Доброякісні пухлини кісток мають чіткі контури, характеризуються добре означеними межами від оточуючих тканин, ростуть повільно, іноді роками, розсуваючи тканини, що їх оточують. Вони не дають метастазів і рідко рецидивують після радикального лікування. Рентгенологічна картина характеризується правильною формою пухлини та її структурного малюнка, чіткими контурами, правильністю процесів окостеніння та нормальним ступенем звапнення. Мікроскопічні прояви цієї групи пухлин відрізняються клітинним і ядерним поліморфізмом, відсутністю або низькою мітотичною активністю, відсутністю інфільтруючого росту. Загальний стан хворого не погіршується.
Доброякісні кісткові пухлини перебігають з маловираженими клінічними проявами і без порушення загального стану людини. Виняток становлять остеоїдні остеоми, що ростуть всередину кістковомозкового каналу, – вони супроводжуються виснажливими болями, що постійно посилюються, призводять до різкого схуднення через поганий сон і апетит.
У більшості випадків кісткові пухлини бувають одиночними. Множинні (поліосальні) ураження кісток пов'язані з характером пухлини або з шляхами розповсюдження метастазів.
Остеоїд-остеома
Частіше уражуються особи молодого віку від 10 до 25 років, переважно чоловіки, пухлина частіше локалізується у стегновій І великогомілковій кістках.
Клініка. Основним клінічним проявом є інтенсивний настирливий нічний біль в ураженому відділі кістки, який триває місяцями. Характерним є те, що болі частіше виникають вночі, не затихають вдень, тимчасово знімаються сильними анальгетиками (кетанов). У хворих, які довго хворіють, з'являється кульгавість, настає атрофія м'язів, контрактура.
Рентгенологічно, а чіткіше – за даними КТ, у кортикальному шарі кістки виявляється округле просвітлення (рис. 9.1) невеликих розмірів, так зване "гніздо” (до 1 см). Кортикальний шар навколо потовщений та склерозований (гіперостоз).
Морфологічно ураження складається з остеоїдної тканини, трабекул, остеобластів, остеокластів.
Диференціювати остеоїд-остеому потрібно з туберкульозом кістки, остеомою, склерозуючим остеомієлітом Гаре, саркомою Юінга.
Рис. 9.1. Рентгенограми проксимального (А) та дистального (Б) метафізів стегнової кістки: остеоїдна остеома
Лікування оперативне – крайова резекція кістки з видаленням пухлинного осередку і зони склерозу.
Остеома
Захворювання трапляються в будь-якому віці. Основний клінічний симптом остеоми – непостійний біль. Визначальним симптомом при пальпації остеоми е щільне безболісне утворення, спаяне з кісткою.
Розрізняють 3 види остеом: а) зубчасту;
б) компактну; в) проміжну форму, при якій пухлина складається з коркової і губчастої речовини.
Пухлини з компактної кістки частіше уражують кістки черепа. Губчасті і проміжні частіше локалізуються в довгих трубчастих кістках, переважно стегна і гомілки. Остеома цільна, нерухома, не болюча. Пухлини поодинокі і мають різну форму і розмір. Вони можуть мати широку основу, а іноді вузеньку ніжку. Остеома характеризується повільним ростом.
Основний рентгенологічний симптом остеоми: пухлина губчастої кісткової структури на широкій основі. Кортикальний шар материнської кістки переходить, не порушуючи цілості, в кортикальний шар остеоми (рис. 9.2).
Остеоми невеликих розмірів часто перебігають без симптомів і виявляються випадково при рентгенографічному дослідженні з іншого приводу. При рості в порожнину черепа можуть давати функціональні порушення.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Травматологія та ортопедія» автора Голки Г.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Доброякісні пухлини кісток“ на сторінці 1. Приємного читання.
