Діагностика ушкоджень та ортопедичних захворювань у дітей, особливо молодшого віку, зазвичай викликає деякі труднощі. Лікар може допустити помилки при діагностиці діафізарних переломів, оскільки вони часто виникають за типом зеленої гілки” без явного укорочення і деформації кінцівок. Навіть досвідченому лікареві важко діагностувати ортопедичні захворювання, що перебігають на тлі неврологічної патології. У випадках, коли лікареві не вдається виявити патологію, а скарги у дитини залишаються, потрібне детальне клінічне та інструментальне обстеження.
Збір анамнезу проводиться в присутності батьків або найближчих родичів і є важким завданням, де лікар повинен зрозуміти механізм травми, яку отримала дитина. При підозрі на ортопедичну патологію важливі особливості перебігу вагітності, пологів. Необхідно з'ясувати, чи були патологічні зміни у дитини відразу після народження, чи розвинулися пізніше, а також особливості загального розвитку дитини: коли вона почала тримати голівку, сидіти, стояти, ходити. При ортопедичних деформаціях необхідно з'ясувати спадковість патології.
Загальний огляд дитини. При підозрі на наявність ортопедичних захворювань визначають пропорційність статури, положення, ходу. Зріст дитини вимірюють, за віковою таблицею визначають його відповідність нормі. Відставання в рості типове для системних захворювань скелета. При огляді немовляти кінцівки здаються укороченими, що не є патологією у великих дітей з масою тіла при народженні близько 4 кг. Ця диспропорція статури зникає сама до 2-3 років. При загальному огляді можна виявити асиметрію тулуба і кінцівок. При ортопедичних захворюваннях на шкірі можуть бути зміни у вигляді судинних або пігментних плям, шкірні крововиливи, гіпертрихоз, гіперкератоз, рубці, посилений малюнок підшкірних вен та ін. Ознакою незарощення дужок поперекових хребців може бути посилене оволосіння ромба Міхаеліса.
При огляді звертають увагу на симетричність шкірних складок. Відомо, що при дисплазії кульшового суглоба, природженому вивиху стегна виявляється асиметрія сідничних складок. Крім того, зустрічаються додаткові шкірні складки, що свідчать про природжену патологію. Так, при синдромі Шерешевського - Тернера незвичайні шкірні складки видно на шиї ("крилоподібна шия"). При огляді дитини старше 1 року з'являється можливість оцінки ходи. У дітей "качина" хода часто зустрічається при зменшенні шийково- діафізарного кута стегнової кістки, при вивиху стегна, рахіті та інших захворюваннях.
При двосторонньому природженому вивиху стегна при ході у дитини виражений поперековий лордоз, живіт випинається вперед. За рахунок скорочення часу і сили опори кінцівки при ході розвивається щадна кульгавість. Така хода буває при артритах будь-якої етіології, недіагностованих переломах, початковому періоді хвороби Пертеса. Кульгавість може бути наслідком різної довжини нижніх кінцівок. Цей стан може компенсуватися згинанням довшої ноги в кульшовому і колінному суглобах або подовженням коротшої ноги за рахунок підошовного згинання стопи з наступною поставою в положенні "кінської стопи". Таке положення кінцівки часто спостерігається при розвитку контрактур і анкілозів у суглобах нижніх кінцівок. Різко порушується хода при органічних ураженнях ЦНС і периферичних нервів. Найтиповішими є спастична, паралітична або атактична хода. Після загального огляду лікар приступає до детального огляду частин тіла.
Огляд голови. Спочатку звертають увагу на відповідність величини голови віку дитини, співвідношення мозкової і лицевої частин черепа. Мозкова частина голови у грудних дітей може бути деформована, череп у формі "вежі" або іншої форми, витягнутий у передньо-задньому напрямі. У різних ділянках голови можуть зустрітися кефалогематоми. Такі зміни не вважаються патологічними, оскільки вони зникають з віком. При травмі черепа визначають припухлість, локальний біль, вдавлення. Наявність слідів кровотечі з носових ходів або зовнішнього слухового проходу може свідчити про відкриту черепно-мозкову травму. При системних та обмінних захворюваннях можливе зменшення щільності кісток склепіння черепа. Пальпація в таких випадках виявляє їх податливість, яку можна порівняти зі щільністю пергаментного паперу. Як правило, визначається різке збільшення тім'ячок.
При огляді лицевої частини черепа слід звертати увагу на симетричність обличчя, форму вушних раковин, величину і конфігурацію носа і перенісся. Обов'язковим є огляд порожнини рота. При цьому визначають висоту твердого піднебіння, його розщеплення, наявність зубів, їх кількість, колір і форму.
Огляд шиї. У дітей перших місяців життя звертають увагу на положення голови і шиї, амплітуду рухів: у нормі голова вільно обертається на 90° у кожен бік. При обмеженні рухів у шиї пальпують груднинно-ключично-соскоподібні м'язи з обох боків. При природженій м'язовій кривошиї спостерігаються ущільнення та вкорочення цього м'яза. У дітей трохи старшого віку м'язова кривошия супроводжується не лише обмеженням рухів у шийному відділі хребта, але й поворотом голови в протилежний бік і асиметрією обличчя. При щонайменшій підозрі на травму шиї спочатку необхідно перевірити наявність локальної болючості остистих і поперечних відростків шийних хребців, а також наявність захисної реакції м'язів при пальпації паравертебральних точок. Укорочення і потовщення шиї, низьке розташування меж росту волосся на голові, їх перехід на шию часто зустрічаються при хворобі Кліппеля - Фейля. При цьому обмежена рухливість шиї.
Огляд плечового пояса. При травмі необхідно звернути увагу на симетричність надпліч: при переломах та вивихах ключиці відзначається вкорочення на стороні ушкодження. При переломах ключиці за типом "зеленої гілки" може відбуватися зміна її конфігурації за рахунок збільшення кривизни на межі зовнішньої і середньої третин, згладжування над- і підключичних ямок.
Наявність гематом, виражена болючість у ділянці зчленувань ключиці з грудниною і лопаткою можуть свідчити про їх ушкодження. При огляді лопаток звертають увагу на форму і розташування. У нормі лопатки щільно прилягають до грудної клітки. Для точнішого визначення положення лопаток фломастером маркують ості і нижні кути. Високе стояння лопатки характерне для хвороби Шпренгеля, при якій обмежені рухи в плечовому суглобі. Відстояння лопатки від грудної клітки зустрічається при сколіозі і називається "крилоподібна лопатка".
Огляд грудної клітки. У нормі обидві половини грудної клітки симетрично беруть участь у диханні. При забоях грудної клітки та переломах відзначається відставання пошкодженої половини грудної клітки при диханні. При поверхневій пальпації може бути виявлена підшкірна емфізема – ознака ускладнених переломів ребер.
При підозрі на ортопедичну патологію огляд проводять не лише спереду, але й збоку. Деформації грудної клітки можуть бути первинними – воронкоподібна або кілеподібна грудна клітка. Вторинні деформації виникають при захворюваннях (найчастіше при сколіозі) або після операцій. При рахіті у дітей віком до 3 років можуть спостерігатися безболісні ущільнення – "чотки" в місці переходу кісткової частини ребер у хрящову.
Огляд хребта і таза. У дітей перших місяців життя хребет має форму рівномірного кіфозу. В однорічної дитини хребет наближається до прямої лінії і зберігається таким приблизно до 7-річного віку.
Огляд кінцівок. При порівнянні довжини кінцівок у дітей віком до 3 років метод зіставлення найзручніший, оскільки у малечі важко пальпувати необхідні кісткові орієнтири для виміру сантиметровою стрічкою. Довжину нижніх кінцівок зручно порівнювати в положенні дитини лежачи на животі. При однаковій довжині ніг сідничні і підколінні складки співпадають, а внутрішні кісточки знаходяться на одному рівні. При укороченні однієї з кінцівок визначатиметься асиметрія положення шкірних складок.
При еластичності також спостерігається асиметрія складок, тому для перевірки довжини кінцівок слід плавно потягнути "укорочену" ніжку – тоді при уявному вкороченні сідничні і стегнові складки стають симетричними. У випадках істинного вкорочення ноги сіднична складка опускається нижче. У старших дітей зіставлення нижніх кінцівок проводять у положенні стоячи. При вкороченні однієї з кінцівок відзначаються перекіс таза, асиметрія сідничних складок.
Довжина верхніх кінцівок визначається при опущеній руці по кінчику III пальця. Різниця довжини плеча оцінюється при огляді ззаду по рівню положення ліктьових відростків при зігнутих під прямим кутом передпліччях. Для оцінки довжини передпліч обидва лікті дитини встановлюють на стіл і притискують обидва передпліччя долонними поверхнями. Про ступінь укорочення судять за положенням шилоподібного відростка ліктьових кісток і кінчику III пальця. Точнішу інформацію можна отримати при вимірах за допомогою сантиметрової стрічки. Методика виміру довжини і окружності кінцівок така ж, як і у дорослих.
Визначення осі кінцівок. Проводиться за такими ж розпізнавальними точками, як і у дорослих. Слід враховувати, що у дітей є типові деформації осі кінцівок, які не є патологією. Так, при супінації вісь плеча утворює з віссю передпліччя кут, відкритий назовні – фізіологічне вальгусне відхилення передпліччя, яке у хлопчиків досягає 10°, у дівчаток – 15°. Кисть щодо передпліччя в нормі розташована так, що лінія, проведена через III палець і III п'ясткову кістку, проходить через середину променево- зап'ясткового суглоба.
У ранньому дитинстві внутрішні поверхні колінних суглобів не стикаються і спостерігається фізіологічне варусне відхилення гомілок, яке спонтанно усувається до 5-7-річного віку. У хлопчиків, як правило, зберігається пряма вісь кінцівки, у дівчаток невелика вальгусна установка кінцівки вважається нормою.
Визначення об'єму рухів у суглобах. Проводиться за загальними правилами. У дітей є нормою деяке збільшення об'єму рухів. Так, у ліктьовому і колінному суглобах у нормі можлива рекурвація до 10-15 °.
Додаткові методи обстеження в травматології та ортопедії
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Травматологія та ортопедія» автора Голки Г.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості обстеження дітей із травмами та ортопедичними захворюваннями“ на сторінці 1. Приємного читання.
