Злоякісні пухлини кісток відрізняються агресивним клінічним перебігом, швидким інфільтруючим ростом, не мають чітких меж від здорової тканини та метастазують, частіше в легені, рідше – по кістках скелета. Рецидивують навіть після радикального лікування. Рентгенологічно характеризуються контурами неправильної форми, руйнуванням кісткової тканини з утворенням крайового дефекту або внутрішньокісткового осередку, невпорядкованим структурним рисунком, неправильним нерівномірним окостенінням та звапненням, періостальною реакцією. Мікроскопічно – значно виражений клітинний і ядерний поліморфізм, порушення структурної та клітинної диференціації, висока мітотична активність із значною
Рис. 9.7. Фіброзна дисплазія плечової та стегнової кісток
кількістю патологічних фігур поділу, структурний і клітинний атипізм будови. Загальний стан хворого швидко погіршується.
Остеогенна саркома
Остеогенна саркома найчастіше зустрічається серед первинних злоякісних пухлин кісток. Остеогенна саркома складає 35-50% від всіх злоякісних пухлин кісток, частіше уражає людей у віці 10-25 років, але може траплятись навіть у старечому віці (Федоренко З. П., 2002).
Захворюваність на остеосаркому, за даними Європейської спільноти медичної онкології (ESMO), становить 0,3 випадку на 100 тисяч населення на рік. Пік захворюваності припадає на підлітковий вік з медіаною 16 років. Удвічі частіше хворіють чоловіки. Смертність 0,15 випадку на 100 тисяч населення на рік.
Уражаються переважно трубчасті кістки кінцівок і таз: на першому місці (до 80%) кістки, що утворюють колінний суглоб, – дистальний відділ стегнової кістки, проксимальний відділ великогомілкової, рідше плечова та інші кістки. Остеогенна саркома розповсюджується на сусідні відділи кістки та м'які тканини.
Розвиваючись поблизу суглоба, пухлина звичайно не переходить межі росткового або суглобового хряща, що відрізняє цю хворобу від хондросаркоми.
Клініка. Пухлина розвивається несподівано, без будь-яких причин. Описані випадки розвитку остеогенної саркоми на ґрунті тривалого хронічного остеомієліту і хвороби Педжета. Пухлина швидко росте.
Домінуючим симптомом є настирливі болі в ділянці вогнища, які носять наростаючий постійний характер. Ефективні лише сильнодіючі або наркотичні анальгетики. Розвивається обмеження рухів, з'являється кульгавість. Швидко наростає припухлість. Шкіра стає блискучою. Через шкіру просвічується сітка вен. При пальпації пухлина різко болюча, твердо-еластичної консистенції. Лімфатичні вузли уражуються рідко. Хворі втрачають сон, апетит. Дуже швидко з'являються метастази в легенях. Частіше ураження метастазами розвивається вже на 6-8 місяці.
Дослідження крові виявляє зниження гемоглобіну, лейкоцитоз, підвищення ШОЕ. Рентгенологічно: пухлина не має чітких меж (рис. 9.8). За рентгенологічними ознаками виділяють 3 форми остеосаркоми: остеобластичну, остеолітичну та змішану. Остеобластична ОС характеризується вираженими процесами патологічного кісткоутворення, формуванням у пухлині остеогенної тканини. Характерним внаслідок подразнення і відшарування окістя є розвиток кісткових голок, так званих спікул, розміщених поперечно до кістки.
При остеолітичній – переважає процес деструкції, лізис кісткової тканини, часто бувають патологічні переломи. Частіше проявляється деструкцією з нечіткими контурами, періостальною реакцією. Періостальні крайові розростання біля основи пухлини – дефект кіркового прошарку (козирок або трикутник Кодмана) – відмінна ознака остеолітичної остеосаркоми.
Обстеження обов'язково повинне включати:
• лабораторне дослідження крові, в т.ч. рівень лужної фосфатази, кліренс креатиніну;
• УЗД органів черевної порожнини;
• консультації онкохірурга, хіміотерапевта, радіолога, терапевта;
• рентгенологічне обстеження ураженої зони та легенів;
• КТ ураженої зони та легенів;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Травматологія та ортопедія» автора Голки Г.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Злоякісні пухлини кісток“ на сторінці 1. Приємного читання.
