Розділ «2.4. Метод тестів у педагогічних дослідженнях»

Дидактика новітньої школи

Щодо кореляції. Кореляційною залежністю називають таку статистичну залежність, при якій зміна однієї із величин викликає зміну середнього значення іншої.

Наприклад, нехай У – врожай зерна, X – кількість добрив. З однакових по площі ділянок землі при рівних кількостях внесених добрив знімають різний врожай. Це пояснюється впливом випадкових чинників (кількість дощових випадів, температура повітря тощо). Разом з тим середній врожай є функцією від кількості добрив, тобто У зв'язано з X кореляційною залежністю.

Дві випадкові величини можуть бути зв'язані функціональною залежністю. Якщо кожному можливому значенню однієї випадкової величини відповідає одне можливе значення іншої випадкової величини, то таку залежність називають функціональною.

Для характеристики тісноти кореляційного зв'язку вводять коефіцієнт кореляції вибірки. Абсолютна величина цього коефіцієнта не перевищує одиниці. Якщо коефіцієнт кореляції дорівнює нулю, то це означає, що випадкові величини X і У не зв'язані кореляційною залежністю, якщо ж він дорівнює одиниці, то між У і X має місце функціональна залежність.

Результат тестування можна вважати валідним при коефіцієнті кореляції, більшому ніж 0,6. Якщо цей коефіцієнт більший ніж 0,70, то вважають, що кореляційний зв'язок є сильним, якщо ж він менший від 0,19, то зв'язок дуже слабкий. Якщо ж коефіцієнт кореляції дорівнює 1, то це означає, що кореляційний зв'язок набрав ознак функціонального.

Таким чином коефіцієнт валідності дорівнює коефіцієнту кореляції між результатами, одержаними різними методами за однакових умов, і показує, наскільки збігаються результати вимірів.

Валідність прогнозу показує, наскільки збігаються реальні результати тестування з тими, які були спрогнозовані напередодні тестування.

Крім валідності тесту (тестового завдання) є ще ряд інших його характеристик. До них можна віднести: об'єктивність, вона показує наскільки мінімізовано вплив суб'єктивних чинників, надійність методу вимірювання визначається ступенем стійкості результатів. Коефіцієнт надійності дорівнює коефіцієнту кореляції між результатами, отриманими однаковим методом, за однакових умов і показує, наскільки збігаються результати вимірювань. Крім того, кожен тест має ще роздільну здатність, має довжину, яка оцінюється як кількість завдань, з яких формується тест.

Звичайно, при використанні тесту є певна ймовірність вгадування правильних відповідей. Однак, чим довший тест, тим вища його точність. У тестології прийнято, що при кількості 400 завдань похибка в результатах вимірювання не перевищує 5%, при 100 тестових завданнях – не перевищує 10%, а при 25 завданнях – похибка дорівнює 25%. Оптимальна кількість тестових завдань у навчальному тесті 18-20.

У сучасній школі набули широкого використання психологічні тести (для визначення коефіцієнта інтелектуального розвитку IQ, та тести досягнення для визначення навчальних досягнень учнів з різних навчальних дисциплін). Кожен учитель- предмети и к повинен володіти хорошою технікою розробки навчальних тестів зі свого предмета. Відмітимо, що правильно складений навчальний тест – це тест, який складається із тестових завдань, кожне з яких відповідає конкретному рівню засвоєння знань. Іншими словами кожен рівень засвоєння знань пред'являє свої, дуже конкретні вимоги до цих завдань і порушення хоча б однієї з цих вимог робить весь тест непридатним для використання.

Наступний розділ:

2.5. Метод кваліметрії

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дидактика новітньої школи» автора Малафіїк І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2.4. Метод тестів у педагогічних дослідженнях“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ перший. Дидактика як галузь педагогічних знань

  • 1.2. Становлення і розвиток педагогіки як науки про виховання людини

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ другий. Дидактичні дослідження

  • 2.2. Методи емпіричного і теоретичного дослідження у дидактиці

  • 2.3. Метод моделювання у дидактичних дослідженнях

  • 2.4. Метод тестів у педагогічних дослідженнях
  • 2.5. Метод кваліметрії

  • 2.6. Системний підхід у дидактичних дослідженнях

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ третій. Загальна характеристика процесу навчання

  • 3.2. Суб'єктно-суб'єктна та суб'єктно-об'єктна взаємодії як цілісні утворення

  • 3.3. Учіння як система

  • 3.4. Окремі системи “Учіння”

  • 3.5. Окремі приклади застосування діяльнісного підходу до вивчення учіння

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ четвертий. Принципи, закони, закономірності та правила навчання

  • 4.2. Закони та закономірності навчання

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ п'ятий. Дидактична система

  • 5.2. Категорії вираження досвіду

  • 5.3. Компетенція та компетентність

  • 5.4. Поділ цілей навчання на групи

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ шостий. Зміст освіти і навчання

  • 6.2. Питання теорії змісту освіти

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ сьомий. Методи і засоби навчання

  • 7.2. Методи контролю, перевірки і оцінки навчальних досягнень учнів

  • 7.3. Засоби навчання та їх функції

  • Розділ восьмий. Організаційні форми навчання

  • 8.2. Урок

  • 8.3. Теорії уроку

  • 8.4. Нетрадиційний урок як розвиток структури традиційного

  • Тенденції розвитку уроку

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ дев'ятий. Диференційоване і розвивальне навчання як його особливі види

  • 9.2. Класичні теорії розвивального навчання

  • 9.3. Системно-розвивальне навчання

  • 9.4. Навчання на основі руху пізнання від предмето- до системоцентризму

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ десятий. Технологічність процесу навчання

  • Найважливіше у розділі

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи