Переломом прийнято називати порушення цілісності кістки, що виникає внаслідок дії фізичних (механічних) факторів чи патологічних процесів. Механогенез перелому може бути прямим чи непрямим.
При прямому механізмі перелому зона пошкодження та точка прикладання сили співпадають, відповідно при непрямому механізмі місце пошкодження та точка прикладання травмуючої сили не співпадають (наприклад, при падінні на відведену руку точкою прикладання сили є кисть, що може призвести до перелому хірургічної шийки плечової кістки).
Класифікація переломів
За площиною зламу кісткових фрагментів по відношенню до довгої осі діафіза виділяють переломи поперечні, косі, косо-поперечні, гвинтоподібні, скалкові, дірчасті та крайові (рис. 2.5).
Зміщення кісткових уламків можуть бути по довжині, ширині, під кутом, ротаційні, вклинені, що є результатом дії травмуючої сили та спастичного скорочення м'язів (рис. 2.6).
Рис 2.5. Класифікація переломів за площиною зламу.
А – косий, Б – гвинтоподібний, В – косо-поперечний, Г – скалковий, Д – багатоуламковий, Е – крайовий, Ж – дірчастий, К – поперечний
Рис. 2.6. Види зміщення кісткових уламків:
А – по довжині, Б – по ширині, В – вклинені, Г – під кутом, Д – ротаційні
Класифікація переломів, запропонована швейцарськими вченими, є єдиною уніфікованою, міждисциплінарною, клінічною класифікацією AO/ASIF, прийнятою практично у всьому світі. Класифікація оприлюднена та популяризована М. Мюллером та співавторами в 1987-1991 роках.
Згідно з цією класифікацією всі кістки скелета отримують цифрову позначку. В довгих трубчастих кістках виділяють три сегменти: проксимальний (1), діафізарний (2), дистальний (3). Переломи кісточок включені в окремий сегмент (44) (рис. 2.7).
Переломи кожного сегмента кістки ділять на три типи: діафізарні переломи – прості (А), скалкові клиноподібні (В), складні (С), а переломи проксимального та дистального сегментів ділять на навколосуглобові (А), внутрішньосуглобові часткові (В) та внутрішньосуглобові повні (С). За складністю кожний тип ділять на три підгрупи: А1, А2, А3; В1, В2, В3; С1,С2, С3. Така класифікація є по суті кодованим діагнозом, що дає змогу вибрати метод лікування чи спосіб остеосинтезу (рис. 2.8-2.20).
Рис. 2.7. Нумерація кісток у класифікації AO/ASIF
Рис 2.8. Ушкодження проксимального сегмента плечової кістки
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Травматологія та ортопедія» автора Голки Г.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сучасні принципи лікування переломів“ на сторінці 1. Приємного читання.
