Розділ «Тема 1. Теоретичні основи управління підприємством у кризовому стані»

3) Криза розрахунків (загроза банкрутства, неплатоспроможність).

Перша фаза - криза ефективності (прихована криза). Характерними ознаками цієї стадії є зниження ефективності діяльності підприємства, яке виявляється через негативну динаміку показників прибутковості обороту і капіталу, тривалість операційного і фінансового циклу підприємства, його ринкову вартість. Причиною зниження ефективності є отримання збитків спочатку від проведення окремих господарських операцій, потім - в окремі тимчасові періоди, і поступово - в цілому за наслідками господарсько-фінансової діяльності. Спочатку збитки, які виникають, покриваються за рахунок внутрішніх резервів: нерозподіленого прибутку минулих періодів, ліквідної частини власного капіталу. Поступово внутрішні резерви протидії поточної збитковості вичерпуються, що обумовлює перехід до наступної фази розвитку кризи.

Друга фаза - криза платоспроможності. Характерними ознаками цієї фази кризи є як періодичний, так і продовжується дефіцит грошових коштів підприємства для виконання ним своїх зобов'язань і фінансування своєї поточної діяльності. Зовнішнім проявом такого положення є виникнення ситуації неплатоспроможності, яка характеризується затримкою в часі здійснення поточних платежів (порушення термінів сплати у зв'язку з недостатністю грошей на розрахунковому рахунку), сплатою економічних санкцій (штрафів, пені) за невчасні розрахунки, появою простроченої кредиторської заборгованості і непогашених кредитів і позик.

Поглиблення кризових явищ у фазі "криза платоспроможності" характеризується поступовим переходом від статичної неплатоспроможності (виникає періодично, "технічне банкрутство") до динамічної, від грошової неплатоспроможності - до майнової, від боргової - до загальної. Тобто відбувається накопичення і поглиблення розбіжностей між попитом і пропозицією грошових коштів, між потребою їх витрачання і можливістю генерації або іммобілізації.

Третя фаза - криза розрахунків по боргах (загроза банкрутства, фінансова неспроможність). Поглиблення кризи неплатоспроможності обумовлює виникнення ситуації банкрутства.

Залежно від виду підприємства, його структури, інноваційного і ресурсного потенціалу фази розвитку кризи можуть бути різній тривалості, інтенсивності і мати наслідки різного ступеня тяжкості. Це обумовлює необхідність розгляду структурно-логічної схеми виникнення і розвитку кризи.

Структурно-логічна схема кризи є ланцюгом послідовних економічних явищ. Під їх впливом починається процес розвитку одного за іншим, в певній послідовності, ланцюжки взаємозалежних економічних подій, в кінці яких наступає завершальне явище - кризова ситуація.

Господарюючі об'єкти в умовах кризи схильні дії безлічі чинників або економічних явищ. Глибина кризового стану і тривалість періоду, протягом якого господарський суб'єкт знаходиться в ньому, залежить від співвідношення кількості і сили початкових економічних явищ, числа і ступеня впливу агентів зовнішнього і внутрішнього середовища, інтенсивності проміжних економічних явищ, значущості кожного чинника для даного об'єкту і галузі національної економіки, в якій він функціонує.

Для визначення і формалізації структурно-логічної схеми виникнення і розвитку кризи на підприємстві слід розглянути об'єкт кризи як єдину господарську систему ринкового середовища (рис. 1.5).

Об'єктивні чинники зовнішнього середовища, з погляду їх дії на суб'єкт, слід групувати по можливостях і загрозах. Ступінь їх впливу може бути різним, але завжди носитиме протилежний характер. Упущені можливості або загроза, що зростає, виступатимуть як каталізатори розвитку кризи на підприємстві. Угрупування можливостей і загроз здійснюється на основі даних моніторингу ринку, які повинні охоплювати основні економічні характеристики галузі. До уваги слід приймати:

Рис. 1.5. Складові господарської системи

o темпи зростання ринку;

o його географічні характеристики і структуру;

o можливості економії на масштабах виробництва і обігу

o капіталоємність стратегічних зон господарювання.

Конкурентне середовище, яке характеризується напруженістю конкурентної боротьби між постачальниками товарів і послуг, посилює необхідність аналізу стратегії конкурентів і прогнозування їх вірогідних дій в майбутньому. Треба відстежувати і враховувати також зовнішній вплив на господарський процес, а саме:

o зміни у складі споживачів і способах використання товарів і послуг;

o упровадження нових продуктів і технологій;

o зміни в системі маркетингу;

o розповсюдження ноу-хау і зростаюча глобалізація галузі;