного) погляду на життя економісти намагаються бути більш-менш об'єктивними, то, висуваючи рекомендації щодо поліпшення стану економіки, вжиття конкретних заходів уряду, вони відчутно демонструють особисту залежність від етичних цінностей, ідеологічних переконань, політичних амбіцій, рівня культури тощо. Тому кожному, хто приступає до вивчення економічної теорії, варто пам'ятати про наявність позитивного й нормативного аспектів у судженнях економістів-науковців, усвідомлювати те, що економістам-теоретикам у пошуках істини також властиво помилятися, чи, просто кажучи, бути звичайними людьми.

Будь-яка наука — це форма (спосіб) відображення об'єктивної реальності у свідомості людей, а тому вельми значущою стає та обставина, наскільки (у якій мірі) ті чи інші науковці здатні об'єктивно, тобто неупереджено, вивчити й відобразити у своїй теорії реальність. Досягти цього на практиці їм украй важко: людська свідомість схильна видавати бажане за дійсне. Відтак усі суспільні (соціальні) науки стикаються з проблемою ідеологізації. Про що йдеться?

Кожна людина природно належить до певної соціальної групи, у якої є свої інтереси і своя ідеологія. Звідси неминучі зіткнення поглядів, ідеологічні дискусії та пошук компромісних політичних рішень. Тому економісти-теоретики, як і інші суспільствознавці, можуть виявитися на боці тієї чи іншої ідеології, тобто в полоні певних ідей, і тоді їхні оцінки й висновки набувають певної тенденційності, або упередженості, відхилення від об'єктивної реальності. Саме через це, за словами видатного вченого-економіста Й Шумпетера , "усяка наука ідеологічна від самого свого початку, адже вона починається з "бачення", тобто "переданалітичного акту пізнання, який подає матеріал для аналізу". Навіть коли учений тільки відбирає для аналізу ті чи інші факти з маси доступних, він уже займає певну світоглядну позицію. Через це провести абсолютно чітку межу між позитивним і нормативним у його судженнях неможливо. Ось чому, зауважив відомий шведський економіст Г. Мюрдаль, "неупереджена суспільна наука ніколи не існувала і логічно існувати не може".

Коли учений прагне будь-що піднятися над різними ідеологіями і бути об'єктивним, тоді його теорія відзначатиметься мінімальною (стриманою) ідеологізацією. Якщо ж він стає на шлях свідомого захисту інтересів певної соціальної групи, то його теорія буде оцінена критиками як необ'єктивна, заідеологізована, апологетична. У цьому зв'язку той таки И. Шумпетер пропонував розрізняти умисну "свідому апологетику" та неумисний "ідеологічно обумовлений аналіз".

Економічна теорія виникла не сама по собі, лише заради цікавості дослідників. Вона завжди мала й має сенс як наукове підґрунтя для розроблення ефективної економічної політики керівництва країни.

Ефективна економічна політика — це система дієвих заходів держави у сфері економіки, що відображає інтереси усього суспільства та спрямована на забезпечення зростання і конкурентоспроможності національної економіки, піднесення загального добробуту.

Запорукою вироблення ефективної економічної політики уряду є опора на економічну теорію, на відкриті нею економічні закони, усвідомлення яких дозволяє правильно сформулювати цілі, визначити пріоритети та завдання уряду в економічній і соціальній сферах, реалістично оцінити його стратегію й тактику дій. Виявляється, в економічній політиці також існує конфлікт цілей, який майже унеможливлює одночасне досягнення усіх бажаних цілей (наприклад, доводиться вибирати між скороченням безробіття в країні та приборканням інфляції, між збільшенням споживчих витрат населення у поточний період та можливостями збільшення інвестицій у майбутній добробут тощо). Тому, зважаючи на те, що найглибшою суттю економічних рішень усіх суб'єктів є проблема вибору найкращого способу використання обмежених ресурсів, економічна теорія прагне стати надійною помічницею у цьому виборі.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія. Політекономія» автора Сірко А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Функції економічної теорії. Економічна наука та економічна політика“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Економічна теорія як наука

  • Функції економічної теорії. Економічна наука та економічна політика
  • Методи пізнання економічних явищ і процесів

  • Зародження, основні етапи та напрями розвитку фундаментальної економічної науки

  • Марксизм

  • Неокласицизм

  • Неолібералізм

  • Частина перша. Загальні основи економічного розвитку суспільства

  • Виробництво та його основні ресурси (фактори)

  • Межа виробничих можливостей та проблема економічного вибору

  • Результат та ефективність виробництва

  • Розділ 3. Суспільні відносини власності та економічні системи

  • Структура відносин власності

  • Економічна система суспільства та її типи

  • Перехідна економіка

  • Розділ 4. Суспільний поділ праці та обмін

  • Форми організації суспільного виробництва та обміну

  • Товар як економічна категорія

  • Розділ 5. Гроші та грошовий обіг

  • Система грошового обігу та її типи

  • Грошова маса та закон грошового обігу

  • Грошові реформи

  • Частина друга. Ринкова економіка та її суб'єкти

  • Система ринків та їхня інфраструктура

  • Розділ 7. Ринковий механізм функціонування економіки

  • Ринкова пропозиція та її фактори

  • Закон попиту і пропозиції — основний закон ринку. Механізми ціноутворення

  • Економічна конкуренція, її значення, види та методи

  • Конкуренція і монополія

  • Розділ. 8. Підприємництво та види підприємств

  • Суб'єкти підприємництва та правові форми організації підприємств

  • Форми об'єднань корпоративних підприємств

  • Взаємодія великого та малого бізнесу

  • Розділ. 9. Капітал, витрати та прибуток підприємства

  • Капітал підприємства, його джерела та структура

  • Оборот та амортизація капіталу

  • Витрати підприємства, їх економічна природа та види

  • Доходи та прибуток фірми

  • Економічна ефективність діяльності фірми там основні показники

  • Розділ 10. Ринок праці та заробітна плата

  • Економічна природа заробітної плати

  • Організаційні форми та системи заробітної плати

  • Номінальна і реальна заробітна плата. Диференціація рівнів заробітної плати між країнами

  • Розділ. 11. Ринок капіталу

  • Форми кредиту

  • Ринок цінних паперів, його функції та інструменти

  • Фондова біржа та її роль в економіці

  • Страховий ринок

  • Розділ. 12. Ринок землі та специфіка аграрного виробництва

  • Ринок землі: історія та сучасність

  • Рента та ціна землі

  • Проблеми розвитку аграрних господарств: ціни та доходи

  • Частина третя. Національна економіка та роль держави

  • Національний продукт та проблеми його виміру. Система національного рахівництва

  • Валовий внутрішній продукт. Національний дохід. Національне багатство

  • Ефективність національної економіки та її показники

  • Тіньова економіка

  • Розділ 14. Економічне зростання та цикли ділової активності

  • Економічне зростання: фактори та типи

  • Виробнича функція як інструмент факторного аналізу росту економіки

  • Циклічні коливання економіки, їхня природа та види

  • Розділ. 15. Безробіття та інфляція

  • Види безробіття, його показники та наслідки

  • Інфляція, її види, причини та наслідки

  • Взаємозв'язок безробіття та інфляції

  • Розділ. 16. Роль держави в ринковій економіці

  • "Провали" ринку та принципи втручання держави в ринкову економіку

  • Цілі та інструментарій державного регулювання економіки

  • Теорія суспільного вибору

  • Розділ 17. Фінансова система, податки та державний борг

  • Податки як інструмент регулювання національної економіки

  • Державний бюджет та його дефіцит. Державний борг

  • Розділ. 18. Кредитно-банківська система

  • Банківська система. Функції та операції банків

  • Банківський механізм емісії кредитних грошей

  • Політика дешевих і дорогих грошей

  • Розділ. 19. Розподіл доходів серед населення

  • Структура та показники доходів населення

  • Проблема нерівності доходів та її показники

  • Соціальна політика держави. Соціальні гарантії

  • Дилема державного регулювання доходів: ефективність чи справедливість?

  • Частина четверта. Світове господарство

  • Основні теорії міжнародної торгівлі

  • Зовнішньоторговельна політика держави: протекціонізм чи вільна торгівля?

  • Міжнародний кредит

  • Міжнародна міграція капіталу та праці

  • Міжнародна економічна інтеграція

  • Розділ. 21. Міжнародні валютні розрахунки

  • Валюта та ринок валют. Валютний курс та його роль в економіці

  • Світові системи валютних курсів

  • Фактори, що визначають валютний курс. Державне валютне регулювання

  • Розділ 22. Економічні аспекти глобальних проблем людства

  • Глобальна проблема народонаселення

  • Глобальна проблема продовольства та ресурсів

  • Глобальна екологічна проблема

  • Післямова

  • Словник економічних термінів

  • Рекомендована література