Методи обстеження в травматології і ортопедії

Травматологія та ортопедія

Клінічне обстеження хворих із травмами і захворюваннями опорно-рухового апарату є основою професійної діяльності травматолога-ортопеда. Методично правильно проведене обстеження хворого дозволяє правильно поставити діагноз, оформити медичну документацію (історію хвороби), яка є основним документом, що підтверджує законність дій лікаря при вирішенні юридичних спірних питань. Крім того, обстеження необхідно проводити, дотримуючись певного алгоритму дій, який дозволяє найточніше сформулювати діагноз, зменшити витрати й імовірність виникнення діагностичних помилок. Обстеження хворих з ушкодженнями і захворюваннями (або наслідками ушкоджень) опорно-рухової системи здійснюється в різних умовах і тому має низку істотних особливостей. Ці особливості стосуються не лише спеціальних мануальних прийомів і симптомів, але й самої методології обстеження, що використовується лікарем, у порівнянні також із загальноклінічним дослідженням хворого хірургічного профілю.

Методика обстеження хворих із травмами опорно-рухової системи

Обстеження постраждалих з "гострою травмою" ґрунтується на загальних принципах, прийнятих у медицині, – це знання пропедевтики з урахуванням специфічних клінічних особливостей травматології. Клінічний діагноз (у перекладі з грецької означає "розпізнавання") – необхідна умова правильного надання допомоги і лікування травматологічного хворого. В. О. Маркс (1978) справедливо зазначає, що: "Якісне оснащення клінік сучасною апаратурою призводить, як це не парадоксально, до того, що деякі лікарі вважають за можливе обходитися без повного клінічного обстеження хворого. Такі дії не можна вважати правильними, бо це швидше крок назад, ніж вперед".

Клінічне обстеження хворих із "гострою травмою" має досить чітко розроблену систему, яка полягає в збиранні і вивченні суб'єктивних скарг і об'єктивних симптомів ушкоджень. Умови проведення клінічного обстеження травмованих можуть суттєво відрізнятися. Так, діагностика ушкоджень у потерпілих із "гострою травмою" відрізняється тим, що проводиться, як правило, в умовах дефіциту часу, відсутності можливості повноцінного клінічного й інструментального обстеження. Не завжди можна розраховувати на співпрацю пацієнта, який може бути неадекватний, агресивний, загальмований або взагалі без свідомості.

Обстеження травмованого хворого проводиться за схемою:

• 1. З'ясування скарг.

• 2. Збір анамнезу:

  – історія справжнього захворювання (anamnesis morbi);

  – історія життя (anamnesis vitae).

• 3. Оцінка стану хворого:

  – загальний огляд і фізикальне обстеження хворого (status praesens);

  – огляд і обстеження місця ушкодження (status localis).

• 4. Неінвазивні додаткові методи дослідження (рентгенографія, комп'ютерна і магнітно-резонансна томографія, ультразвукове дослідження та ін.)

• 5. Інвазивні додаткові методи обстеження (пункція, артроскопія тощо).

Після обстеження пацієнта має бути встановлений діагноз.

Згідно із загальноприйнятими правилами медичної діагностики знайомство лікаря з хворим починається з вивчення його паспортних даних (П. І. Б., стать, вік, адреса, професія та ін.), які дозволяють лікареві визначити загальний соціальний статус постраждалого і можливий зв'язок травми з його професійною діяльністю. Потім визначають скарги хворого.

Найважливіше значення на початку обстеження має детальне з'ясування скарг і їх розподіл на головні і другорядні. Дружній контакт із пацієнтом, який чітко називає свої скарги, значно полегшує визначення діагнозу. Набір скарг хворих із ушкодженнями невеликий (біль, кульгавість, деформація, порушення функції кінцівки або хребта, косметичний дефект), тому кожна з них вимагає уточнення. На підставі знань типових симптомів ушкоджень дуже важливе вміння лікаря при бесіді з пацієнтом виділити головні скарги, уточнити їхній характер і момент появи, зв'язок з рухом або навантаженням. Хворі з травмами опорно-рухового апарату найчастіше скаржаться на біль, який може бути різним за характером. Біль – це захисна реакція організму або сигнал про неблагополучия в тій чи іншій ланці морфофункціональної системи людини. Якщо основу скарг складає біль, необхідно з'ясувати його точну локалізацію, іррадіацію, інтенсивність, тривалість, зв'язок із фізичним навантаженням, положенням тіла (кінцівки), не забуваючи при цьому, що локалізація болю не завжди може точно відповідати локалізації ушкодження.

Слід пам'ятати, що біль, виконавши свою первинну захисно-інформаційну роль в організмі людини, дуже швидко змінює свою спрямованість, стає вогнищем постійного збудження центральної нервової системи, генератором нейродистрофічних змін і розладів і, як наслідок, причиною фізичного і психоемоційного виснаження організму. З болем потрібно боротися, але повністю усувати його лікарськими засобами доцільно тільки після того, як встановлений діагноз. При подальшому обстеженні необхідно постійно зіставляти скарги пацієнта з об'єктивними даними і встановлювати їх відповідність.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Травматологія та ортопедія» автора Голки Г.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи обстеження в травматології і ортопедії“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Історія розвитку травматології та ортопедії

  • Становлення травматології і ортопедії у складі загальної хірургії

  • Травматологія та ортопедія як самостійна хірургічна дисципліна

  • Введення в спеціальність. особливості обстеження травматологічних та ортопедичних хворих. Ушкодження зв'язок, сухожилків та м'язів. Травматичні вивихи

  • Методи обстеження в травматології і ортопедії
  • Історія захворювання (anamnesis morbi)

  • Особливості обстеження постраждалих при політравмі

  • Методика обстеження при ортопедичних захворюваннях та наслідках травм опорно-рухової системи

  • Огляд суглобів і окремих сегментів кінцівок

  • Пальпація

  • Аускультація

  • Визначення обсягу рухів у суглобах

  • Вимірювання довжини кінцівок

  • Особливості обстеження дітей із травмами та ортопедичними захворюваннями

  • Додаткові методи обстеження в травматології та ортопедії

  • Встановлення діагнозу

  • Пошкодження зв'язок, сухожилків та м'язів

  • Вивихи

  • Вивих плеча

  • Вивих кісток передпліччя

  • Вивихи стегна

  • Травматична хвороба. Політравма. Сучасні принципи лікування переломів

  • Кліника

  • Оцінка тяжкості травми

  • Лікування

  • Сучасні принципи лікування переломів

  • Клінічні ознаки переломів

  • Оперативні методи лікування переломів

  • Відкриті переломи

  • Травматичний остеомієліт

  • Гострий травматичний остеомієліт

  • Хронічний остеомієліт

  • Ампутації кінцівок. Реабілітація та протезування інвалідів з дефектами кінцівок. Лікування травматологічних та ортопедичних хворих в амбулаторних умовах

  • Методи та способи ампутацій

  • Реабілітація та протезування інвалідів з дефектами кінцівок

  • Протезування верхніх кінцівок

  • Протезування нижніх кінцівок

  • Лікування травматологічних та ортопедичних хворих в амбулаторних умовах

  • Ушкодження кісток та суглобів верхньої кінцівки

  • Перелом ключиці

  • Вивихи ключиці

  • Вивихи плеча

  • Переломи плечової кістки

  • Перелом діафіза плечової кістки в середній третині

  • Переломи дистального відділу плечової кістки

  • Вивих передпліччя

  • Переломовивихи кісток передпліччя

  • Перелом променевої кістки в типовому місці

  • Ушкодження хребта і таза

  • Класифікація ушкоджень хребта

  • Ушкодження шийного відділу хребта

  • Ушкодження грудного та поперекового відділів хребта

  • Лікування ушкоджень хребта

  • Пошкодження таза

  • Діагностика пошкоджень таза

  • Лікування пошкоджень таза

  • Ушкодження кісток та суглобів нижньої кінцівки

  • Вивих стегна

  • Пошкодження менісків та зв'язок колінного суглоба

  • Розрив зв'язок колінного суглоба

  • Вивих гомілки

  • Переломи кісток гомілки

  • Дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів та хребта

  • Асептичний некроз

  • Кістоподібна перебудова кісток суглобів

  • Дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта

  • Деформуючий спондильоз та спондилоартроз

  • Спондилолістез

  • Спінальний стеноз

  • Природжені деформації хребта, кісток та суглобів. Сколіоз

  • Вроджена м'язова клишоногість

  • Вроджена дисплазія кульшового суглоба

  • Вроджений вивих стегна

  • Постава та її порушення

  • Сколіотична хвороба (сколіоз)

  • Кіфотична деформація хребта (горб)

  • Запальні, пухлинні та пухлиноподібні захворювання системи опори та руху

  • Доброякісні пухлини кісток

  • Злоякісні пухлини кісток

  • Пухлиноподібні захворювання кісток

  • Загальні захворювання системи опори та руху