Розділ «Тема 1. Теоретичні основи управління підприємством у кризовому стані»

o проведення незвичайно широких кампаній по стимулюванню збуту;

o різке зниження цін для пожвавлення ослаблого попиту;

o великомасштабне списання основного капіталу;

o ліквідація великих запасів застарілих товарів;

o заміна застарілого обладнання, обмеження наймання робочої сили;

o припинення програм підвищення кваліфікації керівних кадрів;

o скорочення витрат на наукові дослідження і дослідно-конструкторські розробки (НДДКР).

Ці дії називаються надзвичайними оперативними заходами.

У багатьох випадках кризові ситуації в розвитку фірми практично неможливо усунути. Вони приходять як об'єктивні явища, що відбивають циклічний характер розвитку соціально-технічних систем (рис. 1.2):

Рис. 1.2. Класифікація криз в економіці

У розвитку будь-якої організації існує імовірність настання кризи, що обумовлюється не тільки помилками в стратегії управління, недостатньою увагою до проблем розвитку або поразки в конкурентній боротьбі, але і такими об'єктивними чинниками, як:

o коливання ринкової кон'юнктури;

o періодична модернізація технології;

o зміни в організації виробництва;

o зміна персоналу;

o зміна зовнішніх економічних умов;

o політична обстановка.

Ефективне управління підприємствами, що знаходиться в кризовому стані, є однією з основних задач менеджменту в Україні. Процес управління підприємствами обумовлює необхідність використовування єдиних теоретичних і методологічних підходів. З цією метою використовуються основні теоретичні поняття ("криза", "економічна криза", "стадія кризи", "класифікація і види кризи", "чинники").

Кризовий стан підприємства як об'єкт управління припускає необхідність розгляду структурно-логічної схеми кризи і її основних складових. Розвиток кризових ситуацій може привести або до ліквідації підприємства, або до успішного подолання кризи.

Напрям розвитку кризи багато в чому залежить від якості управління підприємствами. Тому запропоновано досліджувати механізм управління підприємствами в кризовому стані в контексті взаємодії підсистем інформаційно-вирішальних центрів управління кризою. Як критерій оцінки стратегії кризи пропонується застосовувати комплексні інтегровані показники використовування ресурсів.