Рухи у суглобах є основним функціональним показником діяльності органів опори і руху.
Для вивчення функції ураженої кінцівки проводиться поетапне дослідження:
• рухливість у суглобах;
• наявність або відсутність вад установки кінцівки;
• м'язова сила;
• функція суглоба і кінцівки в цілому.
Завжди перевіряють обсяг активних рухів у суглобах, а при їх обмеженні – і пасивних. Обсяг рухів визначають за допомогою кутоміра, вісь якого встановлюють відповідно до осі суглоба, а бранші кутоміра – по осі сегментів" що утворюють суглоб. Вимір рухів у суглобах кінцівок і хребта виконують за міжнародним методом SFTR (нейтральний – 0°, S – рухи в сагітальній площині, F – у фронтальній, Т – рухи в трансверзальній площині, R–ротаційні рухи).
Ці виміри записують у градусах, наприклад, у нормі амплітуда рухів для надп'ятково-гомілкового суглоба складає S: 25°-0°-45°. Відлік роблять від початкового положення кінцівки. Для різних сегментів кінцівок воно різне: для плечового суглоба початковим є положення, коли рука вільно звисає вздовж тулуба; для ліктьового, променево-зап'ясткового, кульшового, колінного суглобів і пальців за початкове приймають положення розгинання – 180°. Для надп'ятково-гомілкового суглоба початковим є положення, коли стопа знаходиться під кутом 90° щодо гомілки.
Для визначення функціонального стану опорно-рухового апарату в суглобах вимірюють обсяг рухів активних (рухи в суглобі виконує сам хворий) і пасивних (рухи в суглобі хворого виконує дослідник). Межею можливого пасивного руху є больове відчуття, що виникає у хворого. Активні рухи іноді значною мірою залежать від стану сухожильно-м'язового апарату, а не тільки
Рис. 1.5. Визначення обсягу рухів у плечовому суглобі: А – згинання та розгинання; Б –відведення та приведення; В – зовнішня та внутрішня ротація
від змін у суглобі. У цих випадках між обсягом активних і пасивних рухів виникає значна різниця. Наприклад, при розриві сухожилка триголового м'яза плеча активне розгинання передпліччя різко обмежене, тоді як пасивні рухи можливі в межах норми.
Фізіологічні рухи у суглобах
Досліджуючи обсяг рухів, необхідно знати межі фізіологічних рухів у суглобах.
У плечовому суглобі фізіологічні рухи – згинання до 90°, розгинання – до 45°, відведення – до 90°, подальше відведення відбувається вже за участю лопатки і можливе до 180°. У плечовому суглобі можливі ротаційні рухи (рис 15). При збереженні їх у повному обсягу досліджуваний може вільно покласти долоню на потилицю і опустити її вниз між лопатками (ротація назовні) або тилом кисті торкнутися поперекового відділу хребта і провести кисть вгору до лопаток (ротація всередину).
Рухи в ліктьовому суглобі можливі в межах: згинання – до 150°, розгинання – до 0°. Пронаційно-супінаційні рухи передпліччя в ліктьовому суглобі визначаються в положенні, як зображено на рис. 1.6, і можливі в межах 180°.
Для визначення обсягу ротаційних рухів кінцівок використовують ротатометри (рис. 1.7).
У променево-зап'ястковому суглобі рухи здійснюються в межах 60-90° тиль
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Травматологія та ортопедія» автора Голки Г.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначення обсягу рухів у суглобах“ на сторінці 1. Приємного читання.
