Розділ «Тема 7. Формування портфеля заходів санації підприємства»

В окремих дослідженнях вказувалось на те, що ефективність господарської діяльності залежить від раціонального використання ресурсів, науково обґрунтованої політики підприємства, технологічних процесів, але система показників ефективності виробництва, ефективності використання ресурсів і процесу господарської діяльності недостатньо розроблена. Управління процесом інтенсифікації виробництва пов'язувалось із станом бухгалтерського обліку, системою аналітичного і синтетичного обліку внутрівиробничих резервів. Разом з тим вказувалось, що інтенсифікація економіки являє собою комплекс технологічних та організаційних процесів і вони вимагають управління. Таким чином, інтенсифікація виробництва є об'єктом управління.

У самостійній постановці і вирішенні перебуває питання про те, в яких за розмірами підприємствах більш доцільно організовувати оперативний контролінг.

Приймаючи до уваги те, що його організація в підприємствах України - явище достатньо нове і практично не випробуване в роботі, можна визначити границі застосування елементів цієї системи.

Так, створення самостійної системи контролінгу необхідно орієнтувати на середні і великі підприємства зі складною внутрішньою організаційною структурою. При цьому контролінг якнайкраще визначає кон'юнктуру і ступінь вигідності, а також дозволяє врахувати результати аналізу в управлінні корпорацією. В невеликих же підприємствах доцільне функціонування контролінгу за допомогою інтегрованої системи обліку, при цьому спеціальної служби і посади контролера не передбачається, а його функції може виконувати головний бухгалтер чи спеціально уповноважений співробітник підприємства.

Адаптація закордонного досвіду функціонування системи контролінгу до економіки нашої держави повинна проходити поступово. Це пов'язано з необхідністю врахування різного роду особливостей господарювання на кожному етапі розвитку економіки України в умовах ринку.

Па початковому етапі в більшості підприємств важливе місце займають питання виживання, необхідність збереження кваліфікованих фахівців, забезпечення їм прийнятної зарплати. В цих умовах повинен функціонувати так званий спрощений варіант контролінгу, заснований на принципі максимального завантаження виробничих потужностей виробництвом беззбиткової продукції при забезпеченні її збуту й оплати. Збір і обробка контролінгової інформації при цьому може здійснюватися одним працівником (контролером-аналітиком). При цьому рамки використання методів обробки обліково-економічної інформації можуть бути необмеженими - починаючи від традиційних і закінчуючи розробкою власних специфічних методик, які формують склад і структуру інформації, зручної і необхідної для використання конкретними користувачами.

На наступних етапах організації контролінгу можливе використання більш складних у методологічному плані варіантів контролінгу, заснованих на виборі однієї з багатьох альтернатив завантаження потужностей, застосування різних систем знижок для забезпечення ефективного збуту продукції тощо. Зрозуміло, що розширення виробничих потужностей припускає і збільшення обсягу контролінгової інформації, з яким одному працівнику впоратися неможливо. В зв'язку із цим введення в штат служби контролінгу нових працівників буде виправданим рішенням.

А між тим, проблема контролю за ефективністю господарювання набрала актуальності саме тепер, коли в економічній сфері намічаються деякі ознаки стабілізації після світової фінансово-економічної кризи 2008-2009 рр.

Вивчення міжнародного досвіду країн зі сформованою ринковою економікою і функціонуючих за міжнародними стандартами і нормам. призводить до роздумів про ступінь відображення контролінгу в системі міжнародних норм і стандартів як однієї з передумов створення такої системи управління в підприємствах України. Основою її організації є використання в обліку ряду положень, характерних для регульованої ринкової економіки, що створюють можливість одержання облікової інформації, на основі якої приймаються тактичні і стратегічні управлінські рішення.

Особливість вивчення полягає в тому, що міжнародними нормативами не визначається такий термін як "контролінг". У них мова йде про управлінський облік як про "...процес установлення, виміру, збору, аналізу, підготовки, інтерпретації і повідомлення інформації (одночасно фінансової й операційної), використовуваної керівництвом для того, щоб планувати, оцінювати і контролювати в рамках підприємства й упевнитися у використанні й обліку їхніх ресурсів".

Для управління ефективністю використовуються дані бухгалтерського обліку1.

Отже, і в системі контролінгу центральне місце належить бухгалтерському обліку, який формує базу даних, визначаючи зміст, відбір та оцінку даних, комплекс економічних показників, що характеризують кількісний та якісний рівень управління. Для цього потрібно:

1) визначити відповідальну особу за формування та розвиток бази даних: встановити технічні засоби збору, обробки. зберігання та передачі інформації;

2) розробити бланки різних форм. на яких фіксується інформація; організувати навчання персоналу щодо розуміння та користування базою даних

Така інформаційна база є вихідним пунктом планування. Розроблені, норми, нормативи, стандарти, базові показники ефективності використання ресурсів служать для прогнозу розвитку підприємства та отримання прибутку або досягнення тієї мети, яку ставить перед собою адміністрація.

Планування показників обов'язково проводиться за таким переліком, який може забезпечити збір даних та їх обробку, що не виключає можливості та доцільності доповнення даних бухгалтерського обліку даними оперативного та статистичного обліку. Контролінг є компонентом управління, забезпечує його інформацією для координації, підприємства і регулювання об'єктів. Функції підприємства, координації та регулювання близькі за семантичним значенням і означають спрямованість дій суб'єкту управління на визначену мету використання об'єктів. Ця функція посилюється в залежності від масштабу підприємства, ринку збуту, асортименту продукції. швидкості змін внутрішнього та зовнішнього середовища. Інформація бухгалтерського обліку використовується в системі управління для прийняття рішень. Ефективність управлінських рішень залежить від якості облікової та інших видів інформації. Недостовірна і недостатня інформація призводить до неякісних, помилкових рішень. Управлінський апарат бере участь у розробці планів, підприємства і регулюванні діяльності, вимірюванні результатів та оцінці відхилень від запланованих даних у специфічній формі - прийнятті рішень щодо збуту, виробництва, постачання та оцінки показників, які характеризують поліпшення господарської діяльності.

Слід зауважити важливість узгодження елементу планування і обліку. Проте, треба розрізняти облік і контролінг (табл. 7.2):

Таблиця 7.2. Характеристика властивостей обліку і контролінгу

Система бухгалтерського обліку має формалізований характер і визначається в законодавчому порядку. Ступінь свободи в обліку дуже низький, а в контролінгу - високий. Таким чином, облік є консервативним елементом, а контролінг - прогресивним. Консерватизм обліку полягає в його меті - складання фінансової звітності на підставі встановлених процедур збору і обробки даних. Для забезпечення інформації для контролінгу система обліку повинна модифікуватись в такому напрямку, щоб в одному потоці зібраних даних отримати інформацію як для складання звітності, так і для задоволення різних потреб управління.

Завдання контролінгу для непідготовленого спеціаліста з бухгалтерського обліку, а також для переважного числа управлінців незрозуміла, тому необхідно розглянути генезис цього напрямку економічної діяльності.