Дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів та хребта

Травматологія та ортопедія

Виконання артроскопічних операцій дає можливість ефективно використовувати корекційні остеотомії, оскільки огляд суглоба дозволяє оцінити стан і локалізацію ділянок хряща збережених і точно визначити наявність показання та безпосередній вид остеотомії.

Синовектомія показана при пігментно- ворсинчастих синовіїтах і випадках продуктивних запальних процесів, зокрема з явищами хондроматозу. При хронічних рецидивуючих синовіїтах, які не піддаються консервативному лікуванню, рекомендується виконувати тотальну синовектомію, проте в цьому випадку необхідна повна радикальність, оскільки в даних ситуаціях існує високий рівень ризику рецидивів. За необхідності, з метою досягнення радикальності артроскопічного втручання, рекомендується використовувати як передні, так і задні доступи.

З метою попередження прогресування руйнування суглобового хряща при остеоартрозі під час виконання артроскопії застосовується ряд оперативних методик, що спрямовані на заміщення дефекту суглобового хряща регенератом. Властивості регенерату напряму залежать від методики оперативного втручання. За певних умов виконання оперативного лікування формується регенерат, що має близькі до гіалінового хряща властивості. Серед таких методик сьогодні найчастіше застосовуються абразивна хондропластика, мікропереломи і тунелізація дна дефекту суглобового хряща, кістково-хрящова аутотрансплантація (OATS, мозаїчна пластика) та кістково- хрящова алотрансплантація.

Абразивна хондропластика (рис. 7.8). Перевагами її виконання є технічна простота і задовільні клінічні результати лікування. Виконання даної методики унеможливлює застосування інших методів. До недоліків відноситься те, що дефекти заповнюються виключно волокнистим хрящем. Р. Angermann з колегами оцінили клінічні результати лікування упродовж б років. Всі пацієнти повідомили про позитивний ефект абразивної хондропластики: 69 % оцінювали стан колінного суглоба добре або дуже добре, 77 % розцінили ефект лікування як постійний позитивний. Техніка виконання артроскопії з метою абразивної хондропластики передбачає видалення пошкоджених фрагментів хряща та ретельне шліфування країв дефекту.

Мікрофрактурування – виконання мікропереломів, тунелізації дна дефекту суглобового хряща (рис. 7.9). Перевагами методики є економічна рентабельність, технічна простота виконання, добрі клінічні результати лікування. Застосування даної методики також унеможливлює застосування інших методів.

Технічно методика артроскопічного мікрофрактурування передбачає первинну обробку (шліфування) хрящового дефекту. Дно дефекту повинно бути оброблене з метою видалення звапненого шару хряща. Потім виконуються 3-4 перфорації на квадратний сантиметр, які проводять з периферм до центра дефекту. 6 післяопераційному періоді пацієнту показані ранні рухи у колінному суглобі з обмеженим навантаженням протягом шести тижнів.

Кістково-хрящова аутотрансплантація (OATS, мозаїчна пластика). Кістково- хрящова аутотрансплантація вперше була описана Н. Wagner у 1964 році. Техніку такого методу лікування під артроскопічним контролем розробив Y. Matsusue у 1993 році. Подальші розробки артроскопічної техніки та інструментарію впроваджувалися в дослідженнях L. Hangody та V. Bobic.

Мозаїчна хондропластика – це процедура з одним кроком, яка, забезпечуючи відносно швидке відновлення, може бути альтернативою в лікуванні дрібних і серед-

Техніка виконання абразивної хондропластики (видалення пошкоджених фрагментів хряща та шліфування країв дефекту)

Рис 7.8. Техніка виконання абразивної хондропластики (видалення пошкоджених фрагментів хряща та шліфування країв дефекту)

ніх дефектів (рис. 7.10). fi рекомендують для лікування хрящових і кістково-хрящових дефектів колінного суглоба як безпечну процедуру з метою відновлення ушкодженої суглобової поверхні із набуттям властивостей, подібних гіаліновому хрящу. Цей метод зберігає цілісність і функцію

Артроскопічне мікрофроктурування

Рис 7.9. Артроскопічне мікрофроктурування

Схема техніки мозаїчної хондропластики: 1 – шліфування країв дефекту; 2 –формування каналів під трансплантати; 3 – забір кістково-хрящових трансплантатів; 4 – переміщення кістково-хрящових блоків; 5 – вигляд після трансплантації

Рис. 7.10. Схема техніки мозаїчної хондропластики: 1 – шліфування країв дефекту; 2 –формування каналів під трансплантати; 3 – забір кістково-хрящових трансплантатів; 4 – переміщення кістково-хрящових блоків; 5 – вигляд після трансплантації

ушкодженого суглоба, забезпечуючи багатообіцяючі результати в аспекті попередження розвитку раннього остеоартрозу у молодих людей. Добрий клінічний результат, низькі витрати на лікування і короткий час відновлення є основними перевагами цього методу.

Також до переваг належить потенційно високий ступінь виживання пересаджених хондроцитів: відтворена тканина схожа за механічними характеристиками з гіаліновим хрящем. Недоліками є утворення дефекту донорської ділянки, обмежена кількість трансплантатів, тривале відновлення, залежність результату лікування від хірургічної техніки, обмеженість розміру дефекту, що обробляється, ризик травмування конгруентної поверхні кістково-хрящовим блоком при неправильному його розміщенні. Техніка виконання полягає у пересадці циліндричних кістково-хрящових блоків, які взяті з місця суглобової поверхні, що не несе навантаження (зазвичай із передньої поверхні латерального надвиростка).

Ці блоки мозаїчно фіксують механічним шляхом так, щоб охопити 80-90 % дефекту. Цю техніку рекомендують для хрящових ушкоджень площею від 1,5 до 3,0 квадратних сантиметрів.

Корекційні остеотомії. Метою остеотомій є відновлення осі кінцівки та біомеханіки в суглобі, нормалізація навантаження на суглобові поверхні, відновлення опороздатності та, за рахунок цього, зменшення прогресування дистрофічного процесу в суглобі.

До недавнього часу корекційним остеотоміям відводилася основна роль у хірургічному лікуванні остеоартрозу навіть при 3-й стадії захворювання. Про можливість зменшення прогресування остеоартрозу свідчать гістологічно підтверджені факти утворення хрящової тканини в зонах дефекту хряща, зокрема виростків стегнової і великогомілкової кісток після перенесених корекційних остеотомій. Позитивний вплив остеотомії підтверджено також фактами зменшення внутрішньокісткового тиску і відновлення мікроциркуляції.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Травматологія та ортопедія» автора Голки Г.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів та хребта“ на сторінці 8. Приємного читання.

Зміст

  • Історія розвитку травматології та ортопедії

  • Становлення травматології і ортопедії у складі загальної хірургії

  • Травматологія та ортопедія як самостійна хірургічна дисципліна

  • Введення в спеціальність. особливості обстеження травматологічних та ортопедичних хворих. Ушкодження зв'язок, сухожилків та м'язів. Травматичні вивихи

  • Методи обстеження в травматології і ортопедії

  • Історія захворювання (anamnesis morbi)

  • Особливості обстеження постраждалих при політравмі

  • Методика обстеження при ортопедичних захворюваннях та наслідках травм опорно-рухової системи

  • Огляд суглобів і окремих сегментів кінцівок

  • Пальпація

  • Аускультація

  • Визначення обсягу рухів у суглобах

  • Вимірювання довжини кінцівок

  • Особливості обстеження дітей із травмами та ортопедичними захворюваннями

  • Додаткові методи обстеження в травматології та ортопедії

  • Встановлення діагнозу

  • Пошкодження зв'язок, сухожилків та м'язів

  • Вивихи

  • Вивих плеча

  • Вивих кісток передпліччя

  • Вивихи стегна

  • Травматична хвороба. Політравма. Сучасні принципи лікування переломів

  • Кліника

  • Оцінка тяжкості травми

  • Лікування

  • Сучасні принципи лікування переломів

  • Клінічні ознаки переломів

  • Оперативні методи лікування переломів

  • Відкриті переломи

  • Травматичний остеомієліт

  • Гострий травматичний остеомієліт

  • Хронічний остеомієліт

  • Ампутації кінцівок. Реабілітація та протезування інвалідів з дефектами кінцівок. Лікування травматологічних та ортопедичних хворих в амбулаторних умовах

  • Методи та способи ампутацій

  • Реабілітація та протезування інвалідів з дефектами кінцівок

  • Протезування верхніх кінцівок

  • Протезування нижніх кінцівок

  • Лікування травматологічних та ортопедичних хворих в амбулаторних умовах

  • Ушкодження кісток та суглобів верхньої кінцівки

  • Перелом ключиці

  • Вивихи ключиці

  • Вивихи плеча

  • Переломи плечової кістки

  • Перелом діафіза плечової кістки в середній третині

  • Переломи дистального відділу плечової кістки

  • Вивих передпліччя

  • Переломовивихи кісток передпліччя

  • Перелом променевої кістки в типовому місці

  • Ушкодження хребта і таза

  • Класифікація ушкоджень хребта

  • Ушкодження шийного відділу хребта

  • Ушкодження грудного та поперекового відділів хребта

  • Лікування ушкоджень хребта

  • Пошкодження таза

  • Діагностика пошкоджень таза

  • Лікування пошкоджень таза

  • Ушкодження кісток та суглобів нижньої кінцівки

  • Вивих стегна

  • Пошкодження менісків та зв'язок колінного суглоба

  • Розрив зв'язок колінного суглоба

  • Вивих гомілки

  • Переломи кісток гомілки

  • Дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів та хребта
  • Асептичний некроз

  • Кістоподібна перебудова кісток суглобів

  • Дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта

  • Деформуючий спондильоз та спондилоартроз

  • Спондилолістез

  • Спінальний стеноз

  • Природжені деформації хребта, кісток та суглобів. Сколіоз

  • Вроджена м'язова клишоногість

  • Вроджена дисплазія кульшового суглоба

  • Вроджений вивих стегна

  • Постава та її порушення

  • Сколіотична хвороба (сколіоз)

  • Кіфотична деформація хребта (горб)

  • Запальні, пухлинні та пухлиноподібні захворювання системи опори та руху

  • Доброякісні пухлини кісток

  • Злоякісні пухлини кісток

  • Пухлиноподібні захворювання кісток

  • Загальні захворювання системи опори та руху