Пошкодження м'яких тканин є найбільш розповсюдженими наслідками травм органів опори і руху. Переважна більшість таких пошкоджень діагностується та лікується амбулаторно. Залежно від механізму пошкодження та тих анатомічних і функціональних порушень, які при цьому виникають, виділяють закриті та відкриті пошкодження. До закритих належать забої, стиснення, розтягнення та розриви м'яких тканин, до відкритих – рани шкіри та підшкірних структур. Переважне ураження тієї чи іншої тканини призводить до пошкоджень шкіри, зв'язок, сухожилків та м'язів.
При короткочасній, частіше прямій дії травмуючого агента на поверхню тіла виникає забій м'яких тканин (contusio), тяжкість якого залежить від виду, маси та швидкості ранячого предмета, кута і площі його контакту з тканинами, ступеня їх кровопостачання, загального стану, віку хворого та низки інших факторів. При кутових ударах часто виникає відшарування шкіри від підлеглих тканин з формуванням порожнин, заповнених кров'ю.
Часткове ушкодження дрібних підшкірних судин, яке виникає при забої, проявляється крововиливом у тканини, інколи утворюються значні підшкірні гематоми. Клінічно забій проявляється болями в місці травми, місцевим набряком, синцем, при локалізації на кінцівках – частковим порушенням їх функції.
Лікування забоїв містить у собі створення спокою пошкодженій ділянці тіла, місцеве прикладання холоду, призначення знеболюючих препаратів. Із 3-ї доби призначають УВЧ-терапію, електрофорез з анестетиками, пізніше – теплові процедури. При виникненні значних підшкірних гематом проводиться пункція для евакуації вмісту порожнини. Після цього на рану накладають стискаючу пов'язку.
При дії на тканини сили у вигляді тяги, яка незначно перевищує фізіологічні властивості та не порушує анатомічну безперервність еластичних утворень (зв'язок, сухожилків, м'язів), виникає їх розтягнення (distorsio). Найчастіше розтягнення виникає в зоні суглобів – надп'ятково-гомілкового, променево-зап'ясткового, колінного.
До пошкоджень, які виникають при забої, доповнюється часткове розволокнення та розрив окремих волокон травмованих тканин, тому в клінічній картині буде часткове порушення функції пошкодженого сегмента, локальний біль, набряк, болючі активні рухи.
У випадку розтягнення м'яких тканин у зоні суглобів необхідно проводити рентгенологічне обстеження для оцінки кісткових структур, а для візуалізації м'яких тканин застосовують МРТ або ультразвукове дослідження.
Лікування включає вищенаведені заходи та іммобілізацію пошкодженого сегмента.
Якщо на тканини діє сила, яка перевищує їхні еластичні можливості, виникає порушення анатомічної цілості – розрив (ruptura). При цьому виникає повне механічне пошкодження анатомічної структури, що проявляється локальним болем, набряком, значним крововиливом, різким порушенням функції травмованого сегмента. Якщо пошкоджені навколосуглобові тканини, може з'явитися патологічне збільшення об'єму пасивних рухів у суглобі, різке обмеження або неможливість активних рухів, різке порушення функції кінцівки, гемартроз. Зв'язки досить міцні, тому звичайно рвуться у місцях прикріплення до кістки, іноді разом з кортикальною пластиною. Найчастіше пошкоджуються зв'язки надп'ятково- гомілкового, колатеральні зв'язки колінного суглоба, ротаторна манжета плеча.
При неповних розривах зв'язок показане консервативне лікування – циркулярна гіпсова іммобілізація пошкодженого сегмента з фіксацією одного або двох суміжних суглобів у положенні максимального розслаблення травмованих структур терміном 3-4 тижні. Призначають місцеву гіпотермію, знеболюючі, протизапальні препарати, при необхідності проводиться пункція суглоба. З 2-ї доби призначають УВЧ. Після закінчення іммобілізації показане обмеження навантажень на сегмент протягом 1 -2 тижнів, лікувальна фізкультура, масаж м'язів, теплові процедури.
У випадку повного анатомічного пошкодження зв'язок (як приклад – розрив дельтоподібної зв'язки з підвивихом стопи назовні) показане оперативне лікування в ранні терміни, яке включає в себе відновлення пошкодженої структури шляхом зшивання або виконання різних пластичних методик.
Розрив сухожилків найчастіше виникає на рівні його переходу в м'язове черевце або в місці його фіксації до кістки, інколи з невеликою кістковою пластинкою. Пошкодження сухожилків та м'язів бувають закритими та відкритими, якщо є пошкодження м'яких тканин над травмованою зоною. Вони виникають у результаті прямої (удар по напруженому сухожилку) або непрямої травми – різке перенапруження. Також підшкірні розриви сухожилків та м'язів ділять на травматичні (внаслідок дії зовнішніх причин) та патологічні (внаслідок втрати тканиною своїх властивостей).
Найчастіше зустрічаються підшкірні розриви п'ятого (ахіллового) сухожилка, довгої головки двоголового м'яза плеча, сухожилків розгиначів та згиначів пальців кисті та сухожилка чотириголового м'яза стегна.
Розрив сухожилка двоголового м'яза плеча спостерігається переважно справа у чоловіків працездатного віку, оскільки виникає при підйомі вантажу або різкому вимушеному розгинанні зігнутої в ліктьовому суглобі руки. При цьому виникає різкий біль, іноді тріск у момент розриву, ослаблення сили м'яза, рухи болючі. При огляді виявляється відсутність тонусу та западіння м'яких тканин під дельтоподібним м'язом, куляста припухлість по передній поверхні дистального відділу плеча, яка збільшується при згинанні передпліччя (рис. 1.48).
Лікування тільки оперативне – дистальний кінець відірваного сухожилка фіксують трансосально в зоні міжгорбкової борозни. Кінцівку іммобілізують на клиноподібній подушці гіпсовою пов'язкою терміном на 4 тижні.
Розрив сухожилка чотириголового м'яза стегна частіше виникає при різкому
Рис. 1.48. Типові види деформації при проксимальному пошкодженні–розриві сухожилка довгої головки двоголового м'яза плеча – А, та дистальному розриві сухожилка двоголового м'яза плеча – Б
скороченні м'яза при повністю розігнутій у колінному суглобі кінцівці, або при прямому ударі. Підшкірний розрив сухожилка чотириголового м'яза стегна буває повним та неповним. Сухожилок звичайно рветься дещо вище наколінка або біля його верхнього полюса, іноді з кортикальною пластинкою.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Травматологія та ортопедія» автора Голки Г.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Пошкодження зв'язок, сухожилків та м'язів“ на сторінці 1. Приємного читання.
