Основними етапами виконання ампутації є: розтин м'яких тканин, перев'язка судин, обробка нервів, відпил кістки, ушивання рани.
Залежно від розтину м'яких тканин ампутації бувають колові та клаптеві.
При коловому виді ампутації м'які тканини пересікаються перпендикулярно до довгої осі кінцівки. При гільйотинній ампутації – на одному рівні, при двохмоментній ампутації – шкіра з підшкірною клітковиною після циркулярного перетину зміщується проксимальніше, а потім пересікають усі інші м'які тканини та кістку на одному рівні; при трьохмоментній (конусній) ампутації проводять циркулярний розріз шкіри, підшкірної клітковини та фасції, потім вище – м'язи, а потім ще вище перепилюють кістку, тобто відносно вищезгаданих тканин утворюються три рівні розтину.
На сьогодні, у зв'язку з багатьма ускладненнями, ці способи використовуються рідко. Найбільш доцільним, а тому і розповсюдженим є клаптевий спосіб ампутації.
Операція виконується за загальними хірургічними принципами з бережливим ставленням до всіх тканин. При двоклаптевому способі ампутації сума довжини обох клаптів повинна дорівнювати діаметру усіченої кінцівки (1/3 довжини окружності). До зазначеної довжини клаптів необхідно додавати кілька сантиметрів (1/6 діаметра) з урахуванням скоротливості шкіри (особливо у дітей у зв'язку з швидшим ростом кістки по відношенню до м'яких тканин). Клапті створюються у співвідношенні 2/3:1/3. Це дозволяє відвести майбутній рубець з-під навантаження та запобігти розвитку келоїдного переродження, утворенню виразок та екскоріацій післяопераційного рубця опорної поверхні кукси.
Якщо в клапоть включається фасція, то спосіб ампутації називається фасціопластичним, якщо і м'язи – фасціоміопластичним (рис. 3.1).
Опил кісток може перекриватися також фрагментом кістки. Такі способи ампутації називаються кістковопластичними та періостеопластичними. Такі операції переважно планові, застосовуються лише у випадках, коли можна розраховувати на загоєння рани первинним натягом. Історично відомі кістковопластичні операції за Пироговим на гомілці (перекриття опилу великогомілкової кістки частиною п'яткової кістки), за Грітті - Шимановським на стегні (перекриття кісткової кукси стегна наколінком), за Сабанєєвим (перекриття кукси стегна пластинкою із горбистості великогомілкової кістки). Зараз використовують кістковопластичні операції з метою синостозування гомілкових кісток після ампутації у межах середньої і верхньої третин гомілки.
Важливим моментом при виконанні ампутацій є обробка нервів. Це пов'язано з тим, що таке тяжке ускладнення, як фантомні болі, виникає в післяопераційному періоді та є наслідком неправиль-
Рис. 3.1. Фасціоміопластичний спосіб ампутації стегна: А – викроювання шкірних клаптів та рівень перетину м'язів: Б – відпил кістки по краю відтягнутих м'язів; В – вид кукси після відсічення кінцівки: Г–зшивання зовнішніх та внутрішніх груп м'язів: Д–зшивання передньої та задньої груп м'язів
ної обробки нервів. Нерв повинен бути пересічений гострим лезом під спирт- новокаїновою блокадою після виділення його в проксимальному напрямку на 4-5 см без його витягування.
Для позитивного результату після ампутації та наступного протезування важливе значення має обробка кісткового опилу. Краї перепиляної кістки обробляють рашпилем, а по відношенню до великогомілкової кістки – проводять обов'язкове зрубування її гребеня, зберігають кістковий мозок. Над опилом кістки треба фіксувати м'язи-антагоністи, при цьому запобігати їх значному натягу, а також утворенню їх надмірного масиву та кишень.
Після ампутації обов'язковим є проведення іммобілізації, яка має за мету профілактику патологічного положення кукси у суміжному суглобі.
Реабілітація та протезування інвалідів з дефектами кінцівок
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Травматологія та ортопедія» автора Голки Г.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи та способи ампутацій“ на сторінці 1. Приємного читання.
