• асептичний некроз головки стегнової кістки;
• незрощені переломи і хибні суглоби після перелому головки стегнової кістки;
• свіжі переломи вертлюгової западини і шийки стегна у пацієнтів старше 65 років;
• ревматоїдний артрит з ураженням кульшових суглобів;
• пухлини головки стегнової кістки, шийки стегна у пацієнтів будь-якого віку.
Протягом 4-6 тижнів після операції в ділянці ендопротеза формується щільна капсула, яка не дозволяє ендопротезу вивихуватися. До цього моменту існує ризик вивиху ендопротеза. З метою запобігання цьому ускладненню, пацієнт у перші 6 тижнів після операції повинен дотримуватися низки обмежень: не згинати прооперовану кінцівку в кульшовому суглобі більше 90 градусів; лежати в ліжку тільки на спині або здоровому боці з подушкою між ногами; не повертати прооперовану кінцівку досередини. Через б тижнів, як правило, ці обмеження знімаються і пацієнт поступово повертається до звичного життя.
Рухи в суглобі після операції починають вже на першу добу. На другу добу призначається дихальна гімнастика, лікувальна фізкультура для м'язів кінцівок у вигляді ізометричних вправ. Виконуються згинальні рухи в кульшовому суглобі з невеликою ампліту-
Рис. 7.12. Хворий А., 1964 р.н. Рентгенограми ураженого кульшового суглоба до (А) та після (Б) ендопротезування
дою. Пацієнт уже може сідати в ліжку. Ходьба за допомогою милиць рекомендується на третю добу після операції. З метою профілактики вивиху суглоба, особлива увага звертається на правильне положення ноги при ходьбі. Після виписки із стаціонару пацієнт повинен обмежувати навантаження на суглоб (ходьба за допомогою милиць) до 6-8 тижнів після оперативного лікування. Потім рекомендується ходьба з тростиною. При безцементній фіксації суглоба ходити з милицями рекомендується до З місяців. Потім можливе повне навантаження на суглоб. Після ендопротезування кульшового суглоба рекомендується обмежити підняття значної ваги, біг, присідання.
Ендопротезування колінного суглоба
У технічному відношенні ендопротезування колінного суглоба є складнішою операцією, ніж ендопротезування кульшового суглоба. Під час операції за допомогою спеціальних інструментів зруйновані частини колінного суглоба видаляються, відновлюється вісь нижньої кінцівки. Далі імплантується ендопротез, що повторює форму нормального колінного суглоба (рис. 7.13). Компоненти ендопротеза фіксуються до кістки за допомогою кісткового цементу. Між ними, в порожнині протезованого суглоба, встановлюється вкладка із спеціального полімерного матеріалу, функція цієї вкладки – поліпшити ковзання суглобових поверхонь. Окрім цього, вона є амортизатором між поверхнями ендопротеза. Далі виконується пластичне регулювання натягу зв'язок суглоба. Звичайно вдається зберегти власний зв'язковий апарат суглоба, з виконанням корекції натягу зв'язок. У разі, коли власні зв'язки пацієнта пошкоджені або дегенеративно змінені, проводиться протезування зв'язок.
Показання до ендопротезування
колінного суглоба:
• остеоартроз колінного суглоба III, IV стадії;
• важкі ураження після внутрішньосуглобових переломів;
• стійкі порушення внаслідок асептичного некрозу виростків стегнової кістки;
• важкі ураження суглоба при ревматоїдному артриті, подагрі, псоріазі, хворобі Бєхтєрєва;
• пухлини в зоні колінного суглоба.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Травматологія та ортопедія» автора Голки Г.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів та хребта“ на сторінці 11. Приємного читання.
