Пухлинні та пухлиноподібні захворювання системи опори та руху
Пухлини кісток відносять до групи новоутворень опорно-рухового апарату, які виникають із тканин, що входять до складу кістки. Пухлина виникає внаслідок реакції організму на шкідливі зовнішні або внутрішні фактори і має свої індивідуальні біологічні властивості. Для доброякісних пухлин характерний високий ступінь диференціації клітин, повільний неінфільтруючий ріст та відсутність метастазування. Злоякісні пухлини – характеризуються необмеженим розмноженням клітин, втратою диференціації, набуття ними атипізму, здатності до інфільтруючого росту та метастазування.
Причини розвитку кісткових пухлин остаточно не вивчені, а серед відомих виділяють іонізуюче випромінення, генетичні фактори, попередні доброякісні чи пухлиноподібні новоутворення. За останніми даними, травма має скоріше пускову чи супутню роль, ніж етіологічну. Захворюваність на злоякісні новоутворення кісток та суглобових хрящів в Україні становить 1,2 випадки на 100 тисяч населення. Ці новоутворення в статево-віковій структурі захворюваності серед дівчаток у віці 0-14 років складають 6,8 % та 5,6 % серед молодих вікових груп чоловіків у віці 15-29 років. Спеціальним лікуванням охоплено 63% хворих, 38 % не переживають одного року. Серед злоякісних новоутворень кісток та суглобових хрящів остеосаркома складає 23-35% (Федоренко 3. П., 2010). У загальній структурі захворюваності на злоякісні новоутворення пухлини кісток складають 1-2%. Доброякісні пухлини кісток зустрічаються у 2-3 рази рідше за злоякісні. Останні в 1,5-2 рази частіше спостерігаються у чоловіків. Метастази рака у кістки зустрічаються у 6-20 разів частіше первинних злоякісних пухлин кісток.
Клінічна класифікація пухлин кісток складна і постійно вдосконається внаслідок виявлення нових форм новоутворень. Найбільш розповсюдженою для клініцистів класифікацією пухлин кісток стала запропонована С. Т. Зацепіним (1981 р.).
У 2002 році ВООЗ опублікувала найбільш прийнятну міжнародну гістологічну класифікацію пухлин кісток (табл. 9.1). Всі первинні пухлини кісток розподілені на 3 групи – доброякісні, злоякісні та неспецифічні, пограничні або невизначеної поведінки. У комплексній діагностиці пухлин кісток необхідно враховувати можливість перетворення доброякісних пухлин та тривалих пухлиноподібних процесів у злоякісні. В класифікації виділяють: хрящові пухлини (остеохондрома, хондрома,
Таблиця 9.1. Класифікація пухлин кісток (міжнародна класифікація хвороб-10, 2002 р.)
| ТКАНИНА, З ЯКОЇ ПОХОДИТЬ ПУХЛИНА | ПУХЛИНА | |
| ДОБРОЯКІСНА | ЗЛОЯКІСНА | |
| Остеогенні пухлини | Остеоїдна остеома · Остеобластома | Остеосаркома звичайна хондробластична фібробластична остеобластична телеангіоектатична дрібноклітинна · Низького ступеня злоякісності, центральна Вторинна Параостальна · Періостальна · Високого ступеня злоякісності, поверхнева |
| Хрящові пухлини | Остеохондрома · Хондрома · Енхондрома леріостальна хондрома множинний хондроматоз · Хондробластома · Хондроміксоїдна фіброма | Хондросаркома центральна, первинна, вторинна периферична дедиференційована мезенхімальна світлоклітинна |
| Фіброгенні пухлини | Десмопластична фіброма | Фібросаркома |
| Фіброгістіоцитарні пухлини | Доброякісна фіброзна гістіоцитома | Злоякісна фіброзна гістіоцитома |
| Саркома Юінга (примітивна нейроектодермальна пухлина) | Саркома Юінга | |
| Гематопоетичні пухлини | Плазмоклітинна мієлома · Злоякісна лімфома | |
| Гігантоклітинні пухлини | Гігантоклітинна пухлина | Злоякісна гігантоклітинна пухлина |
| Хордальні пухлини | Хордома | |
| Судинні пухлини | Гемангіома | Ангіосаркома |
| Гладком'язові пухлини | Лейоміома | Лейосаркома |
| Ліпогенні пухлини | Ліпома | Лілосаркома |
| Нейральні пухлини | Нейролемома | |
| Різноманітні пухлини | Адамантинома Метастатичні пухлини | |
| Різноманітні ураження | Аневризмальна кісткова кіста · Проста солітарна кісткова кіста · Фіброзна дисплазія · Остеофіброзна дисплазія · Лангергансоклітинний гістіоцитоз · Хвороба Ердгейма - Честера (ліпоїдний гранулематоз) · Гамартома грудної стінки | |
| Суглобові ураження | Синовіальний хондроматоз | |
хондробластома, хондроміксоїдна фіброма, хондросаркома та її різновиди); остеогенні (остеоїдна остеома, остеобластома, остео- саркома та її різновиди); фіброгенні пухлини; фіброгістіоцитарні; саркому Юінга; гематопоетичні пухлини; хордальні; судинні; гладком'язові; ліпогенні; нейральні; різноманітні пухлини; різноманітні ураження (аневризмальна кісткова кіста, проста кіста, фіброзна дисплазія, остеофіброзна дисплазія та ін.); суглобові ураження.
Серед клінічних класифікацій у світі найбільш поширена класифікація злоякісних пухлин за системою TNM, розроблена американським об'єднаним комітетом з питань раку (AJCС). Ця система використовується при визначенні стадій та клінічних груп злоякісних пухлин кісток і регулярно доповнюється.
Клінічна класифікація пухлин кісток системою TNM (7 видання, 2009 р.)
Т – первинна пухлина.
ТХ – недостатньо даних для оцінки первинної пухлини.
Т0 – первинна пухлина не визначається.
Т1 – пухлина < 8 см у найбільшому вимірі
Т2 – пухлина > 8 см у найбільшому вимірі
Т3 – пухлина без чітких меж в ураженій кістці.
N – регіонарні лімфатичні вузли.
ΝХ – недостатньо даних для визначення регіонарних лімфатичних вузлів.
Ν0 – немає ознак метастатичного ураження регіонарних лімфатичних вузлів.
Ν1 – регіонарні метастатичні вузли уражені метастазами.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Травматологія та ортопедія» автора Голки Г.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Запальні, пухлинні та пухлиноподібні захворювання системи опори та руху“ на сторінці 1. Приємного читання.
