Горб (патологічний кіфоз) – це патологічне набуте або вроджене викривлення хребта, а частіше якоїсь його частини, дозаду у сагітальній площині.
За класифікацією Я. Л. Цив'яна виділяють:
• 1. Вроджені горби – внаслідок вроджених клиноподібних хребців, аплазії тіла хребця, конкресценції хребців.
• 2. Дисхондропластичні – при юнацькому кіфозі, ювенільних остеохондритах.
• 3. Інволютивні.
• 4. Кіфосколіози.
• 5. Набуті кіфози як наслідок запальних процесів хребців, переломів, ламінектомій.
• 6. Рахітичний кіфоз.
Горб може поширюватися на весь хребет і мати пологу форму, як це спостерігається при рахіті, хворобі Шоєрманна – May. Частіше він виникає в одному з відділів хребта і має різну форму кута, вершина якого направлена назад.
Клінічні прояви. Залежно від величини і форми горба спостерігають різні клінічні прояви.
Під час огляду хворого, крім деформації грудної клітки і величини горба, привертає увагу диспропорція між тулубом і кінцівками: короткий тулуб, немов недорозвинений, і довгі кінцівки, особливо руки, наче у мавпи, опущені нижче від колін. Грудна клітка не тільки вкорочена, а й деформована: спереду нагадує курячу (кілеподібну), а ззаду визначається різної величини горб. Шия здається вкороченою, голова закинута назад, збільшений фізіологічний лордоз шийного і поперекового відділів хребта.
Контури м'язів хребта нижче від горба виступають під шкірою, наче натягнуті віжки, напружені.
Рентгенологічне дослідження дає можливість розкрити причину виникнення горба (вроджений чи патологічний) та структуру і стан хребців.
Вроджений кіфоз. У немовлят вроджений кіфоз у переважній більшості випадків виявляється, коли у них починають деформуватися фізіологічні вигини хребта. Раннім симптомом стає поява з боків хребта м'язових валиків і збільшення (компенсаторне) поперекового лордозу; голова дещо закинута назад, шия здається короткою. З ростом дитини наростають кіфоз і деформація грудної клітки, яка спереду набуває форми кіля, збільшуються шийний та поперековий лордоз, виникає диспропорція тулуба, тобто тулуб стає коротшим, а кінцівки наче видовжені (особливо верхні, які, як у мавп, опущені нижче від колін). Значно обмежена дихальна амплітуда грудної клітки. Діти з вродженим кіфозом малорухомі, під час швидкої ходьби, бігу в них виникає задишка. У дорослих хворих частим ускладненням є рецидивуючі полірадикуліти. Під час рентгенологічного дослідження виявляють причину виникнення кіфозу: додатковий клиноподібний або апластичний хребець або конкресценцію попереднього відділу хребців.
Юнацький кіфоз (хвороба Шоєрманна - May). У 1911 р. Г. Шоєрманн описав клінічну картину юнацького кіфозу і розглядав його як наслідок слабкості м'язів спини. У 1921 р. він вперше на рентгенограмах виявив порушення окостеніння передніх епіфізарних точок хребців і відніс їх до остеохондропатій. З ростом тіла хребці набувають клиноподібної форми із звуженням у передньому відділі. May уточнив клініку і патогенез цього процесу, і з того часу хворобу називають хворобою Шоєрманна - May – хондропатія апофізів переважно VII–XI грудних хребців. За теорією Шморля, причиною розвитку юнацького кіфозу є хрящові вузли. Внаслідок вродженої недостатності хрящових пластинок пульпозне ядро деформує їх, при цьому статичне навантаження концентрується на передніх відділах тіл хребців, що обумовлює постійний тиск на передні ядра окостеніння хребців. Задні ядра окостеніння опиняються у положенні розвантаження і вільно розвиваються, у той час як розвиток передніх затримується і хребці з ростом набувають клиноподібної форми у сагітальній площині. Формується кругла спина.
Клінічні прояви. Під час огляду хворого привертає увагу виражена кругла спина з компенсаторним збільшенням шийного і поперекового лордозу. Хворі скаржаться на біль у спині під час тривалого сидіння, стояння, фізичних навантажень. М'язи хребта у грудному відділі гіпотрофічні, перерозтягнуті, визначається помірна болючість у паравертебральних точках. Постукування і натискання на остисті відростки болю не спричинює. У старшому віці виявляються симптоми міжреберної невралгії. Хворі швидко втомлюються, не витривалі до фізичних навантажень.
На рентгенограмах у бічній проекції чітко виявляються клиноподібні деформації грудних хребців, контури замикальних пластинок нерівні, часто наявні грижі Шморля, висота міжхребцевих дисків зменшена. Інколи виявляється сколіотична ротація хребців. На початку захворювання на бічній рентгенограмі замість нормальних вогнищ окостеніння на передніх поверхнях хребців (які у нормі мають вигляд трикутника чи плоскої бляшки) виявляють окремі вогнища окостеніння або виражену щербатість, розмитість їх країв. Одночасно втрачають рівну поверхню верхні і нижні пластинки хребців, вони стають зазубреними, хвилястими. Тіло хребців втрачає чітку структуру. У підлітків тіло хребця набуває нормальної структури, але форма хребців залишається клиноподібною.
Лікування загальнозміцнювальне. Призначається лікувальна фізична культура, яка направлена на корекцію кіфозу, зміцнення м'язів спини. При тривалій роботі у вертикальному положенні призначають корсети. Діти сплять у спеціальних корегуючих ліжках. Призначають електроміостимуляцію м'язів спини, плавання на спині. Протипоказано піднімати, носити важкі предмети. Необхідно формувати у дитини свідоме утримання правильної постави. При тяжких формах з наростаючою неврологічною симптоматикою показане оперативне лікування – клиноподібна резекція хребта.
Рахітичний кіфоз. У дітей з рахітом виникає кіфотична деформація хребта, яка захоплює весь хребет, горб набуває пологої форми. Рахітичний горб особливо проявляється під час сидіння, тривалого перебування на ногах. Типовим є той факт, що у положенні лежачи на животі рахітичний кіфоз зникає.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Травматологія та ортопедія» автора Голки Г.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кіфотична деформація хребта (горб)“ на сторінці 1. Приємного читання.
